Чорні копачі шукають на полях цінні артефакти
У Тернопільській області співробітники Борщівського краєзнавчого музею виявили пошкодження наземних житлових споруд на території двох трипільських селищ. Експерти підкреслили, що ці руйнування є наслідком діяльності незаконних археологів. Інформацію про це опублікували на офіційній сторінці музею в Facebook.
Руйнування трипільських памʼяток зафіксували під час весняних обстежень пам'яток археології. Наземні житла трипільської культури розташовані поруч з нижньою течією річки Збруч. На цій території зараз є сільськогосподарські угіддя, розповів ZAXID.NET керівник Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький. Навесні ці поля засіяли пшеницею, однак чорні археологи не зважають на це і розкопують шари грунту, щоб знайти цінні артефакти.
"Навіть посіви озимини не стають перешкодою для чорних археологів, які безсоромно знищують пам'ятки історії. Пшениця, що повинна була стати основою для хліба, гине внаслідок незаконних пошуків археологічних артефактів, які згодом продаються заможним приватним колекціонерам", - зазначив Михайло Сохацький.
Територія, де розташовані наземні оселі трипільської культури поблизу річки Збруч, занесена до реєстру археологічних пам'яток місцевого значення і охороняється відповідно до законодавства. Завдяки космічним знімкам на цій ділянці вдалося виявити 24 чітко окреслені контури глинобитних будівель трипільців, а також кілька десятків менш виразних форм.
"Ще в 90-ті роки я займався дослідженнями та складав паспорт цієї пам'ятки. Тоді ми виявили кам'яні знаряддя праці трипільської культури, кістки тварин та уламки кераміки трипільців. Однак, коли я цього року знову повернувся до досліджень і порівняв супутникові знімки, то помітив ознаки значних руйнувань. Було очевидно, що пам'ятка активно підлягає розкопкам", - зазначив Михайло Сохацький.
Ділянка належить місцевому фермеру, але останні роки він здає її в оренду великій агрокорпорації. Закон не забороняє займатися сільським господарством на цій землі, але є певні умови, - розповіла у коментарі ZAXID.NET директорка Тернопільського обласного центру охорони пам'яток культурної спадщини Марина Ягодинська.
"У рамках охоронного договору зазвичай зазначається, що глибина оранки на таких територіях не повинна перевищувати 30-40 сантиметрів. Це необхідно, аби запобігти піднімання артефактів з землі важкою сільськогосподарською технікою та їх можливому знищенню," - підкреслила археологиня.
Ще одне велике трипільське поселення розташоване поруч з місцевим кар'єром біля річки Серет. Вона також внесена в реєстр пам'яток археології місцевого значення і охороняється законом. Однак пам'ятка зазнає руйнувань від видобувної діяльності підприємства.
"Ми також обстежили одне із найбільших трипільських поселень на правому березі річки Серет, яке інтенсивно руйнується кар'єром. Раніше тут проводили розкопки спеціалісти Інститут археології Національної академії наук. Знайшли чимало артефактів, частини трипільських фігурок, уламки кераміки. Але у зв'язку з тим, що там добрий пісок, то кар'єр підсувається все ближче до пам'ятки", - додав Михайло Сохацький.
Марина Ягодинська підкреслила, що керівник компанії повинен був інформувати археологів у разі виявлення артефактів під час видобутку піску. Однак наразі жодних повідомлень від нього не отримано.
#Facebook #Львів #Хліб #Тернопільська область #Фотографія #Пшениця #Пісок #Кар'єр #Раса та етнічна приналежність у переписі населення США #Археологія #Артефакт #Кераміка #Підприємство #Reserve.net #Сільськогосподарська техніка #Кукутенсько-трипільська культура #Археологічне місце #Цбрух #Робочі інструменти #Серет (річка) #Сільськогосподарські угіддя #Археологічні дослідження #Інститут археології NASU
![СМИ раскрыли секрет молодости нардепа Николая Тищенко: названо имя косметолога [фото]](/images/content/bb2066a6e4e9a3a1bdb5465f49bc18d1/ebbafd2f61aead020fb655ce709e6194.jpg)
