Як Пишний реалізував амбіцію Азарова, перетворивши фінансистів на податкових інспекторів: усе, що слід знати про оновлений фінансовий моніторинг.

Тема посиленого фінансового контролю щодо звичайних громадян та впровадження нових платіжних обмежень рядом банків викликала значний резонанс останнім часом. Ці зміни торкнуться майже кожного українця. До ініціативи приєдналися не лише банки, але й небанківські фінансові установи, зокрема власники платіжних терміналів, які українці активно використовують для поповнення мобільних рахунків, сплати комунальних послуг та інших фінансових операцій. Тож редакція OBOZ.UA вирішила розібратися, як ці нововведення вплинуть на повсякденне життя українців.

Від одного обмеження до наступного.

З початку повномасштабного вторгнення Національний банк запровадив ряд різноманітних обмежень та заборон для громадян. Одним із найважливіших моментів для тих, хто залишився в Україні, є можливість знімати з рахунка одного банку не більше 100 тисяч гривень на день. Здається, ця сума достатня для щоденних витрат. Проте, вона створює труднощі для вкладників з великими депозитами, оскільки після початку війни зняти всю суму за один раз стало неможливо. Тепер людям доводиться регулярно відвідувати банк, і, якщо мова йде про валютний рахунок, ще й постійно замовляти долари або євро.

З 1 жовтня 2024 року до 31 березня 2025 року НБУ встановив значне обмеження для всіх українців: максимальна сума p2p-переказів не повинна перевищувати 150 тисяч гривень на місяць. Це правило стосується лише переказів, які здійснюються за 16-значним номером картки, що зазначений на кожному пластиковому носії. Однак регулятор передбачив кілька винятків: перекази між власними рахунками в одному банку, для осіб з офіційно підтвердженими вищими доходами, а також для волонтерських цілей. Варто відзначити, що у рамках цієї суми не враховуються IBAN-перекази, здійснені за 29-значним номером рахунку. Всі вони проходять через Національний банк, завдяки його системі електронних платежів, яка повністю контролюється регулятором.

Спочатку нацбанківський IBAN не зміг скласти конкуренцію p2p-системам, які забезпечують міжнародні платежі через VISA та MasterCard, прокладаючи маршрути українських трансакцій через різні країни. Наприклад, коли ви купуєте хліб за допомогою карти VISA у своєму районі або пересилаєте тисячу гривень куму, ваша транзакція може пройти через Лондон і стати видимою за кордоном. Це викликало занепокоєння у нашого Нацбанку, як і в ряді інших країн, які вбачали в цьому загрозу національній безпеці. Причиною стала не стільки поведінка звичайних громадян, скільки фінансові операції великих підприємців, про які не варто знати всім.

Наш Національний банк України вже давно прагне конкурувати з простими та швидкими переказами, які пропонують VISA і MasterCard, проте досягти цього виявилось складно. Наша система дійсно поступалася їм у швидкості. Переклади p2p здійснювалися за лічені секунди, тоді як перекази через IBAN забирали кілька хвилин, а іноді й до 15 хвилин. Якщо ж спробувати надіслати гроші через IBAN у ніч з п’ятниці на суботу, вони можуть бути зараховані лише в понеділок, оскільки не всі банки мають чергові служби у вихідні чи готові миттєво обробити запити. Лише з грудня-січня наші фінансові установи планують впровадити IBAN-перекази за 10 секунд, але поки що невідомо, як цей експеримент завершиться.

Як би там не було, завдяки обмеженню у 150 тисяч гривень, наш Національний банк нарешті зміг активізувати IBAN-перекази. За неофіційними оцінками, в жовтні та листопаді попит на цю послугу зріс на 40%. Це досить вражаючий показник за такий короткий проміжок часу. Люди намагалися максимально економити свій ліміт у 150 тис. грн, тож активно використовували національну систему переказів. Наразі в НБУ вважають, що користувачі продовжують звертатися до цієї послуги в основному з інерції.

Замість обмеження в 150 тисяч гривень для переказів на суму від 50 до 150 тисяч гривень, банки вирішили розширити ці межі. Минулого тижня була підписана угода, що передбачає впровадження нових платіжних лімітів у діапазоні від 50 до 150 тисяч гривень, про що вже повідомляв OBOZ.UA. Таким чином, для карткових розрахунків буде встановлено три рівні місячних лімітів: 50 тисяч, 100 тисяч і 150 тисяч гривень.

Щоб їх підняти, виключень вже менше:

Та для IBAN-переказів жодних виключень вже не робиться. Неважливо як саме ви переказуєте кошти (p2p чи IBAN), всі ці операції зарахують до ліміту.

Крім того, в рамках карткових операцій будуть враховуватися не тільки перекази між фізичними особами, а й трансакції на користь юридичних осіб та будь-яких інших контрагентів. Таким чином, суми в діапазоні 50-150 тисяч гривень охоплюватимуть не лише прості грошові перекази, а й всі види платежів. Це стосується, наприклад, оплати комунальних послуг, телефонних рахунків, продуктів харчування та інших товарів у магазинах. Саме так це зазначено в вищезгаданому Меморандумі, де йдеться про платежі з усіх рахунків особи в одному банку (як гривневих, так і валютних) "на рахунки будь-яких інших контрагентів" як в Україні, так і за її межами.

Ось альтернативна версія вашого тексту: "В документі вказано наступне: 'Виконувати перекази як в Україні, так і за її межами з усіх рахунків фізичних осіб, відкритих у платіжних установах, що є учасниками Меморандуму, в національній та іноземній валюті на рахунки будь-яких інших контрагентів, з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, запровадженого у платіжних установах'."

Це набагато жорсткіше, аніж попередній 150-тисячний ліміт НБУ лише на p2p-перекази із винятками для IBAN й іншого, який регулятор міг подовжити на новій термін після 31 березня 2025 року.

Як банки розрізнятимуть українців

Нові обмеження, які тепер охоплюють все, - це не єдина складність. Важливо також те, що не всі українці усвідомлюють, який конкретно ліміт стосується їх особисто. Для одних він становить 50 тисяч гривень, тоді як для інших може сягати 100-150 тисяч гривень.

У самому Меморандумі не наводиться пояснення для цього розподілу, лише зазначається, що банкіри погодилися на єдині критерії для класифікації клієнтів. Всі клієнти будуть поділені на три групи: з високим, середнім і низьким рівнем ризику. Кожна особа отримає своєрідне негласне маркування та встановлений ліміт.

Найменша межа буде встановлена для клієнтів із високим ризиком – 50 тисяч гривень. У Меморандумі не вказано дату введення цього ліміту, тому не можна виключати, що це може статися вже в 2024 році. Що стосується інших клієнтів – середньо- та низькоризикових – нові вимоги набудуть чинності вже наступного року.

У таких обставинах, а також за умови приєднання інших банків до Меморандуму, Національний банк не буде змушений продовжувати свої обмеження на p2p-перекази у розмірі 150 тисяч, оскільки вступлять в силу більш суворі обмеження.

Як вас назвуть в банку?

Головна задача тепер з'ясувати, до якої категорії ризиковості банк відніс саме вас, і задача дуже важка. Через те, що розподілення на три категорії - частина фінансового моніторингу, який засекречений в усіх фінустановах, - банках, фінансових, лізингових, страхових компаніях тощо.

Можна скільки завгодно надзвонювати до контакт-центрів чи особисто допитувати менеджерів у відділенні - вони не повідомлять. Хіба що у вас є особисті контакти та заради вас хтось із фінансистів порушить внутрішні правила, ризикуючи робочим місцем. Тримати все в секреті дозволяє чинне законодавство: закон №361-IX від 6 грудня 2019 року та постанова Нацбанку №65 від 19 травня 2020 року. Це стало правилом для банкірів, які переконують себе, що гра в шпигунів дозволить їм найкраще розставляти пастки та хапати за руку схемників і злочинців.

Слід зазначити, що OBOZ.UA не має наміру підтримувати справжніх шахраїв, іноземних шпигунів чи злочинців, чий основний інтерес полягає у відмиванні грошей. Безумовно, їх діяльністю повинні займатися правоохоронні органи у співпраці з фінансовими установами. Однак, ми усвідомлюємо, що під час пошуку злочинців та їх активів, правоохоронці та банки можуть ненавмисно завдати шкоди звичайним громадянам. Це явище має свій побічний ефект, частка якого може варіюватися від одного банку до іншого: за різними оцінками, він може коливатися в межах від 10% до 20% від загальної кількості клієнтів.

За даними нещодавнього звіту Національного банку України, загальна кількість вкладників у нашій фінансовій системі становить приблизно 69 мільйонів осіб (в кожному банку їх обліковують за паспортами). З цих вкладників 49,3 мільйона обслуговуються в чотирьох згаданих банках, що складає майже дві третини від загальної кількості по країні. Деякі особи не мають жодного рахунку, інші ж можуть мати до трьох, причому найбільша частка вкладників проживає в міських районах. Таким чином, побічний ефект може варіюватися від 6,9 до 13,8 мільйона осіб.

Чимало людей усвідомлять, що вони потрапили до групи високого ризику лише в момент, коли їхні транзакції перевищать 50 тисяч гривень на місяць. Ви спробуєте здійснити платіж, але отримаєте відмову, незважаючи на те, що на рахунку є достатні кошти.

Існує кілька специфічних критеріїв, за якими фінансисти можуть класифікувати вас як особу з високим ризиком:

1. Пенсіонер з невеликою пенсією в кілька тисяч гривень. Вже за виплати 8-10 тис. грн ставлення може бути інше, особливо, якщо людина ще продовжує офіційно працювати й отримувати додатковий дохід.

2. Студент, який не має роботи та не отримує жодних інших офіційних доходів (підпрацьовуючи на підприємствах з виплатою на рахунок або заробляючи через свій ФОП), окрім невеликої стипендії.

3. Офіційно безробітні. Жінки/чоловіки можуть перебувати на утриманні другої половини.

4. Особи, які мають офіційну мінімальну зарплату у 8 тисяч гривень, але здійснюють значно більші фінансові операції в межах 50-70 тисяч гривень, можуть викликати підозри у банківських установ. Це може свідчити про можливу незаконну підприємницьку діяльність, яка, ймовірно, проводиться через рахунок фізичної особи-підприємця (ФОП), або ж про використання рахунку особами, які не є його власниками. На сьогоднішній день Національний банк України класифікує таких осіб як "дропи".

5. Клієнти, через рахунки яких регулярно відбувається прокачка готівки чи безготівкове розподілення. Наприклад, поповнення через термінал готівкою, на 150 тис. грн і швидке розкидання цієї суми по 20-30 тис. грн. Банк буде підозрювати розкидання тіньової зарплатні, яку раніш роздавали у конвертах.

6. Часті та значні надходження на рахунок фізичної особи (не ФОП) можуть викликати питання. Це стосується навіть незначних сум, таких як 300-500 або 1000 гривень. Крім того, можуть виникнути підозри стосовно ведення незаконної підприємницької діяльності, для якої держава вимагає реєстрації ФОП та сплати відповідних податкових зборів.

Сумі платежів постійно відстежуються, але найбільше банки звертають увагу на регулярність транзакцій. Тож якщо не маєте великої офіційної зарплатні, то не треба в одні й ті самі дні розсилати однакові суми на незмінні рахунки. Якщо щомісяця треба допомагати батькам, дітям чи ще комусь, то краще мати кілька рахунків в різних банках і робити платежі в різні періоди різними сумами. Цього місяця з одного банку, наступного - з іншого.

Навіть до підписання Меморандуму люди стикалися з різними проблемами. Одна жінка, яка була клієнткою банку, щомісяця, приблизно в один і той же час, отримувала грошовий переказ від свого чоловіка. Він переказував їй практично всю свою зарплату, яку вона використовувала для вкладення в депозит або купівлі доларів та ОВДП. Молодята мріяли про власну квартиру. Проте, банк, не розібравшись у ситуації, помітив цю регулярність та заблокував рахунок без будь-яких запитань. Здавалося б, нічого підозрілого в переказі зарплати між подружжям із Ощадбанку до monobank не було.

Слід розуміти, що рахунків у банків дуже багато й вони не слідкують за усіма клієнтами вручну. Всі користуються програмним забезпеченням із спеціальними алгоритмами, до яких внесені певні ознаки сумнівної, з точку зору банку, поведінки. Такі собі роботи. Якщо що, саме вони автоматично заблокують рахунок й передадуть інформацію менеджеру. Причому не факт, що той зв'яжеться з вами, попередить про блокування й почне ставити питання. Особливо у великому банку, де в вдень може відбуватися навіть не сотні, а тисячі блокувань. Буде неприємний сюрприз.

Водночас одразу опускати руки теж не треба. Після блокувань банки не завжди переходять до примусового закриття рахунку й прощання з клієнтом. Частково, після надання всіх пояснень і документів може відбутися розблокування й подальше обслуговування. В Меморандумі перелічені види документів для підтвердження доходів, які вимагаються найчастіше:

Приміром таку законність може доводити офіційна угода про продаж квартири, машини, іншого майна. Документ про отримання спадку чи дарування. Ці всі папірці бажано мати під рукою та оперативно надавати банку.

Завжди тримайте при собі готівку.

Здавалося б, для тих, хто має офіційні доходи, все повинно бути досить просто. Подаєш документ — і рахунок вже доступний. Проте насправді ситуація виглядає зовсім інакше.

У разі виникнення найменших підозр щодо характеру або суми вашого переказу, банк має право негайно заблокувати ваш рахунок. Це відбувається автоматично завдяки алгоритмам, і після цього вам може знадобитися витратити години, намагаючись зв’язатися з контакт-центром банку для отримання роз'яснень. Оскільки кількість операторів обмежена, а інформація про конкретне блокування ще не надійшла до них, вони не зможуть надати точні відповіді. Натомість, вам запропонують загальні відомості про дотримання законодавства у сфері фінансового моніторингу. Лише через день або кілька з'явиться відповідальна особа, яка почне розпитувати про мету переказу та його походження. І врешті-решт, вона обов'язково вимагатиме документи для підтвердження ваших слів.

Скажімо, це зарплатня чоловіка, яку він пересилає дружині. Будете шукати свідоцтво про шлюб і його зарплатну довідку. На слово ніхто не повірить, навіть, якщо людина в ЗСУ та не може вийти з окопу, а кошти на його рахунок в Ощадбанку надходять від Міноборони. Таких випадків вже було вдосталь. Треба знайти можливість отримати довідки та надати банку. А потім знов доведеться чекати.

В підрозділах банків з фінмоніторингу тотально не вистачає працівників, а обробка документів все ще відбувається вручну, автоматичного обміну даними через Дію ще нема. Це в планах і невідомо, коли буде запущено по факту. Пакетів же документів по кожному заблокованому клієнту (чисельність більшає з кожним днем) збираються у величезні стоси, й ваша папочка може бути в середині чи на дні. Тож чекати розблокування рахунків доводиться тижнями навіть після надання всіх потрібних документів. Тому варто мати запас готівки, на яку будете виживати певний час.

Капкан на вкладника

Як вже було зазначено раніше, наразі до Меморандуму приєдналися чотири банки, які мають найбільшу кількість клієнтів серед фізичних осіб. Проте, очікується, що найближчим часом до нього приєднаються ще три фінансові установи: ПУМБ, Правекс Банк та ОТП Банк. В Асоціації українських банків повідомляють, що з часом цей документ підпишуть усі 61 банк. Крім того, в подальшому до участі можуть долучитися й небанківські фінансові установи, зокрема ті, що забезпечують обслуговування платіжних терміналів, які розташовані практично в кожному супермаркеті та торговельно-розважальному центрі.

Як Національний банк, так і комерційні банки у своїх асоціаціях неодноразово заявляли про намір створити єдину базу даних для клієнтів із сумнівною репутацією, відому також як каталог дропів. Це необхідно для того, щоб особа залишалася під забороною в усіх фінансових установах. Якщо у вас виникли проблеми з одним банком, він може занести вас у такий "чорний список", і тоді інші банки відмовлять у відкритті рахунків. В подальшому, звісно, можна звертатися до суду та оскаржувати це рішення, але чи буде це ефективно — залишається під питанням.

Суперечлива ініціатива й велика можливість для зловживань без жодної відповідальності для фінансистів. Так можуть замовляти та карати політичних противників чи навіть зрадливих коханців. Може відбуватись, що завгодно. Принаймні допоки не видно жодних запобіжників для зловживань чи суворого покарання для відповідальних осіб. Регламент функціонування нового реєстру не оприлюднювали.

На фоні цих подій в Україні спостерігається поступове скасування банківської таємниці, причому деякі фінансові установи вже реалізували це на практиці. Є банки, які, незважаючи на те, що ще не підписали згадуваний Меморандум, самостійно внесли до своїх основних угод з клієнтами положення про право встановлювати власні обмеження на фінансові операції. І якщо раніше мова йшла про суми в межах 50-150 тисяч гривень, то тепер вони можуть встановити будь-які ліміти. Наприклад, можуть обмежити операції до 20 тисяч гривень, якщо цього забажають.

Коли особа підписує договір і відкриває рахунок, вона фактично надає банку можливість розкривати різноманітні види інформації. Це включає не лише банківську та комерційну таємницю, але й інформацію про платіжні послуги та дані, пов’язані з фінансовим моніторингом. Тому важливо регулярно перевіряти не лише нові угоди з банками, але й ті, які були підписані рік або навіть більше тому. Адже банки діють на основі угоди відкритої оферти, яка розміщується на їхніх веб-сайтах і може піддаватися змінам практично щодня.

А ще все більш модним у банків стає комісія за примусове розірвання угоди про обслуговування. Не сподобались банку ваші довідки з поясненням походження грошей і він має право примусово закрити рахунок. За правилами, після перевірки і передачі інформації до Держфінмоніторингу, банк мусить віддати людині кошти. Але ж фінансисти навчились зароблять і в цій ситуації. Для цього запровадили спеціальну комісію при розірванні з клієнтом ділових відносин, її розмір на поточний момент сягає 30% суми.

Таким чином, фінансова установа примусово утримає третину суми, при цьому в Національному банку зазначають, що в цьому немає нічого протизаконного (регулятор не втручається в комерційні операції, хоча виглядає, що комісія більше нагадує штраф). Залишок буде переведено на рахунок в іншій фінансовій установі або ж виплачений готівкою через касу.

Безумовно, всі рішення можна оскаржити в судовому порядку, проте ці процеси можуть затягуватися на довгі роки. Протягом цього часу особа залишатиметься в складній ситуації, а негативне ставлення до банків лише поглиблюватиметься.

Тероризм відступає перед податковими зобов'язаннями.

В умовах постійного посилення вимог до громадян та введення нових обмежень в Україні спостерігається зміна уявлень про фінансовий моніторинг. Спочатку його метою було виявлення нелегальних фінансових потоків, активів ворогів та фінансування терористичної діяльності. Це чітко видно з назви спеціального закону №361-IX, ухваленого у 2019 році, який називається "Про запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Проте, всього через кілька років після початку реалізації (з яких половина припала на масштабний конфлікт) фінансовий моніторинг охопив також контроль за дотриманням податкових зобов'язань і збором податків. Це, в свою чергу, виправдовується бракованими ресурсами в державному бюджеті на оборонні потреби і застосовується нерівномірно до різних категорій громадян.

Донедавна банки виконували лише кілька контрольних функцій щодо оподаткування. Скажімо, щодо нарахування й стягування податків із доходів, отриманих за депозитами фізосіб: раніше автоматично стягували до бюджету 19,5% доходу (ПДФО + воєнний збір), а тепер і 23% (після підняття воєнного збору з 1% до 5%).

Сьогодні фінансисти стали фактично основними контролерами податкових надходжень. Декотрі з них навіть відкрито заявляли, що виконують не лише банківські, а й чітко податкові обов'язки. Вони підкреслюють, що цю роль повинна виконувати Державна податкова служба, а не банківські установи.

Від Стельмаха та Арбузова до Пишного.

В Україні, на жаль, була фактично знищена концепція банківської таємниці. Це означає, що в законодавчих документах вона все ще згадується, але для отримання доступу до неї правоохоронцям необхідно отримати судове рішення, що свідчить про наявність відкритих кримінальних справ.

Однак у реальному житті ситуація виглядає по-іншому: деякі фінансові установи відмовляються відкривати рахунки клієнтам, які не погоджуються на розкриття своїх персональних даних. Якщо бажаєш отримати картку, тобі доведеться дозволити нам використовувати твої дані.

Сьогодні це обумовлено необхідністю передачі інформації в разі, якщо клієнт опиниться у згаданому чорному списку дропів. Проте, відсутність запобіжників не дозволяє банку закинути щось, якщо дані будуть використані іншим чином.

Таким чином, сучасний керівник Національного банку Андрій Пишний залишить свій слід в історії як особа, яка остаточно знищила банківську таємницю в Україні.

Перші спроби повномасштабного (не в кримінальних справах) розкриття банківської таємниці були зафіксовані на початку 2000-х років. Цю ініціативу активно підтримував тодішній голова Державної податкової адміністрації (тепер Державна податкова служба) Микола Азаров, який прагнув отримувати інформацію про рахунки українців майже в режимі реального часу, через обмін даними. Він активно лобіював цю функцію у голови Національного банку Володимира Стельмаха. Навіть був підготовлений проект постанови НБУ, однак у останній момент всі плани були скасовані, що суттєво підвищило авторитет Стельмаха.

Подібні спроби мали місце і в наступні роки, однак і тоді вони не мали успіху, навіть під керівництвом ставлеників Януковича в Національному банку України – Сергія Арбузова та Ігоря Соркіна, які обіймали свої посади з кінця 2010 року до лютого 2014-го.

Мрії фіскальних та правоохоронних органів в умовах жахливої війни і великих труднощів для українського народу нарешті стали реальністю завдяки Андрію Григоровичу Пишному. Він надав можливість банкам вільно взаємодіяти з клієнтами, що залишить незабутній слід в історії для майбутніх поколінь.