Зеленський висунув кандидатуру Михайла Федорова на пост голови Кабінету міністрів після відставки Юлії Свириденко, але він відмовився від пропозиції стати прем'єр-міністром. Після цього президент звернувся до Сергія Корецького з пропозицією очолити уряд, а незабаром сам Федоров покинув Міністерство оборони.
Як повідомляє видання The Economist, посилаючись на свої джерела, Володимир Зеленський висунув пропозицію Михайлу Федорову, тодішньому міністру оборони, стати новим очільником уряду після звільнення Юлії Свириденко. Зазвичай таке призначення вважається кар'єрним зростанням, але в цій ситуації воно фактично сигналізувало про завершення спроб Федорова реформувати Міністерство оборони. Проте, сам Федоров відмовився від цієї пропозиції, і згодом посаду прем'єр-міністра запропонували Сергію Корецькому.
Крім того, у попередньому випуску The Economist було підкреслено, що ще до зміни керівництва Федоров входив до трійки кандидатів на посаду прем'єр-міністра.
У січні 2026 року Федоров став на чолі Міністерства оборони. Раніше він отримав визнання як один з найефективніших реформаторів завдяки своїй діяльності в Міністерстві цифрової трансформації, де ініціював запуск мобільного додатку "Дія" та оцифрував ряд державних послуг. Після початку масштабної війни він також відіграв важливу роль у розвитку українського виробництва безпілотників. Тому багато хто сподівався, що він зможе реалізувати значні зміни і в оборонному секторі.
Втім, реалізувати ці плани виявилося значно складніше. Як зазначає The Economist, уже в перші місяці роботи між Федоровим і військовим командуванням почали виникати серйозні розбіжності щодо управління армією та пріоритетів у забезпеченні війська.
Однією з найбільш яскравих конфліктних ситуацій, за інформацією The Economist, сталася під час воєнної наради на початку липня. Тоді військове командування висловило невдоволення закупівлею ракет і боєприпасів, якою займалося Міністерство оборони. У відповідь на це Федоров підкреслив, що завдяки його терміновому рішенню про перенаправлення коштів на купівлю безпілотників на початку року вдалося забезпечити виконання ключових операцій. Один із джерел видання охарактеризував цю суперечку як конфлікт двох різних стратегій ведення війни, між якими так і не вдалося знайти спільну мову.
Як зазначає The Economist, за шість місяців роботи Федоров розпочав масштабний аудит Міністерства оборони, який виявив значні перевитрати бюджетних коштів. Він також перевів частину оборонних закупівель на відкриті тендери, що, за його словами, допомогло знизити вартість артилерійських боєприпасів, а ще запровадив жорсткіші перевірки для чиновників міністерства.
Одночасно конфлікт із військовим керівництвом, зокрема з головнокомандувачем Збройних Сил України Олександром Сирським, видання вважає однією з ключових причин політичних труднощів Федорова. За інформацією, наданою The Economist, міністр мав альтернативне бачення розвитку армії та навіть пропонував змінити військове керівництво. Проте ця ідея не знайшла підтримки у президента.
Крім того, видання зазначає, що лише в червні вдалося реалізувати перший великий пакет реформ, розроблений командою Федорова. Цей пакет передбачав значне підвищення виплат для піхотинців на передовій, впровадження нової системи контрактів, часткову демобілізацію військовослужбовців із найдовшим терміном служби, додаткове фінансування для залучення іноземних добровольців, а також можливість для військових, які самостійно залишили свої частини, повернутися до служби без покарання протягом визначеного терміну.
Незважаючи на серйозну критику, співрозмовники журналу серед військових визнають, що Федорову вдалося удосконалити процес закупівлі безпілотників і прискорити цифровізацію армійських структур. Однак, на їхню думку, брак військового досвіду заважав йому здійснити значні реформи в оборонному відомстві.
Видання також підкреслює, що політична кар'єра Федорова залишається на даний момент в тумані. За кілька днів до змін у складі керівництва він висловив занепокоєння щодо можливого зниження підтримки з боку президента. Тим не менш, Федоров зазначив, що з моменту початку своєї діяльності діяв згідно з власними переконаннями і не хотів залишати свою посаду, відчуваючи тиск чи потребу підлаштовуватися під чужі інтереси.
"Коли я почав працювати, президент сказав мені діяти за совістю...Багато людей на мене гавкають, і так, це мене хвилює, але що я можу вдіяти? Я не хочу залишати цю посаду, знаючи, що я коли-небудь комусь підлаштовувався", , -- сказав Федоров за кілька днів до новин провідставку.
Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський пояснив відставку Михайла Федорова тим, що між Міністерством оборони та Генеральним штабом виникли суттєві розбіжності. За його словами, сторони не змогли дійти згоди щодо низки важливих питань, а конфлікт не обмежувався лише стосунками Федорова з головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським.
Одночасно Олександр Сирський, внаслідок відставки Михайла Федорова, вперше висловив свою думку про цю ситуацію публічно. Головнокомандувач висловив вдячність ексміністру за його зусилля, проте уникнув обговорення їхніх розбіжностей.
#Збройні сили України #Військовослужбовці #Головнокомандувач #Безпілотний літальний апарат #Міністерство оборони (Україна) #Володимир Зеленський #Прем'єр-міністр #Артилерія #Боєприпаси #Демобілізація #Ракета #Президент (урядове звання) #«The Economist»