В Україні все ясніше усвідомлюють, яку важливу роль культура відіграє у розвитку демократії, - зазначила міністерка з Німеччини.

Попри війну, культурне життя в Україні продовжує свій розвиток, хоча й зазнає безперервних викликів. Українці активно захищають свою культурну ідентичність, черпаючи з неї сили для боротьби з агресором.

Згідно з інформацією Укрінформу, про це розмірковує журналіст німецького видання Der Spiegel Тобіас Рапп, який супроводжував міністерку культури Німеччини Клаудію Рот під час її дводенного візиту до Одеси наприкінці жовтня.

Рапп підкреслює, що Україні необхідно не лише здобути перемогу у війні, але й активно розвивати свою культурну ідентичність, яку Росія намагається придушити.

"Навіть у часи війни культура не зупиняється у своєму розвитку... Це яскраво проявляється в Україні, де постійно надходять новини про запеклі сутички, особливо в ці дні, коли йдеться про боротьбу за кожен шматок землі. Ця війна охоплює не лише територіальні питання. Вона стосується глибоких аспектів ідентичності та культури", - підкреслюється в статті.

Автор підкреслює, що Путін почав свою агресію з твердження, що українська нація не існує. Проте українці знають правду про свою ідентичність, і це надихає їх на боротьбу. Важливим для них також є усвідомлення того, що вони є частиною Європи, а не Росії.

Проте Європа, а також Захід у цілому, до яких українці покладають свої надії, самі вже не визначилися, чого прагнуть, зазначає журналіст. Він підкреслює, що "західноєвропейські нації вже відійшли від тієї трагедії, яка зараз переживає Україна в умовах війни". Крім того, він додає: можливо, українці вірять у обіцянки Заходу більше, ніж сам Захід вірить у свої слова.

"Ми прибули до України, щоб зрозуміти, яку ціну має свобода," - зізналася міністерка, повертаючись до Німеччини. Вона висловила невпевненість щодо того, як поводилися б німці, якби опинилися в ситуації, в якій зараз знаходиться Україна.

Автор також цитує Клаудію Рот, яка не раз повторювала під час свого візиту: "Я зрозуміла в Україні, наскільки культура є важливим елементом для функціонування демократії".

Історія України сягає своїм корінням у глибину віків, а національний рух українців має такі ж міцні основи, як і німецький та польський, як зазначає публікація. Проте, протягом століть, російська мова слугувала інструментом влади, оскільки мова тісно пов'язана з ідентичністю.

Водночас автор розмірковує над законами про мову та деколонізацію, зазначаючи, що для багатьох українців це важкі процеси. Власне, і Клаудія Рот цікавилась у свого колеги Миколи Точицького, "чи дасть українцям насправді щось те, що вони більше не будуть читати твори Пушкіна?".

"Мета ясна: російська повинна зайняти в Україні позицію, подібну до англійської в Німеччині. Це друга мова, якою багато людей можуть читати та спілкуватися, але вона залишається чужою," - зазначає журналіст та ставить запитання: чи не втратить Україна в цій культурній боротьбі з нульовим результатом більше, ніж отримає.

Микола Точицький, що приїхав до Одеси для зустрічі з німецькою колегою, поділився з нею жахливими статистичними даними: за 1000 днів війни загинуло 125 представників культурної сфери, близько 100 тисяч історичних будівель було знищено, а 1,7 мільйона культурних пам'яток зазнали пограбування.

Українські музеї мають можливість тимчасово передати частини своїх колекцій до німецьких установ — як для виставок, так і для захисту від бомбардувань. Проте, згідно зі статтею, музейні обміни наразі не відбуваються, оскільки в українському політичному середовищі прагнуть уникнути будь-яких підстав для того, щоб росіяни могли стверджувати, що Україна залишає свою культуру Німеччині.

За інформацією Der Spiegel, найбільше враження від своєї поїздки німецька урядовиця отримала під час відвідування Одеського театру опери та балету. Варто зазначити, що Рот стала першою представницею уряду ФРН, яка відправилася до Одеси, ще влітку 2022 року.