Як розподілити майно після цивільного партнерства - На етапі виходу на пенсію

Спільне життя без офіційного шлюбу не означає, що один із партнерів не може автоматично претендувати на придбане разом майно. Однак після розриву доведеться довести факт спільного проживання та участь у придбанні майна.

В суді необхідно довести, що подружжя справді проживало разом як одна сім'я та придбало оспорюване майно протягом цього часу.

* Важливими доказами є банківські перекази, чеки, договори, фотографії, листування та свідчення.

Якщо гроші передавалися в готівковій формі без зберігання документів, підтвердити свій внесок буде набагато важче.

Керуючий партнер юридичної компанії "AXIOS PARTNERS" Денис Нагорнюк поділився з РБК-Україна інформацією про те, які докази необхідні в суді для захисту права на частку майна у цивільному шлюбі.

Раніше ми розглядали, що є більш доцільним – заповіт чи дарча.

Що потрібно буде підтвердити в судовому засіданні?

Для офіційних подружніх пар розподіл спільно набутої власності ґрунтується на факті спільного проживання, яке підтверджується свідоцтвом про шлюб. Однак, якщо партнери мешкали разом без оформлення шлюбу, цього не буде достатньо для визнання їхніх прав на спільне майно.

За словами юридичного представника, особа, яка претендує на частину майна, повинна підтвердити два важливі факти:

* пара дійсно жила як єдина сім'я, ділила побутові моменти і вела спільне сімейне життя;

* спірне майно придбали саме в період такого спільного проживання.

Які свідчення можуть підтвердити право на частину власності?

Суду можуть знадобитися різні підтвердження спільного життя та участі обох партнерів у витратах.

А саме: показання свідків, спільні фотографії, листування, договори, банківські перекази та чеки. Додатковими доказами є документи про оплату ремонту чи будівництва.

Важливими є також документи, що стосуються купівлі нерухомості, реєстрації місця проживання та спільних дітей.

Особливо важливі тут фінансові підтвердження. Наприклад, банківський переказ на купівлю квартири, оплату будівельних робіт або ремонт показує участь людини у витратах.

Якщо квартира зареєстрована тільки на ім’я одного з партнерів.

Уявимо собі пару, яка вже кілька років спільно будує своє життя. Обидва мають роботу і заощаджують на придбання власного житла. Коли ж настає момент купівлі квартири, в документах власником вказують лише одну особу.

Поки пара перебуває у стосунках, це не викликає жодного занепокоєння. Однак після розриву той, чиє ім'я не згадане у правових документах, може втратити свої майнові права.

Згідно з чинним законодавством, така особа має право на певну частину житла. Для реалізації цього права необхідно лише підтвердити факт спільного проживання, дату придбання нерухомості, а також використання спільних фінансових ресурсів.

Яким чином використання готівки під час розрахунків та виконання ремонтних робіт без документів ускладнює ситуацію?

Основні проблеми з'являються, коли партнери укладали угоди усно і не фіксували фінансові результати.

Один з учасників міг здійснювати готівкові платежі, спільно з партнером придбавати будівельні матеріали або фінансувати роботи з ремонту. Якщо чеків не залишилося, а банківських переказів не було, довести такі витрати стає непросто.

Як забезпечити свої права та захистити фінансові інтереси?

Фінансові аспекти варто обговорити ще до придбання коштовних предметів. Наявність письмових угод та документів дозволить уникнути непередбачених ситуацій, коли після розлучення виникає потреба відновлювати інформацію про витрати виключно на основі спогадів.

Необхідно зберігати банківські перекази, чеки, контракти та документи, що підтверджують придбання нерухомості. Аналогічно варто зберігати документи, що стосуються витрат на ремонт та будівельні роботи.

Нагадуємо, що відповідно до статті 74 Сімейного кодексу України, активи, здобуті жінкою і чоловіком під час спільного проживання в одній сім'ї без офіційної реєстрації шлюбу, вважаються їх спільною сумісною власністю.

Однак на практиці цей захист не реалізується самостійно: у разі відсутності офіційного штампа в паспорті презумпція спільності майна не діє. При розриві відносин або юридичному конфлікті саме позивач повинен надати беззаперечні письмові та фінансові докази того, що майно було набуте за спільні кошти та в період фактичного спільного життя.