Конфлікти та високі температури збільшують ймовірність виникнення світової продовольчої катастрофи.

Війна в Україні, екстремальні погодні явища в ключових аграрних регіонах та зростання витрат на виробництво продовольства формують ризик нової глобальної продовольчої кризи. Найбільше занепокоєння викликає ситуація в Чорноморському регіоні, де бойові дії та атаки на зернову інфраструктуру вже вплинули на світовий ринок. У липні ціни на пшеницю зросли більш ніж на 10%, що стало найбільшим місячним стрибком із 2024 року.

Чорноморський регіон залишається одним із ключових для світового експорту зернових. До повномасштабної війни Росія та Україна забезпечували понад чверть світової торгівлі пшеницею, майже дві третини експорту соняшникової олії та близько 10% поставок кукурудзи. Останнім часом взаємні удари по портовій інфраструктурі, зерносховищах і суднах знову посилили побоювання щодо стабільності поставок, що швидко відобразилося на біржових котируваннях.

Кліматичні чинники надають додатковий тягар світовому аграрному сектору. В європейських країнах тривалі спекотні періоди, нестача опадів та значні лісові пожежі негативно впливають на стан сільськогосподарських культур. Аналітики застерігають, що у разі погіршення погодних умов виробництво зерна в регіоні може знизитися до одного з найнижчих показників за останні десятиліття.

Складна ситуація спостерігається й в Австралії. У штаті Західна Австралія, який є одним із найбільших центрів виробництва експортної пшениці, дефіцит вологи загрожує врожайності озимих культур. Погіршення прогнозів уже впливає на очікування світових трейдерів щодо майбутньої пропозиції зерна.

Одночасно з цим, ринок рису зіткнувся з новими ризиками, оскільки цей продукт є основним джерелом їжі для більш ніж половини населення планети. Посилення впливу кліматичного явища Ель-Ніньйо може призвести до тривалих посух у В'єтнамі, на Філіппінах та в Індії — країнах, які є одними з найбільших виробників і експортерів рису. Внаслідок цього світові ціни на рис вже досягли максимального рівня за останні 18 місяців.

Економічний тиск на фермерів стає ще більш відчутним через зростання цін на енергоносії та добрива. Після ескалації конфлікту між США та Іраном на ринках енергетичних ресурсів спостерігається підвищення цін на нафту та логістичні послуги, що прямо впливає на собівартість агропродукції. Для багатьох виробників це призводить до збільшення витрат на польові роботи, транспортування та виробництво мінеральних добрив.

За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), навіть локальні перебої з поставками зерна швидко позначаються на країнах-імпортерах, особливо в Африці, на Близькому Сході та в окремих регіонах Азії. Саме ці держави найбільше залежать від стабільного імпорту пшениці, кукурудзи та рослинної олії, тому різкі цінові коливання можуть впливати не лише на інфляцію, а й на продовольчу безпеку.

Світовий агропродовольчий ринок вже зазнав серйозного потрясіння після початку повномасштабної війни у 2022 році, коли чорноморські порти були заблоковані, і міжнародні організації попереджали про загрозу голоду в найбідніших країнах. Хоча після часткової стабілізації торгівлі ситуація знову ускладнилася через поєднання військових ризиків, змін клімату та геополітичної напруженості. Аналітики вказують на те, що подальший розвиток цінової динаміки значною мірою залежатиме від врожаю в Північній півкулі, безпеки морського транспорту в Чорному морі та погодних умов у найбільших країнах-виробниках зерна.