В Україні розпочався великий процес обміну банківською інформацією, який охоплює навіть закордонні дані: вже зафіксовано сотні тисяч "заможних" осіб.

В Україні завершився перший етап обміну інформацією про банківські рахунки з 123 державами в рамках угоди, що регулюється Common Reporting Standard (CRS). У процесі Україна отримала дані про 500 тисяч рахунків, на яких зберігаються суми, що перевищують 200 тисяч євро. З огляду на те, що за кордоном живуть мільйони українських біженців, питання обміну інформацією стало особливо актуальним після початку повномасштабної війни.

Українська податкова теоретично може, виявивши незадекларований дохід, наприклад, із депозиту, звернутися з проханням задекларувати й доплатити податки. Однак поки що такі прохання, за інформацією OBOZ.UA, через обмін у межах CRS українцям не надходили.

Детальніше про механізм обміну даними та його можливі наслідки читайте в статті OBOZ.UA.

Поки що обмін стосується лише багатих: наслідків наразі немає

"Пів мільйона осіб - це значна кількість для початкового етапу обміну. Виявляється, в Україні є чимало заможних громадян," - зазначила OBOZ.UA консультантка Київського центру підтримки та розвитку бізнесу Олександра Томашевська. Цю цифру озвучив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, зазначивши, що саме стільки українців мають рахунки в іноземних банках з балансом від 200 тисяч євро.

"Україна вже отримує інформацію та звіти про рахунки громадян за кордоном", - зазначив Гетманцев. Ці дані стали доступними завдяки автоматизованій міжнародній системі обміну інформацією, до якої приєдналася й Україна.

З 30 вересня 2024 року українські податкові органи почали отримувати дані про фінансові рахунки українських резидентів від податкових служб інших держав. Цей обмін інформацією здійснюється відповідно до стандартів CRS, які регламентують процедури збору та передачі фінансових даних. Україна, як і численні інші країни, взяла на себе зобов'язання збирати інформацію від фінансових установ та щорічно обмінюватися нею з партнерами з інших юрисдикцій.

"На даний момент ми не маємо ясності щодо механізмів роботи цієї системи. Не було жодного прецеденту, коли податкова служба зверталася до платників. Але ж податкова не поспішає. Вони можуть скористатися цією інформацією в січні або лютому. Зараз їх основна увага зосереджена на закритті бюджетів. Вони матимуть можливість надіслати запити в той час, коли це буде зручно. Податкова перебуває в пасивному режимі. Ми досі не розуміємо, як саме відбувається обмін даними", - зазначає Томашевська.

Заплановані наступні етапи для обміну інформацією:

Переважна частина рахунків має невисоку вартість. Як повідомляє Державна податкова служба, їх необхідно піддати певній процедурі перевірки:

Банки мають повідомити українців, що їм необхідно надати інформацію щодо свого податкового резидентства (щоб визначитись, із ким обмінюватись інформацією). Банк також має попередити, що цю інформацію буде надано податківцям. Окрім того:

В одному з банків на запит OBOZ.UA пояснили: "Банк виконує вимоги міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеного на його підставі міжвідомчого договору. На виконання зазначених вимог банк має право вимагати й отримувати додаткові документи або відомості, необхідні для ідентифікації в цілях виконання FATCA, CRS". Якщо ж банк звернеться з проханням надати інформацію, а клієнт відмовиться, то рахунок можуть просто закрити.

Наразі українці не отримують запитів від банків із проханням заповнити додаткові анкети та вказати своє податкове резидентство в інших країнах. Якщо ви самі не вкажете своє резидентство, тоді банк або податкова служба не матиме інформації про те, куди надсилати дані про вашу особу.

Обмін може стосуватися біженців.

Громадяни, які отримують доходи в Україні (через відкритий ФОП або офіційне працевлаштування), але перебувають в інших країнах і не декларують свої українські доходи, можуть зіткнутися з труднощами в країні, де проживають. У деяких країнах розмір соціальних виплат залежить від наявності у отримувача доходу. Приховуючи свої доходи в Україні, такі громадяни можуть неправомірно користуватися соціальними виплатами в країнах Європейського Союзу.

Проте, навіть якщо ваш дохід не впливає на можливість отримання виплат, його необхідно декларувати. У певних ситуаціях може знадобитися сплата різниці в податкових ставках. Наприклад, якщо ви є фізичною особою-підприємцем в Україні і сплачуєте єдиний податок у розмірі 5%, але в країні вашого перебування ставка податку становить 20%, вам доведеться компенсувати 15% у тій державі, де ви зараз знаходитесь.

Особа, що мешкає в Німеччині та отримує доходи з України, повинна звернутися до податкового консультанта у Німеччині (або в іншій країні, де вона проживає). Важливо, щоб така особа задекларувала свої доходи, адже це є обов'язковим в цій державі. Щодо того, які податки необхідно сплатити, та чи потрібно щось доплачувати, це питання слід розглядати індивідуально. Існує угода, яка стверджує, що якщо ви вже сплатили податки в одній країні, то в іншій країні-учасниці цієї угоди ви не повинні нічого сплачувати або ж лише різницю в ставках, - зазначає Олександра Томашевська.

Якщо в Україні й досі вважається звичайною ситуація приховувати свої доходи й не платити податки, то в більшості країнах ЄС це тяжкий злочин. Ідеться не тільки про те, що за несплату податків доведеться платити штрафи. У деяких випадках загрожує реальна кримінальна відповідальність.

Обмін інформацією повинен сприяти виявленню, передусім, найбільших правопорушників. Мова йде про тих, хто не лише отримує частину зарплати у "конвертах", а й приховує значні прибутки з тіньових джерел. Проте з часом цей процес охопить навіть незначні фінансові операції. Без відповідального виконання податкових зобов'язань побудувати міцну державу буде вкрай складно.