У 1830-х роках у північній Каліфорнії чисельність бобрів різко скоротилася.
За відсутності природних бобрових гребель у північній Каліфорнії вирішили побудувати штучні споруди, щоб відтворити втрачені водно-болотні угіддя. Це сприяло виживанню риби, що перебуває під загрозою зникнення, пише BBC Wildlife Magazine.
У своєму дослідженні вчені під керівництвом біолога-іхтіолога Майкла Поллока з Північно-західного науково-дослідного центру рибного господарства NOAA назвали ці результати "вражаючими".
Зазначається, що долина річки Скотт у північній Каліфорнії колись була домівкою для величезної кількості бобрів. Їхні греблі створювали величезні прирічкові водно-болотні угіддя, що слугували середовищем існування для кижуча та безлічі інших диких тварин.
Однак у 1830-х роках до північної Каліфорнії прибули європейські мисливці. Тисячі бобрів було відловлено та вбито, а значна частина середовища існування, створеного їхніми греблями та водно-болотними угіддями, була втрачена. Разом із нею зникло й середовище існування кижуча.
У 2015 році некомерційна організація "Рада з вододілу річки Скотт" збудувала дві штучні греблі на притоці під назвою Шугар-Крік. У русло струмка були вбиті дерев'яні стовпи, переплетені гілками верби та хвойних дерев, а проміжки засипані гравієм, соломою та брудом.
Через три роки на іншому притоці було зведено кілька нових гребель. Із часом бобри, які залишилися, іноді брали участь у цій справі, займаючись ремонтом, вдосконаленням та навіть розширенням вже існуючих споруд.
Штучні дамби успішно витримали тестування, створивши приблизно 9 000 квадратних метрів нових екосистем. У порівнянні з територіями, де не було зведено нові дамби, температура води у відновлених екосистемах залишалася нижчою, що допомагало запобігти стресу у риб і сприяло їхньому кращому росту. Виживаність молодих кижучів значно зросла — з 8 % до будівництва дамб на Френч-Крік до 60 % після їх зведення.
Бобер вернулся к ручью спустя 19 лет.
У Національному парку Грейт-Бейсін у Каліфорнії вперше за дев'ятнадцять років зафіксували сліди бобра. Цей гризун був помічений на відновленій території струмка Строберрі-Крік.
Протягом двадцяти років уздовж Строберрі-Крік не спостерігалося жодних слідів бобрів. Однак у 2024 році працівники парку виявили, що один з них повернувся: він почав гризти кілька осик біля штучної бобрової греблі, яку люди створили для відтворення екологічного впливу природних бобрових споруд.
Можливо, вам буде цікаво ознайомитися з такими новинами:
#