Дослідники, що працюють на полюсі, вивчили забруднюючі речовини в антарктичних водах.

Дослідники два тижні збирали розчинену органіку біля української та чеської антарктичних станцій за допомогою пасивних пробовідбірників. У пробах шукали ліки, пестициди і промислову хімію. З усього списку виявили сліди лише двох сполук, обидві в низьких концентраціях.

Вісім апаратів у двох локаціях.

Пастки були встановлені в околицях станції "Академік Вернадський" на острові Галіндез, а також поблизу чеської польової бази CZ*ECO Nelson на острові Нельсон. У кожній з цих місць діяло по чотири пристрої, які залишалися у воді протягом двох тижнів під час попереднього антарктичного сезону.

Точки для дослідження були обрані таким чином, щоб можна було порівняти склад води вище та нижче станції, а також оцінити можливий вплив станції на її характеристики. Два пробовідбірники були розміщені в прісних водоймах, один вище, а інший нижче станції, тоді як ще два працювали в водоймах, які живляться льодовиками, а також у прибережних морських зонах. Це дослідження було проведене українськими науковцями у співпраці з колегами з Університету Південної Богемії та Чеської антарктичної дослідної програми, згідно з інформацією, наданою Національним антарктичним науковим центром.

Декілька пасток потрібно було опустити у море. Для цього українські інженери виготовили особливі металеві куби шляхом зварювання.

Чому пастка краща за пробу

Класичний метод відбору води фіксує лише один момент. Натомість, пасивний пробовідбірник безперервно збирає розчинені речовини протягом усього часу, поки перебуває у водоймі.

Завдяки ефекту накопичення, пристрій здатний виявляти речовини навіть у надзвичайно низьких концентраціях, а також ті, чиї рівні постійно змінюються. У одноразовій вибірці ці сполуки залишаються непоміченими.

Дослідження в чеській лабораторії

Зразки були проаналізовані за допомогою рідинної хроматографії в поєднанні з мас-спектрометрією (LC-MS) у Південночеському дослідницькому центрі аквакультури та біорізноманіття гідроценозів (CENAKVA). У переліку досліджуваних речовин виявилися фармацевтичні засоби, пестициди, промислові хімічні сполуки та PFAS, які отримали прізвисько "вічні хімікати" через їхню неймовірну стійкість до розкладання.

Представники цієї групи сполук раніше виявлялися в снігових покривах та морській воді навіть у віддалених куточках Антарктики, куди їх доставляють атмосферні потоки з інших частин світу. Таким чином, результати, отримані поблизу двох баз, відображають стан конкретних місць, а не загальну ситуацію на всьому континенті.

Два сліди з усього переліку.

Майже жодної речовини науковці не виявили. Виняток становив бензотриазол, який застосовують для захисту металів від корозії. Знайшли його лише у вигляді слідів.

У водах моря, в районі бухти біля пірсу "Вернадського", було виявлено на низькому рівні DADMAC-C10. Ця амонійна сполука є складовою частиною формул для поверхнево-активних речовин та дезінфектантів.

Універсальний етап

Методика, застосована в умовах Антарктики, виявилася ефективною, тому в майбутньому пастки можна буде залишати на більш тривалий термін. Збільшення тривалості експозиції збільшує ймовірність виявлення речовин у ще менших концентраціях.

Це має вирішальне значення для можливості відстеження сполук, що переміщуються на великі відстані, а також для окремого оцінювання внеску самих полярних баз. Операторам станцій необхідна відповідь, оскільки саме вони визначають норми поводження з побутовою хімією та відходами на своїх територіях.