Уряд оголосив про надзвичайну ситуацію в нерегульованій системі: які наслідки це матиме?

Українська енергосистема фактично працює в умовах надзвичайної ситуації з осені 2022, коли РФ вперше прицільно атакувала теплові електростанції, однак у законодавстві досі немає чітко прописаного механізму дій на випадок НС

Без світла, води та опалення посеред зими. Про такі ймовірні наслідки атак на енергетику експерти попереджали ще після перших обстрілів електростанцій у 2022 році. І от тепер, коли картинки, які ще кілька місяців тому здавались апокаліптичними, стали реальністю для жителів Києва та Одеси, влада нарешті вирішила визнати ситуацію в енергетиці надзвичайною і призначили план заходів для її подолання. Та чи встигнуть ці заходи дати результат уже найближчим часом, адже ні морози, ні Росія поки не збираються відступати?

Відповідно до закону Про ринок електричної енергії, надзвичайна ситуація в об'єднаній енергетичній системі України - ситуація, за якої виникає загроза порушення режиму роботи об'єднаної енергетичної системи України або її окремих частин, зокрема, внаслідок дефіциту електричної енергії та/або потужності, зниження частоти нижче гранично допустимих меж, порушення режиму допустимих перетоків і перевантаження мережевих елементів, зниження напруги в контрольних точках енергосистеми до аварійного рівня.

Рятувальні служби ліквідують вогонь на об'єкті енергетичної інфраструктури в Одеській області, зображення: Державна служба з надзвичайних ситуацій.

Тобто фактично ситуація в енергосистемі уже давно відповідає надзвичайній. І цьому свідчать графіки відключень електрики. Однак окрім цього визначення, у законодавстві немає чітко прописаного механізму роботи у умовах надзвичайної ситуації для Укренерго, обленерго, повноваження державної та місцевої влади тощо.

"Оголошення надзвичайної ситуації в енергетиці - це правильне рішення, але вкрай спізніле. Я про це говорив ще з кінця 22-го, коли стався перший блекаут: виступав у ВРУ, писав листи, говорив разів з 10 Галущенку, потім пані Свириденко. Тепер це приурочили до призначення міністра енергетики", - каже перший заступник голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг ВРУ Олексій Кучеренко.

Проте, за словами народного депутата, важливо не лише визнати наявність надзвичайної ситуації в енергетичному секторі, яка фактично існує вже тривалий час, але й створити відповідну законодавчу базу.

"Важливо було внести зміни у законодавство про ринок електроенергії, про ринок природного газу тощо. Створили відповідний інструмент.Наприклад, визначити Держенергонагляд як контрольну інституцію для оцього механізму, всього цього. Мабуть, також потрібні були зміни в законі про Держрезерв, аби зробити запаси обладнання. Можливо, варто призначити умовного "надзвичайного енергетичного комісара". Визначити, що на період війни про ринок електроенергії ми забуваємо, ринок газу ми забуваємо і в умовах дефіциту діємо в режимі вертикальної жорсткої системи управління, контролю, відповідальності і все таке інше. Аое вони з цим спізнились на пару років", - каже Кучеренко.

За висловлюванням Олексія Кучеренка, якби підготовка до опалювального сезону проводилася в умовах надзвичайної ситуації з чітко налагодженими механізмами взаємодії, а не через численні локальні штаби, це могло б суттєво підвищити її ефективність. Проблема полягає в тому, що існувало багато таких штабів, і їх діяльність не була адекватно скоординована. Аналогічна ситуація спостерігалася і в роботі різних державних установ.

Тим часом заступник директора Асоціації енергетичних та природних ресурсів України Андрій Закревський у коментарі Еспресо заявив, що робота єдиного штабу, який координуватиме заходи в енергетиці, може продемонструвати добрі результати.

На початку повномасштабного вторгнення створення об'єднаних штабів, до яких увійшли Міністерство енергетики, Верховна Рада, Офіс президента та представники громадськості, принесло свої переваги. Наприклад, у 2022 році залучення експертів Сергія та Артема Куюнів, які спеціалізуються на паливному ринку, допомогло оперативно вирішити проблеми з постачанням нафтопродуктів, зазначає Андрій Закревський. Наразі ж існує проблема невідповідності між швидкістю атак Російської Федерації та темпами ухвалення рішень у енергетичному секторі, особливо в Києві, Одесі та центральних регіонах України. Шмигаль, на мою думку, влучно підкреслив, що Харків, завдяки своїй близькості до фронту та великим розмірам, може слугувати прикладом для Києва у вирішенні питань, пов’язаних із постійними ударами ворога по значному обласному центру. Тому головним завданням є підвищення швидкості реакції на ці виклики.

Пункт теплового обслуговування в Києві, світлина: ДСНС

Отже, не слід очікувати, що створення координаційного штабу та розробка плану дій для подолання надзвичайної ситуації призведе до швидкого покращення ситуації з відключеннями. Проте, єдиний штаб може сприяти більш ефективній взаємодії між різними службами.

Головною причиною перебоїв у постачанні електроенергії є нестача потужності, що особливо відчувається під час холодів і постійних атак з боку Росії. Негода ускладнює процес відновлення пошкодженої інфраструктури.

У попередні роки багато місцевих органів влади та комунальних підприємств отримали або придбали газові когенераційні установки, які насправді є міні-ТЕЦ, здатними виробляти як тепло, так і електрику. Проте з'ясувалося, що значна частина цих систем так і не була введена в експлуатацію. Причини часто пов'язували із бездіяльністю місцевих адміністрацій, але існувала й інша проблема — складнощі в отриманні необхідних дозволів на підключення цих установок. Наразі уряд дав доручення Міністерству енергетики, Міністерству розвитку та Держенергонагляду спростити процедури підключення когенераційних установок, модульних котелень, газотурбінних і газопоршневих систем для розширення розподіленої генерації. НКРЕКП також отримала рекомендації скоротити терміни та спростити вимоги до проєктної документації, технічних умов і процедур підключення. Результати цієї роботи Комісія має доповісти Уряду протягом тижня.

Когенераційна система, зображення: Хмельницька міська адміністрація.

"Спрощення регулювання - це дуже потрібний крок, - каже Андрій Закревський. - На момент, коли Зеленський говорив про свій гігават газової генерації (Володимир Зеленський обіцяв, що до кінця 2024 року в Україні встановлять додатковий 1 ГВт потужності), той гігават уже відбувся. До мене, як до експерта у перші два роки війни зверталася величезна кількість підприємств. Мої колеги займаються продажем і установкою оцих невеличких "єнбахерів", тобто газоелектричних станцій контейнерного типу, - ще у 2022 їх купували десятками. Уже на початок 23 їх практично вигребли. Тобто це сотні мегават потужності. Але виглядало це так: бізнес купує цей контейнер, ставить собі за парканом і користується для власних потреб, як на тепло, так і на електроенергію".

Іншими словами, вони не реалізували "надлишкову" електрику в мережу, оскільки процес підключення виявився занадто складним і витратним.

"В 2023 році до мене зверталися підприємці з Одеси та Львова, розповідаючи про свої труднощі з підключенням генерацій потужністю 20, 30, 40 та 50 мегават. Вони стикалися з численними проблемами, і деякі з них так і не змогли подолати ці перешкоди, - ділиться Андрій Закревський. - Я вважаю, що в Україні є щонайменше 400-500 МВт потужностей, які газова генерація могла б внести в мережу, проте власники цих установок не змогли впоратися з проблемами, пов'язаними з їх підключенням."

Тобто фактично, якщо приєднати до енергосистеми ці газоелектричні станції, які уже є в Україні, це буде співмірним з підключенням додаткового атомного енергоблоку ВВЕР-440, які є на Рівненській АЕС (там два ВВЕР-440 і два ВВЕР-1000).

В Україні, як з'ясувалося, існує можливість знайти додаткові мегавати енергії, якщо є бажання. Це підтверджує заява Юлії Свириденко, згідно з якою завдяки ідентифікації об'єктів критичної інфраструктури вдалося звільнити майже один гігават потужності.

"Це звичайно добре, що вони вивільнили 900 МВт. Але питання, чому Шмигаль цього не робив раніше? Якось же ці мегавати потрапили в перелік критичної інфраструктури? - каже Кучеренко. - Не хочу зайвий раз критикувати, але я не вірю, що вони здатні продумано, комплексно, планово підходити до розв'язання питань і чітко розуміти ситуацію. Але я там фахівців не бачу. Кулеба далекий від енергетики. Шмигаль знає енергетику на рівні станції, але маю сумнів, що він розуміє ситуацію на рівні енергосистеми..."

"Уряд надає всі необхідні умови для оперативного нарощування імпорту електроенергії як для державних підприємств, так і для приватного сектора", - зазначено в одному з урядових заходів. Проте, процес збільшення імпорту не можна реалізувати за кілька днів.

"Ми здатні імпортувати близько 2,5 тисячі мегаватів через ENTSO-E (Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії - прим. ред.). Це еквівалентно потужності двох з половиною атомних блоків, що приблизно відповідає споживанню Києва та Київської області. Однак не вся електрична енергія може бути передана, оскільки противник цілеспрямовано атакує підстанції, щоб унеможливити імпорт та ефективне використання потужностей наших атомних електростанцій," - зазначив експерт з енергетики Володимир Омельченко в ефірі каналу Еспресо.

Однак за його словами, через систему прайс-кепів, які досі діють в Україні, бізнес не може купувати електрику за кордоном, якщо на українському енергоринку вона дешевша. І таким чином створюється штучний дефіцит електрики.

Наша фізична здатність генерувати до 3,6 ГВт електроенергії наразі реалізується на рівні 2,45 ГВт. Важливо усвідомлювати, що за останні чотири роки Україна досягла значних успіхів, які багато країн досі не змогли реалізувати. Наприклад, Балтійські держави також проходять процес переходу до європейських енергетичних мереж, відмовляючись від російсько-білоруського постачання. Як зазначає Андрій Закревський, Україна демонструє безпрецедентну швидкість інтеграції в європейське енергетичне співтовариство. Однак слід пам’ятати, що електроенергія є товаром. Якщо є можливість укласти угоду з поляками, ми купуємо в них, якщо з словаками — то у них. Але це коло потрібно розширювати. Це один з трьох ключових аспектів, а також важливо укладати угоди з політичними компаніями в Україні.

На думку фахівця, укладання угоди, що враховує норми енергетичної спільноти конкретної держави та всієї Європейської спільноти, є досить складним завданням.

"Одна з балтійських країн не може укласти подібну угоду вже два роки. Ви уявляєте? Наша мета - здійснити це за кілька днів. Хоча це непросте завдання, ми вже продемонстрували, що зусилля можуть привести до успіху. Як ми діяли на початку вторгнення, коли виникла необхідність прокладати нові маршрути та укладати угоду з п'ятьма країнами щодо нового газового маршруту," - зазначає Андрій Закревський.

Водночас, він зазначив, що в урядовому плані заходів відсутній пункт, який би дозволяв експорт атомної електроенергії в умовах надзвичайних ситуацій. Через технічні особливості атомних енергоблоків, які не здатні швидко змінювати свою потужність, виникають проблеми. Коли через атаки від АЕС певний регіон залишає без електрики, а інший, куди можливо доставити електроенергію, не може спожити всю доступну потужність, іноді доводиться вдаватися до тимчасового зупинення роботи реактора.

Атомні електростанції здатні регулювати свою потужність в межах 5% в обидва боки, але більше цього зробити не можуть. Це викликає певні труднощі, адже їхні реактори не призначені для таких змін, - роз'яснює Андрій Закревський. - Наприклад, один із наших реакторів генерує 1 ГВт електроенергії. Унаслідок атак Київ, що споживає приблизно 0,5 ГВт, залишився без електрики. Потужностей Рівненської чи Тернопільської областей недостатньо, щоб прийняти увесь 1 ГВт. У такій ситуації було б доцільно експортувати зайву електроенергію та отримувати за це кошти, замість зменшувати потужність атомного блоку. Проте іноді енергоблоки вимикають через побоювання негативних заголовків у ЗМІ. Це дійсно проблема.

Безсумнівно, основною причиною важкої ситуації в енергетичному секторі є цілеспрямовані атаки Росії на інфраструктуру. Проте "плівки Міндіча" також виявили величезні масштаби корупції в галузі енергетики, зокрема в аспектах будівництва систем інженерного захисту та проведення ремонтних робіт. Очевидно, що за короткий термін не вдасться забезпечити належний захист від дронів. Проте цей скандал також підірвав довіру до енергетиків, які, незважаючи на всі виклики, намагаються відновити зруйновану інфраструктуру. В результаті цієї кризи довіри, незадоволені тривалою відсутністю світла і тепла люди виходять на дороги, що лише ускладнює ситуацію.