Читайте також: У ЄС бояться нових членів: Politico назвало головних противників вступу України
Берлін виступає з ініціативою надати Україні статус "асоційованого члена", що дозволить українським представникам брати участь у зустрічах міністрів та лідерів ЄС, хоча вони не матимуть права голосу. Окрім того, Київ не зможе автоматично отримувати фінансування з європейського бюджету.
Водночас Франція пропонує схожу модель, називаючи її "інтегрованим статусом держави". Згідно з нею доступ до спільної сільськогосподарської політики та європейського фінансування, такого як "політика згуртування", відкладається до етапу після вступу.
FT пише, що "полегшений" формат членства може включати положення про взаємну оборону ЄС. Зазначається, що така норма "може бути фактично застосована за допомогою однієї лише політичної заяви".
Німеччина та Франція підкреслюють, що запропонована модель є спрощеним варіантом, а не заміною для повноцінного членства. Цей спрощений формат легко впроваджувати, і, на думку обох країн, він може послужити каталізатором для прискорення процесу.
За інформацією двох джерел в Європейській комісії, фінальна пропозиція для України матиме багато спільного з ініціативами, озвученими Парижем і Берліном.
Проте, за інформацією українського представника, Київ має занепокоєння, що будь-яке пом'якшене рішення, запропоноване для втомлених від війни українців, може бути розцінене як недостатня альтернатива реальному членству. Він також визнав, що певні складові ініціатив Франції та Німеччини "можуть мати позитивний вплив".
Нагадаємо, що раніше президент України Володимир Зеленський підкреслював, що українське керівництво докладе всіх зусиль для того, щоб країна була готова приєднатися до Європейського Союзу до 2027 року. Київ звернувся до Брюсселя з проханням визначити 1 січня 2027 року як дату, коли Україна зможе стати членом ЄС.
#Президент України #Київ #Європа #Українці #Франція #Володимир Зеленський #Європейський Союз #Європейська комісія #Берлін #Бюджет #Політика #Брюссель #Німеччина