
Найвищі пенсії прокурорів у сотню разів перевищують мінімальну, а право вийти на відпочинок вони отримують до 40 років. Як держава намагається це виправити?
Згідно з інформацією Пенсійного фонду, мінімальна пенсія в Україні становить 2 310 гривень на місяць. При цьому близько 400 тисяч українських пенсіонерів отримують не більше 3 тисяч гривень. Цікаво, що пенсіонер, який отримує найбільшу виплату, отримує 390 тисяч гривень, що в 160 разів перевищує мінімальний рівень та в 16 разів більше, ніж максимально дозволена сума відповідно до законодавства.
Таке відчуття несправедливості викликає недовіру до пенсійної системи і призводить до небажання людей брати участь у ній: працювати легально та сплачувати внески до соціальних фондів. В результаті, держава щорічно недоотримує близько 230 млрд грн податкових надходжень, оскільки значна частина українців працює в тіньовій економіці.
Влада нарешті почала реагувати на цю ситуацію і вирішила провести аналіз ряду спеціальних пенсійних програм. Першими, хто потрапив під цю увагу, стали пільги для прокурорів, скандал навколо зловживань з пенсіями для осіб з інвалідністю як і раніше обговорюється в суспільстві. Але, схоже, навіть широкий суспільний резонанс не є достатнім для реалізації цих змін на практиці.
Які наміри має влада щодо обмеження спеціальних пенсій для прокурорів, хто висловлює заперечення проти цих змін і чому це всього лише початковий, найбільш простий етап у масштабній реформі пенсійної системи?
У жовтні 2024 року в Україні стався гучний скандал, пов’язаний із головою медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Хмельницької області Тетяною Крупою та місцевою прокуратурою. З'ясувалося, що 49 прокурорів регіону мали оформлену інвалідність і отримували відповідні пенсійні виплати.
Насправді, питання пенсій прокурорів є набагато складнішим, ніж просто фіктивні інвалідності. Адже існує можливість отримувати значні виплати від держави, продовжуючи при цьому працювати на основній посаді, без необхідності оформлення інвалідності, що цілком відповідає чинному законодавству. Більше того, самі прокурори активно користуються цією можливістю, отримуючи щомісяця сотні тисяч гривень у вигляді пенсій.
Згідно з інформацією Міністерства соціальної політики, у 2024 році максимальний розмір пенсії прокурора в Україні досягав 251 тисячі гривень щомісячно. Проте на початку 2025 року уряд запровадив спеціальні коефіцієнти для надвисоких виплат, що призвело до зниження найбільших прокурорських пенсій до "лише" 51,5 тисячі гривень.
Найбільша пенсійна виплата в країні становить 390,2 тисячі гривень, і її отримує колишня суддя. Хоча формально ця сума класифікується як довічне грошове утримання судді, насправді вона є еквівалентом пенсії.
Як можуть існувати такі великі пенсії в країні, де 3,7 мільйона людей отримують виплати, які навіть не сягають 4 тисяч гривень? Відповідь криється у специфічних умовах виходу на пенсію, які державні органи закріпили для певних груп осіб у відповідних галузевих нормативних актах. Наприклад, закон "Про прокуратуру" передбачає для працівників цього відомства ряд важливих привілеїв.
По-перше, прокурори можуть виходити на пенсію раніше. Вони мають право на пенсійні виплати після накопичення 25 років трудового стажу, з яких 15 років повинні бути відпрацьовані на посадах у прокуратурі. У той же час, звичайні українці отримують право на пенсію лише за умови наявності 35 років трудового стажу та досягнення віку не раніше 60 років, а в деяких випадках — у 63 або 65 років.
Ця пільга надає прокурорам можливість виходити на пенсію в досить молодому віці. Згідно з інформацією Міністерства соціальної політики, середній вік, у якому прокурори зазвичай виходять на пенсію, становить 47 років. Варто зазначити, що в Україні є шість прокурорів, які вже отримують пенсію за вислугу років, хоча їх вік ще не досяг 40 років.
Зазвичай такі молоді пенсіонери продовжують працювати в органах прокуратури і разом з пенсією отримують зарплату. Наразі налічується 5 739 прокурорів, які отримують пенсію за вислугу років. З них майже половина - 2 262 - працюють. З них 1 150-м не виповнилося 50 років, ще 815 особам наразі від 50 до 60 років.
По-друге, пенсійні виплати прокурорів встановлені на рівні 60% їхньої заробітної плати. Однак, на прокурорів також поширюється загальне обмеження, яке стосується максимального розміру пенсії — десяти прожиткових мінімумів (в даний час це 23 100 грн). Прокурори знаходять способи обійти це правило і через суди здобувають виплати, що досягають сотень тисяч гривень.
Для інших категорій громадян розмір пенсій розраховується за формулою і залежить від середньої зарплати на всіх місцях роботи та кількості років трудового стажу. Розмір звичайної солідарної пенсії становить 30-40% від зарплати людини.
По-третє - пільгові умови перегляду розміру пенсії. Виплата для прокурорів не лише становить 60% від їх середнього заробітку за останні два роки, а й прив'язана до зарплати прокурора, що працює на посаді, яку раніше обіймав пенсіонер. Іншими словами, щоразу, коли зростає рівень зарплат в органах прокуратури, зростають і розміри пенсій прокурорів.
Окрім цього, прокурори на пенсії мають можливість отримувати щорічну індексацію, що застосовується до всіх пенсійних виплат. Це означає, що їхні пенсії підвищуються частіше і в більш значних обсягах, ніж у інших громадян. Проте навіть такі переваги виявляються недостатніми для прокурорів, які прагнуть отримувати пенсії на сотні тисяч гривень.
Прокурори через суд скасовують обмеження максимального розміру пенсії (десять прожиткових мінімумів) і просять призначити їм пенсію за законодавством, яке втратило чинність. За даними Мінсоцполітики, в Україні є 1 200 таких прокурорів-пенсіонерів. Середній розмір їх виплат становить 50 600 грн на місяць.
У урядових колах вважають, що спеціальні умови виходу на пенсію для прокурорів є занадто щедрими.
"Ми проаналізували міжнародний досвід спеціальних пенсійних режимів і виявили, що такі пільги держави надають особам, які під час виконання своєї роботи ризикують життям: пожежникам, поліцейським та військовослужбовцям. Крім того, у жодній країні Європи немає такого, щоб пенсійні пільги стосувалися як формули розрахунку виплати, так і віку, коли особа може вийти на заслужений відпочинок", - зазначила заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак.
Нещодавно Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт, що передбачає зміну пенсійних привілеїв для прокурорів. Однак подальше обговорення цього документа викликало опір з боку прокурорських працівників, інших категорій спецпенсіонерів, а також деяких членів парламенту.
Після резонансного інциденту, пов'язаного з пенсіями для людей з інвалідністю, у Хмельницькому відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони. За результатами зустрічі було ухвалено рішення про перегляд механізму нарахування пенсій для державних службовців. Невдовзі було представлено законопроєкт, що скасовує деякі пенсійні привілеї для цієї категорії громадян. Документ містить ряд важливих нововведень:
При цьому спеціальної формули розрахунку розміру пенсії законопроєкт не змінює: прокурори, як і раніше, отримуватимуть 60% від своєї зарплати. Проте такий "компроміс" не влаштовує представників прокуратури.
В Офісі генерального прокурора (ОГП) заявили, що не підтримують запропоновані зміни. Про це офіс повідомив парламентському комітету з питань соціальної політики під час підготовки законопроєкту до другого читання.
В Офісі Генерального прокурора вважають, що новий документ обмежує соціальні гарантії для прокурорів та підриває "принцип юридичної визначеності". Зокрема, люди обирають кар'єру в прокуратурі, сподіваючись на певні пенсійні пільги. Однак парламент вирішив скасувати ці пільги, що, на думку представників ОГП, порушує права прокурорів.
Цю позицію підтримують депутати з правоохоронного комітету Верховної Ради.
"Не можна стверджувати, що молодий працівник приходить до прокуратури без чітко сформованих очікувань, зокрема щодо своєї майбутньої пенсії. Якщо в нього немає таких очікувань, то навіщо він взагалі обрав цю професію? Змінювати умови праці без узгодження з усіма учасниками процесу - це недопустимо," - підкреслив заступник голови правоохоронного комітету Григорій Мамка.
"Прокурор має право на пенсійні умови, які були узгоджені під час його прийняття на посаду. Якщо ця ініціатива буде затверджена в поточному вигляді, це призведе до численних судових позовів, у тому числі до Конституційного суду. Я впевнений, що рішення буде ухвалене на користь прокурорів," – зазначив представник Офісу Генерального прокурора Антон Войтенко.
Його слова не безпідставні. Конституційний суд не раз ставав на бік пенсіонерів у справах, що стосуються спецпенсіонерів. Часто такі рішення суду призводили до правової невизначеності та "лавини" судових рішень про перерахунок пенсій.
Зазвичай під час слухань про законність перегляду пенсійних норм Конституційний суд не враховує думки авторів таких ініціатив - представників уряду та народних депутатів, каже голова соціального комітету Верховної Ради Галина Третьякова.
"Чому Конституційний суд ввів термін 'легітимні очікування' і використовує його лише в контексті прокурорів? Чому це не стосується жінок, яким з 2011 року підвищили пенсійний вік, а тепер планують його знизити? Можливо, причина в тому, що жінки усвідомлюють, що в країні стало менше дітей, і ми не можемо накладати на них додатковий тягар, щоб вони забезпечували більшу кількість пенсіонерів?" - запитує вона.
Прокурори впевнені, що зміна умов їх пенсійного забезпечення може викликати кадрову кризу в прокуратурі. "Представники Офісу Генерального прокурора вказували на потенційні загрози, пов'язані із впровадженням нових принципів пенсійного забезпечення для прокурорів, які можуть негативно вплинути на всю систему прокуратури: це може призвести до втрати кваліфікованих спеціалістів, що є неприпустимим у часи воєнного стану, а також до необхідності виплати компенсацій за судовими рішеннями щодо відновлення порушених пенсійних прав", - зазначили в ОГП у відповідь на запит ЕП.
Окрім того, ті, хто виступає проти змін у пенсійних пільгах для прокурорів, вважають, що несправедливо саме цю групу спеціальних пенсіонерів позбавляти таких привілеїв, залишаючи їх для інших представників правоохоронних органів.
"Правоохоронна система організована так, що вся відповідальність від Національної поліції, Державного бюро розслідувань та Служби безпеки України регулюється прокурором через процесуальне керівництво. Чому ж для структур, що мають менше обов'язків, нічого не трансформується, в той час як прокурорів вже починають обмежувати?" - риторично зауважив Мамка.
Він зазначив, що якщо держава вирішила розпочати ревізію спеціальних пенсійних систем, то це потрібно робити для всіх категорій: прокурорів, правоохоронців та суддів.
Можливо, не усвідомлюючи наслідків своїх слів, депутат випадково розкрив наміри урядовців. Згідно з інформацією, отриманою від Міністерства соціальної політики та соціального комітету, в планах є перегляд більшості спеціальних пенсійних режимів і введення обмежень на рівень пільг.
Кожен роботодавець, включаючи державні установи, має можливість запропонувати своїм працівникам додаткове пенсійне забезпечення. Водночас, умови цього забезпечення повинні бути зрозумілими та справедливими. Як показує міжнародний досвід, для реалізації таких розширених можливостей необхідно впроваджувати додаткові внески.
Депутати вирішили почати з внесення змін до спеціальних пенсійних прав прокурорів, але ми паралельно рухаємося в бік того, щоб запропонувати нові умови для всіх роботодавців, не тільки для прокуратури", - зазначає Марчак.
Пенсійна система України проявляє свою несправедливість не лише через те, що у деяких людей пенсії ледь досягають 4 тисяч гривень, тоді як інші отримують понад 200 тисяч гривень. Основна проблема полягає в тому, що значні пенсійні виплати для спеціальних категорій пенсіонерів фінансуються за рахунок внесків тих, хто в майбутньому матиме право на мізерні пенсії.
"Упродовж трудової діяльності людина, яка виходить на пенсію за загальним законодавством, у середньому сплачує внесків до Пенсійного фонду на пів мільйона гривень більше, ніж потім отримує у вигляді пенсії. Для спецпенсіонерів цей "баланс" від'ємний. Наприклад, співробітники спеціальних органів або прокуратури в середньому роблять внесків на 3,1-3,8 мільйона гривень менше, ніж потім держава виплачує їм у вигляді пенсій", - пояснює Марчак.
У своїй нинішній формі пенсійна система передбачає, що більшість людей, які в кінцевому підсумку отримають незначні пенсії, фактично фінансують високі виплати для невеликої групи "обраних" пенсіонерів. Ці особи, які роблять мінімальний внесок у спільну систему, користуються пільгами, що дозволяють їм виходити на пенсію раніше.
Раніше механізм функціонування цієї системи мав іншу структуру. Фінансування спеціальних пенсій не здійснювалося через Пенсійний фонд, а покривалося коштами окремих міністерств і відомств, працівникам яких держава гарантувала ці виплати. Наприклад, прокурорам виплати проводилися з бюджету Генеральної прокуратури (тепер - ОГП), а колишні військовослужбовці отримували свої пенсії з фондів Міністерства оборони.
"Коли пенсійне забезпечення забрали з бюджетів відомств, вони перестали відчувати їх величину і наслідки від прив'язки розміру пенсії до грошового забезпечення тих, хто продовжує працювати. Виникла ситуація, коли розмір пенсії став перевищувати розмір зарплати, яку людина отримувала, поки працювала. Тобто коефіцієнт заміщення спецпенсіонерів перевищив 100%, тоді як для більшості українців він становить лише близько 30-40%", - каже Третьякова.
Урядовці та депутати хочуть повернути спеціальне пенсійне забезпечення до сфери відповідальності та фінансування відомств, які ці пільги надають. Першими на цьому шляху стали прокурори - передусім через рішення РНБО.
Однак це лише одна з найменш численних груп спеціальних пенсіонерів, для яких буде відносно легко встановити виплати. Значно більшою проблемою стане регулювання спеціальних пенсійних систем для колишніх військових та представників правоохоронних органів (таких як Національна поліція, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро, Бюро економічної безпеки та інші).
Чинне законодавство про спецпенсії військовим та силовикам ухвалювалося до великої війни. Воно передбачає пільги у вигляді спеціальної формули розрахунку виплати (розмір пенсії становить до 70% від поточного грошового забезпечення осіб, які продовжують служити на аналогічній посаді) та у вигляді раннього виходу на відпочинок. Закон дозволяє кадровим військовим та працівникам силових відомств виходити на пенсію в 45 років і раніше, маючи 25 років вислуги.
Згідно з інформацією Міністерства соціальної політики, в Україні налічується 635,8 тисячі осіб, які раніше служили у військових та правоохоронних структурах і отримують пенсії за вислугу років. Середній вік виходу на пенсію становить 51 рік. Серед цих спеціальних пенсіонерів приблизно 145,2 тисячі чоловіків призовного віку (до 60 років), які не зайняті на роботі, не мають інвалідності та не проходять військову службу.
Закон, що регулює пенсійні виплати для військових та працівників правоохоронних органів, був розроблений ще до початку великої війни. Він акцентує увагу на пільгах, що надаються за професійною діяльністю, а не в залежності від факту участі у бойових діях. В результаті, цей закон не передбачає жодних привілеїв для мобілізованих українців, які, подібно до штатних військових, виконують свої обов'язки щодо захисту країни.
Єдина пільга, на яку має право мобілізований, - це пʼятирічна "знижка" на вихід на пенсію. Вона надається учасникам бойових дій (УБД). Однак ця "знижка" може виявитися невигідною для військового. Якщо він вирішить вийти на пенсію раніше, то накопичить менший трудовий стаж і, відповідно, отримає нижчу пенсію.
В уряді вважають, що саме статус УБД має надавати право на пенсійну пільгу, і планують ініціювати відповідний перегляд законодавства. Подібні зміни можуть спричинити ще більший опір не лише правоохоронців та колишніх військових, а й суспільства, для якого пенсії військових є соціально чутливою темою.
* * *
Україна не може дозволити собі ту систему пенсійних пільг, яку гарантує законодавство. Навіть після війни держава ще довго відчуватиме її наслідки у вигляді зруйнованої інфраструктури, зменшених податкових надходжень та великого боргу, узятого для виживання країни. Враховуючи поточну демографічну кризу, виплата навіть мінімальних пенсій стане для держави викликом.
Урядовий проєкт пенсійної реформи пропонує поступово відмовитися від спецпенсій з бюджету і замінити їх додатковими внесками до накопичувальних пенсійних фондів. Проте перспективи такої реформи примарні, адже навіть у разі успіху законопроєкту в сесійній залі його, найімовірніше, скасують судді.
Якщо залишити все без змін, пенсійна система стане схожою на анти-Робін Гуда: вона буде вилучати кошти у більшості малозабезпечених і передавати їх невеликій групі найбагатших.
#Україна #Військовослужбовці #Держава (політичний устрій) #Європа #Українці #Прокуратура #Прокурор. #Законодавство #Українська гривня #Пенсійний фонд України #Пенсіонерка #Сміливіше. #Пенсія #Бюджет #Міністерство соціальної політики України #Конституційний Суд України #Інвалідність #Національна поліція України #Документ #Трудовий стаж #Державне бюро розслідувань (Україна) #Генеральний прокурор України