"Візьмемося за справу, але не все": підсумки четвертого форуму з експорту

Виклики, пов'язані з блокуванням портів і обстрілами інфраструктури, а також труднощі в експорті української зброї, стали ключовими темами експортного форуму. Цей захід зібрав відомих бізнесменів, представників державних органів та міжнародних організацій. Які питання обговорювалися цього разу?

21 жовтня "Економічна правда" організувала четвертий форум з питань експорту. Цього разу обговорення проходили на фоні безперервних обстрілів російських сил, які вражали портову інфраструктуру, логістичні хаби, контрольні пункти на кордоні, залізничні маршрути та виробничі підприємства. У заході взяли участь приблизно 250 осіб.

Попри те, що умови, з якими стикаються українські експортери, можна вважати найгіршими за всю історію, підприємці все ще розробляють нові способи для вивозу вітчизняних товарів на світові ринки.

Представники державних та міжнародних організацій, бізнесмени й спеціалізовані асоціації обговорювали, як підвищити ефективність цього процесу.

Виконавчий директор "Центру економічних стратегій" Гліб Вишлінський розпочав захід, присвячений аналізу сучасного стану експортного сектору України. За його словами, до 2026 року через припинення морських перевезень, знищення виробничих потужностей, руйнування інфраструктури та нестачу електроенергії, викликану російською агресією, внесок експорту в економіку країни значно зменшився.

Через ці ж причини відбулася трансформація в структурі експорту. Металургійна галузь втратила свої колишні позиції, а аграрний сектор тепер займає 60% від загального обсягу експорту. Україна вже п'ятий рік не постачає нічого до Росії, хоча ще 15 років тому цей ринок був ключовим для українських бізнесменів.

Перед початком першої панельної дискусії відбулася бесіда між депутаткою Європейського парламенту Карін Карлсбро та редактором "Європейської правди" Сергієм Сидоренком. У ході розмови обговорювалися позиції Європейського Союзу щодо українського експорту, а також ті виклики і можливості, які надає блок, зокрема для української металургійної галузі.

За інформацією євродепутатки, тарифи ЄС на сталь та карбоновий збір (CBAM) завдають серйозної шкоди українським компаніям в цей складний час. Металургійний сектор стикається з труднощами в доставці своєї продукції на ключові експортні ринки через квоти Євросоюзу, а карбоновий збір створює додатковий фінансовий тягар для підприємств.

Депутатка Європейського парламенту підкреслила, що деякі українські підприємства стикаються з труднощами у отриманні дозволів на експорт, оскільки регуляторні органи ЄС не бажають відвідувати Україну для перевірки дотримання норм, що ускладнює процес через карбоновий збір. Підсумовуючи, Карлсбро зазначила, що Євросоюз повинен розглянути можливість запровадження певних винятків для України в рамках митних зборів на сталь та CBAM.

У продовження теми металургії Сергій Сидоренко провів дискусію з радницею віце-премʼєра з євроінтеграції Вікторією Лобунь, керівником офісу генерального директора "Метінвест" Олександром Водовозом та керівником сектору євроінтеграції, врядування, верховенства права та громадянського суспільства представництва ЄС в Україні Асьєром Сантільяном Луцуріагою.

Серед обговорених питань - перспективи металургії в умовах постійних обстрілів та зупинки найбільших підприємств; способи їй допомогти, та чи можна її врятувати в принципі?

Вікторія Лобунь зазначила, що для України немає жодних інших варіантів, окрім як поглиблювати інтеграцію в європейський ринок. Проте на даний момент основна увага зосереджена на відновленні обсягів експорту, а не на їх збільшенні.

"Не можна сумніватися в нашій стратегічній меті інтеграції до внутрішнього ринку ЄС, хоча шлях до цього може бути нелегким. З боку уряду наше головне завдання полягає в тому, щоб відновити обсяги експорту сталі до рівня 2025 року, коли вони були значно вищими. На сьогоднішній день ми досягаємо лише 40% від показників минулого року", - зазначила вона.

За словами Лобунь, останні консультації з представниками ЄС провели наприкінці вересня.

Слово наступним узяв Олександр Водовіз. На його погляд, в Європейському Союзі не повністю усвідомлюють критичну ситуацію, в якій опинилася українська металургія. Він зазначив, що часто український бізнес отримує лише обіцянки про особливе ставлення, які, на жаль, не призводять до реальних змін.

"З нами зустрічаються, водять різними кабінетами, ми в Берламонті (штаб-квартира Єврокомісії у Брюсселі) як в себе вдома, але рішення все ще одностороннє", - сказав керівник офісу гендиректора "Метінвест".

Згідно з його словами, в Єврокомісії обіцяли ще у грудні 2025 року, що для України буде створено виняток із правил CBAM та квот на сталь, але цього, на жаль, не сталося. "Наша головна проблема - це удари по підприємствах, які зазнали значних пошкоджень. Ми намагаємося донести цю інформацію до Європи, але поки нас не чують. 60% нашого сталевиробництва зруйновані. Ми не становимо загрози європейському ринку з тими 40%, що залишилися", - додав Водовіз.

Для виживання сектору, за словами представника "Метінвесту", бізнесу потрібне відновлення обʼєктів та люди. Як реалізувати обидва ці елементи до завершення бойових дій, поки що незрозуміло.

Асьєр Сантільян Луцуріага взяв участь у дискусії, представляючи позицію Європейського Союзу. Він підкреслив, що Україна має потенціал для швидкого інтегрування в спільний ринок ЄС в окремих секторах, проте досі не завершила всі потрібні етапи для цього процесу.

"За словами моїх колег, наразі існує декілька кроків, які Україна має виконати, але не хоче. Зокрема, мова про закони згідно із SEPA (єдиний простір платежів у євро), які мали бути ухвалені минулого тижня, але цього не сталось. Звісно, якщо ви хочете бути частиною ЄС, розрахунки у євро є важливою частиною цього", - сказав Луцуріаго.

Другу панель провів редактор "Економічної правди" Микола Максимчук обговорюючи аграрний експорт та логістику із першим заступником міністра з відновлення інфраструктури та транспорту Сергієм Деркачем, заступником міністра аграрної політики та продовольства Віталієм Головнею, директором з торгівлі агрокомпанії "Нібулон" Володимиром Славінським, CEO Avesterra group Світланою Собіпан та CEО "Українського клубу аграрного бізнесу" (УКАБ) Олегом Хоменком.

Під час дискусії учасники обговорювали, як українські аграрії адаптують експорт продукції до обмежень морської логістики, які альтернативні маршрути використовують для постачання на зовнішні ринки та як зростання транспортних витрат впливає на собівартість продукції, прибутковість і фінансову стійкість бізнесу.

Чи не основним стало обговорення того, як проблеми з експортом вплинуть на підготовку до наступного сезону посіву.

Олег Хоменко підкреслив, що аграрний сектор залишається одним з небагатьох сегментів економіки, який продовжує постачати продукцію на зовнішні ринки та забезпечувати валютні надходження. "У минулому місяці обсяг експорту склав 2,4 мільйона тонн, що вдвічі менше, ніж до початку кризи. Можна з упевненістю стверджувати, що державний бюджет недоотримує приблизно 500 мільйонів євро щомісяця через зниження валютних надходжень", - зазначив він.

Головною проблемою логістики, за словами очільника УКАБ, є блокування портів великої Одеси. Без них, до кінця маркетингового року, Україна може недоекспортувати близько 35 мільйонів тонн зерна.

"Для нас за 10 місяців це недоотримання п'яти мільярдів валютної виручки, у розрізі світу ситуація загрожує продовольчою кризою, бо за умови блокування і російського експорту, на світових ринках може виникнути діра у 80 мільйонів тонн продовольства", - підсумував Хоменко.

Віталій Головня обговорив питання державної підтримки агроекспортерів. Він зазначив, що на даний момент немає чітко визначених програм допомоги, проте уряд звертає увагу на питання ліквідності в аграрному секторі.

"Ми підвищили заставний коефіцієнт для зернових з 0,4 до 0,75; запровадили новий формат кредитування для операційної діяльності на суму до 90 мільйонів гривень, спростили деякі умови пролонгації до 1 вересня 2027 року, а також ввели портфельні гарантії на близько 21 мільярд гривень," - зазначив він.

Одночасно з цими заходами Міністерство аграрної політики України звернулося до Європейського Союзу з проханням про надання 1,1 мільярда євро для покриття втрат, пов'язаних з логістикою та транспортуванням 22 мільйонів тонн зерна. Крім того, відомство попросило ЄС компенсувати відсотки, які передбачені портфельними гарантіями на суму 220 мільйонів євро. Як зазначив урядовець, цей процес також перебуває в активному русі.

Головня зазначив, що аграрники усвідомлюють можливість тривалих проблем з експортом, тому у 2027 році планують збільшити посіви олійних культур, які, хоча і мають нижчу продуктивність, забезпечують вищий прибуток.

Мінагрополітики також спільно з міжнародними організаціями розробило новий метод зберігання, оскільки усвідомлює, що в листопаді очікується нестача складських приміщень на рівні від 8 до 11 мільйонів тонн. З 19 жовтня ми розпочали розподіл "рукавів" для тимчасового зберігання продуктів харчування, - зазначив Головня.

Сергій Деркач поділився інформацією щодо функціонування експортних коридорів. Він зазначив, що протягом минулого місяця українські порти прийняли близько 15 суден, у той час як до початку нової російської блокади щодня заходило 8-9 кораблів.

Офіційна особа повідомила, що в жовтні Україна експортує приблизно 1,3 мільйона тонн товарів через дунайські порти. "Ці порти функціонують, і це позитивний момент", - підкреслив він.

Проте, ні дунайські порти, ні перевезення залізницею та автотранспортом не замінять у повному обсязі порти великої Одеси. Деркач, однак, додав, що уряд спробує перекрити хоча б половину експортних можливостей морських портів альтернативними маршрутами.

Інша річ, що наземні коридори вже переповнені. Наприклад, за останні кілька місяців час, проведений у чергах на кордоні з Польщею, збільшився з 2-3 днів до 7-9 днів як для виїзду, так і для вʼїзду.

Своїм досвідом пошуку альтернативних шляхів експорту поділився Володимир Славінський. Компанія "Нібулон", яка значно залежала від морських перевезень, з 2022 року перманентно зустрічалась із кризою логістики.

У 2022 році компанія "Нібулон" реалізувала проект з будівництва торгового терміналу в Ізмаїлі та перенесла частину свого торгового флоту з Миколаєва на річку Дунай. Одночасно організувала маршрут для транспортування аграрної продукції через Дунай до румунського міста Констанца.

"Наразі, коли виникли чергові проблеми по глибоководним портам ми були готові краще, ніж інші. Але варто відзначити, що за 3-4 роки після минулого сплеску активності на Дунаї, ситуація в економіці та агросекторі не покращилась, тому цього разу переживати кризу ще важче", - зазначив Славінський.

Місячні темпи експорту "Нібулону" наразі поступаються тим, що були до червня на 20-30% і мають потенціал до нарощення. У компанії вважають ці результати непоганими.

Світлана Собіпан розповіла про нарощення доданої вартості в агросекторі як метод боротьби із кризою експорту. "Можна виростити зерно і продати його за 200 доларів за тону, можна переробити його у комбікорм, використати його для вирощення птиці, переробити птицю і продати за 2000 доларів за тонну.

Це зовсім не означає, що тонна пшениці перетворюється в тонну птиці. Проте, якщо розглядати процес в цілому, можна побачити, що на кожному етапі залучені люди, створюється додана вартість, використовуються українські виробничі потужності, а також відбувається збільшення надходжень податків, - підкреслила Собіпан.

За її інформацією, переробка продукції здатна знизити залежність від портової інфраструктури. Цього року компанія Avesterra group розпочала експорт товарів до країн ЄС та Великої Британії.

Окремою темою обговорення на експортному форумі стала зброя. Відкрив відповідну панель колишній командувач Збройних сил України, посол України у Великій Британії Валерій Залужний. Редактор видання "Оборонка" Богдан Мірошниченко питав його про імідж української зброї та оборонних компаній за кордоном.

У своїй відповіді Валерій Федорович підкреслив, що міжнародні гравці все ще з обережністю сприймають український оборонно-промисловий комплекс. "Кожна промислова галузь базується на трьох основних складових: підготовці кадрів, виробничому процесі та контрольованій експлуатації. На цих складових ґрунтується національна стратегія."

Таким чином оборонна промисловість - це орган, що знає політичну мету, знає стратегію реалізації цієї мети, має довгострокове фінансування, науку, освіту та виробничі потужності", - сказав Залужний.

Він зазначив, що Україна досягла певних технологічних успіхів, проте через нестачу ресурсів і можливостей вітчизняний оборонно-промисловий комплекс потребує підтримки партнерів для компенсації цих недоліків.

Підсумовуючи, посол у Великій Британії підкреслив, що Україні бракує розробленої стратегії щодо використання власних озброєнь. "НАТО нині базується на доктринах, що ведуть своє походження з 70-80-х років, коли космос почав відігравати важливу роль у створенні високоточних систем озброєння..."

"Залужний підкреслив, що для сухопутних військ ключовою зброєю не є безпілотники. Він зауважив, що для впровадження їх у використання всім країнам НАТО слід переглянути свої військові доктрини, відмовившись від F-35 та дорогих систем протиповітряної оборони."

Він висловив переконання, що до тих пір, поки Україна не створить нову стратегію ведення війни, питання експорту зброї за межі країни є недоцільним.

Остання панель об'єднала представників оборонно-промислового сектору. У дискусії взяли участь: генеральний директор компанії Vyriy Олексій Бабенко, заступник голови асоціації Naudi Сергій Висоцький, генеральний директор Ukrspecsystems Дмитро Хасапов та виконавчий директор "Генерал Черешня" Даниїл Ваховський. Модератором панелі виступив Богдан Мірошниченко.

Обговорення охоплювало питання експортних нормативів, встановлених урядом, їхній вплив на діяльність виробничих компаній, а також основні конфлікти між державним регулюванням і бізнес-інтересами. Крім того, учасники діалогу розглянули можливості для створення продуктивної співпраці з державою з метою вирішення існуючих викликів.

Олексій Бабенко поділився своїми думками щодо структури світового попиту на українську зброю. Він класифікував країни на три основні групи: ті, що ведуть бойові дії, ті, які не мають намірів воювати, і країни, які готуються до можливого конфлікту.

Перші демонструють високий попит на FPV-дрони, другі зацікавлені у дронах-розвідниках, а останні розглядають різноманітні продукти. "Можливо, нам здається, що оборонна промисловість є незначною, але, наприклад, минулого року експорт металургії склав кілька мільярдів доларів, що становить 10% нашого загального експорту. Для оборонного сектору це не є великими коштами," - зазначає Бабенко.

Він зазначив, що всі ці переваги наразі залишаються непоміченими переважно через обмеження в експорті, незважаючи на те, що існують умовно відкриті можливості для реалізації зброї на міжнародному ринку.

За словами Бабенка, під час створення постанови щодо експорту зброї не існувало "адекватної комунікації" між Міністерством оборони за часів Михайла Федорова та виробниками. "Що стосується експорту, це приклад того, як не слід розробляти постанову — вона складена таким чином, що ніколи не зможе запрацювати", — підкреслив Бабенко.

За його словами, компанія-виробник, яка планує експортувати військову продукцію, зобов'язана внести певний внесок до спеціального фонду. Це відкриє шлях для укладення конкретної угоди з іноземним контрагентом. Проте, варто зазначити, що держава не гарантує повернення вкладених коштів, що підвищує ризики для експортерів.

"Щоб умовно підписати контракт з німцями на 10 мільярдів на 5 років, за цією постановою ти маєш 2 мільярди покласти у спецфонд, потім тобі дозволять підписати цей контракт, який ще не погоджений з іншою стороною. Якщо підпису не відбудеться - гроші ніхто не поверне. Хто на такі умови погодиться?", - зазначив Бабенко.

Сергій Висоцький зазначив, що економічна стратегія оборонної промисловості України орієнтована на ринки "третіх країн", а не на країни-члени НАТО. У цій сфері Україна змагається з такими державами, як Китай, Росія, Індія та Туреччина.

Він підкреслив, що експорт озброєнь є важливим елементом для розвитку політичного впливу України. "Після завершення війни нам потрібно вивести оборонно-промисловий комплекс в трійку провідних галузей економіки, він має стати рушійною силою відновлення. Для цього необхідно виходити на ринки з такими цінами і в тих регіонах, де нас готові приймати. Важливо вже зараз закладати основи для співпраці в країнах, незважаючи на бажання взаємодіяти з нашими союзниками," - зазначив Висоцький.

Дмитро Хасапов висловив підтримку ідеї, що експорт військової продукції слід здійснювати в регіони, де є попит. Він також зазначив, що потреба в українських озброєннях спостерігається в багатьох куточках світу, однак існуючі державні нормативи заважають реалізувати ці можливості.

"Зараз існує велика кількість конкурентів. Навіть Європа активізувала свої ресурси, хоча раніше не була відзначена суттєвими досягненнями в технологіях дронів. Вони відкрили численні філії в нашій країні та протестували свої рішення, що дозволяє їм виходити на світові ринки. Проблеми з нашим експортом призводять до значних втрат для держави", - зауважив Хасапов.

Даниїл Ваховський вважає головним експортним продуктом українського ОПК - досвід масового застосування, масового виробництва продуктів.

"Ринок існує там, де є війна, або інші загрози. Наша війна визначила багато нових загроз, з якими нашим партнерам доведеться працювати. Сьогодні ми збиваємо велику кількість повітряних цілей дронами, цього ще пару років тому як доктрини не було", - каже Ваховський.

Він також зазначив, що після завершення війни додому повернуться не тільки українці, але й росіяни з досвідом ведення нової війни. Україна, у цьому контексті, може стати противагою, яку варто будувати вже зараз.

"Держава має набагато активніше займатись питанням відкриття експорту зброї, бо це у першу чергу просування інтересів України через зброю", - додав виконавчий директор "Генерал Черешня".

Генеральними партнерами заходу виступили компанії "Генерал Черешня", VYRIY та Ukrspecsystems LLC.

Захід також отримав підтримку від Avesterra Group, технологічно-оборонної компанії SkyFall, банку Кредит Дніпро, Raiffeisen Bank AZNAURI, Carlsberg Ukraine, Gemini та Трускавецької. Інформаційними партнерами виступили Європейська Бізнес Асоціація, Американська торговельна палата в Україні та Торгово-промислова палата України.