У Хмельницькому бізнесмен організував повноцінний швейний цех, де виготовляв спортивний одяг із логотипами Nike без дозволу правовласника. Для цього він застосовував професійне обладнання, включаючи вишивальну машину для нанесення фірмових знаків. Під час обшуків правоохоронці виявили 582 одиниці контрафактного одягу, призначеного для подальшого продажу під виглядом оригінальної продукції. Завдану шкоду компанії оцінено в понад 1,26 мільйона гривень.
Проте, підприємець отримав штраф у розмірі 51 тисячі гривень як покарання. Він визнав свою провину і уклав угоду про примирення з представником правовласника, в рамках якої компенсував понад 504 тисячі гривень. Суд затвердив цю угоду, постановив знищити підроблену продукцію, але не застосував спеціальну конфіскацію швейного обладнання, оскільки воно належало третій стороні.
Рішення у справі № 686/26606/26 виніс Хмельницький міськрайонний суд, розташований в Хмельницькій області.
Ситуація справи
Згідно з рішенням суду, з початку 2024 року приватний підприємець незаконно експлуатував бренди відомого виробника спортивного одягу, прагнучи заробити на виготовленні та реалізації підробленої продукції.
Для налагодження виробничого процесу чоловік взяв в оренду три господарські будівлі на території заводу в Хмельницькому.
У одному з своїх кабінетів він налаштував професійну комп'ютеризовану вишивальну машину Ricoma, яка дозволяла йому наносити на спортивний одяг текстові та графічні елементи, що відповідали або були схожі до ступеня змішування з зареєстрованими торговими марками.
Додатково, у приміщеннях було встановлено обладнання для масового виробництва одягу, включаючи розкрійні апарати, сім швейних машин і чотири оверлоки.
Отже, підприємець налагодив комплексний технологічний процес виготовлення спортивного одягу, який охоплює всі етапи — від розкрою матеріалів і пошиття виробів до нанесення емблем.
Відповідно до матеріалів справи, чоловік був обізнаний про те, що ексклюзивні права на використання торговельних марок належать компанії-правовласнику, проте не отримував жодного дозволу на виробництво та продаж продукції з цими позначеннями.
Незважаючи на це, він виробляв спортивний одяг, який міг вводити покупців в оману, створюючи враження, що він походить від офіційного бренду або був виготовлений з його дозволу.
Загалом підприємець виготовив 582 одиниці продукції: 460 пар спортивних штанів та 122 спортивні костюми.
Готовий одяг зберігався для майбутнього продажу, маскуючись під оригінальний товар.
27 листопада 2025 року правоохоронці провели обшуки.
У промислових приміщеннях було знайдено та конфісковано 456 пар спортивних штанів і 122 спортивні костюми. Додатково, ще чотири пари штанів були вилучені на іншій локації.
Встановлено, що вилучений спортивний одяг не був оригінальною продукцією правовласника, а нанесені на нього позначення були такими, що могли вводити споживачів в оману щодо виробника товару.
Згідно з висунутим обвинуваченням, неправомірне використання торгових марок призвело до фінансових збитків для компанії в розмірі 1 261 482,22 грн, що є значною сумою.
Дії бізнесмена були оцінені відповідно до частини другої статті 229 Кримінального кодексу України, що передбачає незаконне використання товарного знака, яке спричинило значні фінансові втрати.
Підприємець домовився з правовласником про примирення
14 жовтня 2026 року між обвинуваченим та представником потерпілої компанії було укладено угоду про примирення.
Згідно з домовленістю, чоловік цілковито визнав свою провину та пообіцяв більше не вчиняти подібні правопорушення.
Водночас сторони підтвердили, що підприємець уже відшкодував потерпілій компанії матеріальну шкоду в погодженому ними розмірі -- 504 592,89 грн.
Таким чином, незважаючи на те, що в обвинуваченні загальна сума завданих матеріальних збитків була оцінена більш ніж у 1,26 млн гривень, сторони домовилися про компенсацію в зменшеному обсязі.
Окрім цього, підсудний разом із представником потерпілої сторони домовилися про накладення штрафу на суму 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 51 000 гривень, відповідно до положень статей 69 та 69-1 Кримінального кодексу України.
Сторони окремо домовилися про знищення вилученої підробленої продукції.
Яке рішення ухвалив суд?
На етапі підготовки до судового розгляду обвинувачений цілковито визнав свою провину і висловив бажання схвалити угоду про примирення.
Він заявив, що усвідомлює суть звинувачення, погоджене покарання та юридичні наслідки укладення угоди.
Його точку зору підкріпив адвокат.
Представник компанії, яка зазнала збитків, також висловив прохання про затвердження угоди, підкресливши, що вона була укладена за ініціативою постраждалої сторони.
Суд провів оцінку добровільності підписання угоди і дійшов висновку, що вона не стала наслідком насильства, примусу, залякування чи будь-яких інших незаконних впливів.
Суд також встановив, що умови угоди відповідають нормам кримінального процесуального законодавства, і немає підстав для її відхилення.
Під час вирішення питання про покарання суд врахував характер вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого та наявність обставин, що пом'якшують покарання.
Зокрема, чоловік раніше не був судимий, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та відшкодував шкоду в розмірі, погодженому з потерпілою стороною.
Суд зазначив, що узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам його призначення, не суперечить інтересам суспільства та є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до результатів судового розгляду, було схвалено угоду про примирення, внаслідок чого підприємець був визнаний винним за частиною 2 статті 229 Кримінального кодексу України. Суд вирішив накласти на нього штраф у розмірі 51 000 гривень, застосувавши статті 69 та 69-1 КК України.
Крім того, з чоловіка постановлено стягнути на користь державного бюджету 9 627,20 грн витрат на залучення експерта.
Що трапилося з фальсифікованим одягом та спорядженням?
Окремо суд ухвалив рішення щодо майна, яке було конфісковано під час етапу досудового розслідування.
Зокрема, було ухвалено рішення знищити 582 одиниці підробленого спортивного одягу та 262 етикетки з логотипами.
Одночасно суд скасував арешт, накладений на виробничі машини, автомобіль та інші активи, які були вказані у вироку.
Суд також зазначив, що швейне обладнання, яке було задіяне в процесі скоєння злочину, не підлягає конфіскації у рамках спеціальної процедури, оскільки воно є власністю третьої особи.
Суд вирішив вважати повернутими обвинуваченому шість рулонів тканини, а також розкрійне та швейне обладнання, вишивальну машину і автомобіль, які раніше були передані йому.
Інші матеріальні докази, зокрема мобільний телефон, системний блок, записи та документи, рішенням суду постановлено повернути особі, згаданій у вироку.
Рішення може бути оскаржене в Хмельницькому апеляційному суді протягом тридцяти днів з моменту його оголошення, з урахуванням підстав, зазначених у статті 394 Кодексу кримінального процесу України.
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу t.me/sudua, а також стежте за новинами на Google з SUD.UA. Не забудьте підписатися на наші канали у Viber і WhatsApp, а також на сторінки в Facebook, Instagram та Х, щоб бути в центрі найактуальніших подій.
#