Британія та Франція вийдуть на перші позиції у формуванні нового "європейського НАТО", заявив колишній генеральний секретар.

Він вважає, що Київ повинен стати частиною цього альянсу.

Велика Британія та Франція мають стати лідерами "Коаліції охочих", щоб забезпечити безпеку Європи без підтримки США. Таку думку висловив екс-генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, який керував альянсом з 2009 по 2014 рік, повідомляє The Telegraph.

За його словами, на загрозу Дональда Трампа вийти з НАТО слід відреагувати створенням нової архітектури безпеки. Він висловив ідею про розширення об'єднання, яке було засноване для захисту України у випадку припинення вогню, щоб воно могло також виконувати функції звичайної оборони Європи.

"Я все ще вважаю, що НАТО є основою європейської та північноатлантичної безпеки. Проте після того, як президент Трамп висловив сумніви щодо своєї прихильності до п'ятої статті (яка говорить про колективну оборону, згідно з якою напад на одного члена є нападом на всіх), нам необхідно укріпити європейський компонент НАТО", - передають слова ЗМІ.

Коаліція з 35 держав, серед яких і Київ, має намір організувати післявоєнну присутність військ з метою захисту України від можливих нових нападів з боку Росії. Проте, на думку Расмуссена, замість обмеження виключно на захист України, цю місію можна було б розширити, акцентуючи увагу на безпеці всього континенту.

Він вважає, що Київ повинен стати частиною цього альянсу.

"Україна насправді буде цінним активом у цій "Коаліції охочих". Яким би не був результат можливих майбутніх мирних переговорів, у нас все одно буде агресивна Росія, що межує з Європою, тому нам потрібна Україна як щит проти цієї агресивної Росії. Ось чому я вважаю, що нам слід включити Україну до нової європейської архітектури безпеки, і таким чином ми можемо зміцнити НАТО", - зауважив колишній генсек.

Він зазначив, що в даний момент головний офіс коаліції знаходиться в Парижі, але через перші 12 місяців функціонування він планується до переїзду в Лондон.

Як повідомляв УНІАН, держави Європейського Союзу почали інтенсивно обговорювати можливості реалізації взаємної оборони в межах ЄС без залежності від НАТО. Ці розмови стали актуальними на фоні зростаючих сумнівів щодо надійності безпекових гарантій, зокрема через політичні висловлювання з боку Сполучених Штатів.

Основною темою дискусії є стаття 42.7 Лісабонського договору, яка зобов'язує країни Європейського Союзу підтримувати іншу державу-члена, якщо вона піддається збройному нападу. Ця норма охоплює військову, гуманітарну та фінансову допомогу, але була застосована лише в одному випадку - після терористичних атак у Парижі у 2015 році, коли допомоги попросила Франція.

Ідея більш активного застосування цієї статті стає все більш актуальною на фоні обговорень щодо можливого зменшення впливу США в НАТО. Європейські політики вивчають варіанти, за яких континенту знадобиться самостійно забезпечувати свою оборону з меншим залученням американських військ.