Зв'язок на користь противника: як українські SIM-картки сприяють "шахедам"

Російські безпілотники-камікадзе залучають українську мобільну мережу для збору інформації та передачі даних. Яким чином їм вдається реалізувати це, і чи є у України можливості для запобігання такій практиці?

Останніми тижнями в українських медіа та соцмережах активно обговорюють тему, яку багато хто волів не помічати понад рік. Ідеться про використання російськими дронами-камікадзе, які в народі називають "шахедами", української мобільної мережі.

У збитих безпілотниках дедалі частіше виявляють SIM-картки українських мобільних операторів. Ці картки підключаються до 4G-мереж, що дає змогу дронам передавати телеметричну інформацію, координати, а також здійснювати відеотрансляцію.

Технічно це досить легко здійснити: в Україні існує можливість вільно придбати SIM-картки, які потім використовуються в модемах для безпілотних літальних апаратів. Це стандартне, широко доступне обладнання. Один дрон може бути оснащений кількома модемами з SIM-картками різних мобільних операторів. Боротьба з цією проблемою є складною, оскільки практично неможливо в реальному часі точно відслідковувати сигнали від "сімки".

Такий зв'язок дає російському оператору змогу відстежувати маршрут дрона, фіксувати момент його знищення й оцінювати ефективність української протиповітряної оборони (ППО). Фактично, "шахед" виконує функцію не лише ударної зброї, а й інструменту розвідки.

Очевидно, що діяти треба було ще наприкінці 2023 року, коли вперше публічно заговорили про цю проблему. Проте держава, ймовірно, готує рішення тільки зараз, і мусить знайти спосіб протидіяти використанню мобільного зв'язку ворогом так, щоб не зашкодити українцям, які також користуються цими мережами: цивільним, військовим та екстреним службам.

На завершення 2023 року у збитих дронах, що належать до іранського типу "Shahed-136" (в російській модифікації - "Герань-2"), виявили 4G/LTE модеми Alcatel з слотами для SIM-карт, на яких були чіпи українських операторів мобільного зв’язку. Першою знайденою SIM-карткою стала картка від "Київстар". У компанії повідомили, що займаються аналізом ситуації разом із правоохоронними органами.

Згідно з інформацією експерта у сфері радіозв'язку Сергія Бескрєстнова, відомого під псевдонімом "Флеш", SIM-картку було придбано за рік до здійснення атаки, після чого вона "засвітилася" на території Росії. Для українських військових адаптація ударного дрона не стала несподіванкою, оскільки використання української мобільної мережі ворогом вважалося цілком ймовірним уже давно.

Перші модеми з MIMO-антенами, які підвищують якість сигналу та швидкість зв'язку, російські військові прикріплювали до корпусів дронів за допомогою скотчу, що вказувало на те, що це була лише експериментальна фаза, а не серійне виробництво. Таким чином, на той момент Росія лише випробовувала нову технологію в реальних бойових умовах.

У січні 2024 року в одному з збитих безпілотників - розвідувальному "Орлан-10" - був виявлений GPS-трекер, що мав слот для SIM-картки та два джерела живлення. Це дозволяло пристрою передавати свої координати навіть за умови пошкодження основних систем дрона. Фахівці Київського науково-дослідного інституту судових експертиз підкреслили, що таким чином противник почав не лише здійснювати розвідку, а й відстежувати місця падіння чи знищення своїх апаратів.

Уже тоді стало очевидно: росіяни випробовують дешеві GSM/LTE-модеми для передачі координат або навіть корекції маршруту дрона. "Герань-2" могла надсилати SMS з даними польоту навіть без доступу до інтернету - це давало змогу аналізувати, де його збили, і прокладати безпечніші шляхи для наступних атак.

Ці рішення є економічно вигідними, легкими для реалізації та створюють додаткові ризики, оскільки надають можливість противнику моніторити ефективність українських систем протиповітряної оборони в режимі реального часу.

У недавньому випуску The Economist особливу увагу привернула інформація про те, що нові модифікації "шахедів" нібито не реагують на українські системи радіоелектронної боротьби (РЕБ). Це пов'язують із використанням штучного інтелекту та управління через Telegram-ботів. Як повідомляють журналісти, українські інженери нібито отримали цю інформацію з записки, знайденої в одному з знищених дронів.

У статті також зазначалося, що контроль і комунікація з безпілотниками здійснюються за допомогою українських SIM-карт, які підключені до мобільного зв'язку. Однак, після отримання негативних відгуків від експертів і спростувань з боку офіційних представників, британське видання видалило згадки про записку та управління через Telegram.

Чому ж російські сили намагаються залучити свої дрони до українських мобільних мереж? Основна мета полягає в створенні каналу для передачі фізичних параметрів і, можливо, управлінських команд через інтернет. "Мова йде про двосторонню передачу даних. Раніше дрони функціонували як прості снаряди: їх просто запускали, і на цьому все закінчувалося. Тепер оператор може відстежувати, де сигнал пропадає, і позначати ці місця на карті — це свідчить про активність систем радіоелектронної боротьби або інших засобів протидії."

Дрони також здійснюють передачу телеметричних даних, таких як координати, траєкторії та ознаки можливого втручання. Це сприяє формуванню карти дій української системи протиповітряної оборони та дозволяє її обходити, - коментує Олександр Федієнко, член парламентського комітету з національної безпеки, оборони та розвідки.

За допомогою SIM-карток дрон-камікадзе може підключатися до мережі 4G, що дає змогу в реальному часі відстежувати його маршрут. Відомо, що на деяких збитих "шахедах" знаходили камери, що свідчить про здатність вести відеотрансляцію.

Втім, за словами експертів, "шахеди" навряд чи здатні забезпечувати операторам стабільну якість сигналу. Однією з причин є те, що російські дрони підключені до української мобільної мережі не на постійній основі, оскільки часто під час польоту тримають велику висоту.

Мобільні мережі створені для обслуговування користувачів на поверхні землі. Антени, розташовані на базових станціях, орієнтовані вниз, що призводить до нестабільного зв'язку на великих висотах. Тому для безпілотних літальних апаратів таке покриття є радше непостійним і "плямистим", - зазначає фахівець у галузі телекомунікацій Роман Хіміч.

Таким чином, мобільна мережа малоймовірно стане головним засобом управління дронами. Здебільшого вона слугує для передачі телеметричної інформації чи зображень з камери. Хіміч також висловлює думку, що ці дрони можуть бути використані для актуалізації картографічних даних або для візуальної навігації.

"Такі дані можуть використовуватися для коригування чи вибудовування нових маршрутів дрона", - говорить технічний фахівець одного з телеком-операторів, який спілкувався на умовах анонімності через чутливість теми.

У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони повідомили ЕП, що відео та телеметрична інформація з борту БПЛА передаються російському оператору дрона для виявлення розташування українських систем ППО та РЕБ - з метою планування подальших ударів.

Найчастіше на "шахеди" встановлюють звичайні пластикові SIM-картки одного з українських мобільних операторів (Київстар, Vodafone або Lifecell). Зазвичай, це передплачена (pre-paid) SIM-картка, яку можна придбати без укладення контракту з оператором. Її головна перевага - доступність: такі картки продаються без паспорта.

"Кожен має можливість придбати та активувати SIM-картки українських операторів на території України. Після активації їх можна без жодних перешкод вивезти за межі країни - це технічно не є складним процесом," - зазначає Хіміч.

Ще однією з переваг використання українських SIM-карт є можливість підключення до мобільної мережі без роумінгу, що забезпечує вищу якість зв'язку. Під час польоту "шахеда" складніше визначити, яка з багатьох українських карток використовується супротивником, на відміну від іноземних.

За словами Федієнка, росіяни використовують українські SIM-картки, бо їх можна легко та у великій кількості придбати через агентуру всередині країни. Цю ж інформацію підтверджує співрозмовник ЕП в одному з українських мобільних операторів. За його словами, постачання SIM-карток ворогу, найімовірніше, поставлено "на потік".

Крім цього в уламках дронів знаходять SIM-картки російських або інших іноземних операторів. За словами Хіміча, це може свідчити про те, що дрони спочатку використовують російську мобільну мережу, а вже над українською територією перемикається на українську SIM-карту або іншу доступну.

Кількість атак за допомогою дронів невпинно збільшується. У травні 2025 року було встановлено новий рекорд: російські сили застосували 4003 безпілотники. Навіть якщо тільки деякі з них оснащені SIM-картами, це означає, що йдеться про сотні стартових пакетів, які необхідно регулярно поповнювати. Це свідчить про значний масштаб і організованість процесу їх закупівлі.

Співрозмовник ЕП у СБУ повідомив, що служба займається питанням використання українських SIM-карт у ворожих дронах, однак подробиці не розголошуються. Усі опитані ЕП експерти й представники телеком-ринку погоджуються: використання ворогом української мобільної інфраструктури є реальною й складною проблемою, яка потребує системного реагування.

Для ускладнення навігації ворожих "шахедів" українські інженери спільно з мобільними операторами впроваджують технологію, відому як спуфінг. Цей метод передбачає підміну цифрового поля, що вводить дрони в оману. Внаслідок цього, під час атак смартфони українців можуть несподівано демонструвати невірне геолокаційне положення — у іншій області або навіть за межами країни.

Після гучної статті в The Economist знову виникло питання: чому досі не спостерігається скоординованої реакції з боку держави та мобільних операторів на використання українських SIM-карток ворогом?

"Ми спробували організувати зустріч з мобільними операторами ще 10 липня 2024 року, але вони не з’явилися. Після цього не було жодної офіційної комунікації. Це вказує на те, що співпраця між операторами та державою залишається недостатньо ефективною," - зазначає Федієнко.

Наразі у Верховній Раді знову піднімається питання щодо використання SIM-карт українських мобільних операторів у російських "шахедах". З цією метою планується зібрати представників телекомунікаційного ринку, включаючи мобільних операторів, про що повідомив Федієнко у Facebook. Чи вдасться їм взяти участь у нараді цього разу - поки що невідомо, проте джерела ЕП у владі вважають, що уникнути присутності буде непросто.

Суть проблеми полягає в тому, що навіть якщо буде введено обов'язковий продаж SIM-карток за паспортами, це не вирішить ситуацію. Росіяни можуть легко перейти на SIM-картки з інших країн і користуватися роумінгом. Натомість представники ринку та експерти, з якими поспілкувалася ЕП, вважають, що справжнім рішенням є технологічна оптимізація мережі для виявлення підозрілих підключень під час атак.

Федієнко підтверджує: оператори здатні технічно фіксувати аномальні підключення, наприклад, нічний рух із великою швидкістю в полі. Але для цього потрібні чіткі завдання від держави, алгоритми й ресурси.

Один з співрозмовників ЕП, що працює в одному з операторів, висловив припущення: якщо технології великих даних дозволяють відстежувати трафік відвідувачів конкретної кав'ярні, то можна також виявляти підозрілі об'єкти в небі. Адже базова станція не розрізняє, чи пристрій переміщається по землі, чи в повітрі.

Однак фахівець у галузі зв'язку Роман Хіміч не поділяє цієї думки: розрахунки в реальному часі сильно навантажують інфраструктуру та не забезпечують надійних результатів. Це особливо актуально, якщо врахувати, що "шахеди" не завжди залишаються підключеними до мережі.

Іншим можливим рішенням може стати наслідування прикладу Росії, яка в травні 2025 року тимчасово відключала мобільний зв'язок у певних областях під час атак дронів. В Україні також ведуться розмови про реалізацію подібної стратегії.

"Можна тимчасово вимикати мобільну мережу в прикордонних або високоризикових зонах. Але це ризиковано, бо чимало військових систем, зокрема ППО й системи оповіщення, працюють через мобільний інтернет. Тому потрібна політика з чітким розподілом: ось цей пул SIM-карт - для ДСНС, ось цей - для Сил оборони. Решту можна блокувати", - пояснює Федієнко.

Незалежно від того, яке буде прийнято рішення щодо цієї проблеми, ініціативу повинна взяти на себе держава, реалізуючи це через дії регулятора та співпрацю з мобільними операторами. "На даний момент мобільні оператори не мають чітко визначених правил для виявлення або блокування SIM-карток, пов'язаних із шахрайством. Все це зводиться до браку політичної волі, ресурсів і необхідної нормативної бази", - зазначив Хіміч.