"Ми з тривогою спостерігаємо." Зеркаль поділилася, що відбулося за кулісами "альтруїстичного вчинку" Сполучених Штатів.

На даний момент очевидно, що угода з США щодо рідкісноземельних металів є не стільки шантажем, скільки піар-акцією для обох сторін. Проте, чи стане ця угода аналогом плану Маршалла, поки що залишається під питанням.

В колонці NV надзвичайна і повноважна амбасадорка Лана Зеркаль висловлює важливі думки: "Ми та інші країни Європи починаємо виходити з стану гіпнозу, обурені усвідомленням жорстокості, прагматизму та егоїзму США. Так, Америка є нашим союзником, але ми повинні сприйняти реальність і усвідомити як наші, так і їхні інтереси", - зазначила Зеркаль.

Вона також підкреслила: "Альтруїзм і безкорисливе сприяння ніколи не були характерними для США. Я не розумію, чому ми, українці, вирішили вірити в ілюзію про чудовий план Маршалла, який був реалізований для Європи, але це тепер має для нас негативні наслідки. На емоційному рівні ми відчуваємо себе зрадженими та приниженими. Це є результатом наших завищених очікувань від США".

Наше сприйняття Сполучених Штатів завжди носило певний ідеалістичний характер, формуючись під впливом голлівудських міфів про героїв, що захищають демократію та основні цінності. Чи відповідала ця картинка дійсності — ми часто не замислювалися, адже вона видавалася надто привабливою... Наразі ми з острахом стежимо за потоком новин і намагаємося зрозуміти, які наслідки це матиме для нас. Чи є наша угода зі США проявом рекету та приниження, чи, можливо, це всього лише порожня угода? Чи обидві сторони лише обмінюються ударами в інформаційному полі на користь своїх виборців, чи ж це насправді схоже на план Маршалла?

Вже можна впевнено сказати, що це не рекет і ми не віддаємо наші надра США. Це точно PR з обох сторін. А от чи може ця угода стати для нас активатором розвитку та змін, тобто своєрідним планом Маршалла, -- залежить більше від нас", -- наголосила Зеркаль.

Вона також зауважила: "Нам потрібно усвідомлювати, що маємо намір розвивати нашу країну, використовуючи американські технології, інвестиції та досвід. Маємо виробити стратегію, яка дозволить нам ефективно застосувати запропонований формат – в першу чергу на нашу користь. І так, на нашому потенційному успіху також виграють американці. Вони завжди знаходять спосіб отримати вигоду. Це їхній стиль".

Обговорюючи план Маршалла, Зеркаль підкреслила: "Протягом чотирьох років дії цього ініціативи США інвестували в відновлення Європи $13 мільярдів. Якщо врахувати інфляцію та зміни валютних курсів, ця сума сьогодні дорівнює приблизно $175 мільярдам. З цієї суми лише $1,5 мільярда (еквівалент сучасних $20 мільярдів) було надано у вигляді пільгових кредитів, тоді як решта становила безповоротну допомогу. Вінстон Черчіль характеризував план Маршалла як "найбільш безкорисливий вчинок в історії".

Що ж приховано за сценою цього "некорисного вчинку" з боку США?

Всі ґранти, які надавалися Європі, мали чітке цільове призначення: 70% "подарованих" грошей європейські країни витратили на американські товари, продукти, послуги, обладнання, зброю, технології та ресурси. Європейцям не дозволили інвестувати американські гроші в розбудову власної нафтопереробки, натомість запропонувавши їм купувати продукт переробки американських нафтових компаній.

План Маршалла на тривалий час завадив створенню незалежної фінансової системи в Європі, закріпивши домінування американського долара як нової глобальної валюти. США надавали фінансову підтримку європейським державам для реалізації тих економічних проектів, що відповідали їхнім інтересам. Ці кредити європейські країни отримували з спеціальних фондів, які вони частково фінансували самостійно. Повернення боргів США здійснювалося з відсотками протягом 20 років – до початку 1970-х років.

З 1948 по 1952 роки ВВП США збільшився на 50% завдяки експорту в Європу аграрної продукції, продажу товарів машинобудування, енергетичних ресурсів і технологій. У перерахунку на "сучасні гроші" Америка не тільки повернула $20 млрд, виданих європейцям кредитів та близько $10 млрд у вигляді відсотків, а ще й зацементувала військове, економічне та безпекове панування в Європі. Окрім того, в США повернулися $108 млрд, які Європа отримала від них у вигляді ґрантів".

Згідно з попередньою інформацією, 3 лютого 2025 року президент США Дональд Трамп виявив інтерес до придбання українських рідкісноземельних металів в контексті надання допомоги з боку США.

Президент України Володимир Зеленський додав до стратегії перемоги аспект, що стосується рідкісноземельних ресурсів, сподіваючись на підтримку з боку Сполучених Штатів.

Після цього Зеленський оголосив, що столиця готова до спільного видобутку корисних копалин із партнерами.

7 лютого 2025 року Володимир Зеленський оголосив, що в рамках можливої угоди з командою Дональда Трампа Україна та Сполучені Штати можуть разом займатися розробкою корисних копалин на українських землях.

Того самого дня президент США Дональд Трамп заявив, що планує провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським, зокрема для обговорення обміну рідкісноземельних мінералів на підтримку США.

11 лютого президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив, що Україна "в основному погодилася" передати США рідкісноземельні метали в якості компенсації за військову підтримку, яку Вашингтон надав Києву.

Згідно з даними The Washington Post, міністр фінансів США вимагав, щоб Зеленський терміново підписав угоду, що стосується контролю за видобутком рідкісних металів. Як повідомив одному з журналістів знайомий з перебігом переговорів, у президента Зеленського було лише кілька хвилин, щоб ознайомитися з американською пропозицією перед зустріччю з Бессентом.

Відповідно до плану, запропонованого Трампом і відхиленого Зеленським, Сполучені Штати прагнули отримати контроль над видобутком половини рідкісних мінералів в Україні, включаючи літій, графіт та уран.

Водночас у Білому домі підкреслили, що відмова Володимира Зеленського підписати угоду щодо корисних копалин є "непередбачливою". На думку інвестбанкіра Сергія Фурси, запропонований США проект угоди виглядає "дуже незвично", і він детально пояснив, які саме аспекти викликали його занепокоєння.

Зеленський висловився щодо ситуації з представленим проектом.

А ось The Telegraph пише про те, що США хотіли контролювати ресурси України від портів до мінералів і нафти. При цьому експертка з питань енергетики Лана Зеркаль заявила, що ситуація нагадує рекет.

Сам Зеленський підкреслив, що угоди з США повинні бути розроблені "дуже обдумано".

Згідно з повідомленням Financial Times, Зеленський "може вчинити стратегічну помилку", не визначивши загальну вартість українських ресурсів чи інших важливих аспектів, перш ніж почати переговори з США щодо угоди про рідкоземельні метали.

Радник з національної безпеки Дональда Трампа, Майк Волц, висловив думку, що президент США відчуває значне розчарування через те, що Володимир Зеленський відмовився підписати угоду, що стосується рідкісноземельних металів.

Згідно з даними Axios, США вже висунули Україні нову "покращену" угоду стосовно рідкоземельних металів. Крім того, з'явилася інформація про те, що Трамп був настільки обурений поведінкою Зеленського, що розглядав можливість призупинення військової допомоги.

Радник з національної безпеки США, Майк Волц, висловив думку, що Україні слід "знизити градус" своїх заяв і розглянути можливість укладання угоди щодо корисних копалин.

Bloomberg повідомляє, що Сполучені Штати та Україна прискорили обговорення угоди щодо видобутку корисних копалин в контексті візиту Келлога.