В тіні Трампа: Які нові виклики чекають на перший саміт G20 після американських виборів?

Які перспективи відкриває саміт G20 в Ріо-де-Жанейро для України? Чи здатні Бразилія та Китай скористатися цією платформою для просування свого "мирного плану"? І чи з’явиться на заході російський лідер? Про це розповідає журналіст РБК-Україна Дмитро Левицький у своєму матеріалі.

У понеділок, 18 листопада, у бразильському Ріо-де-Жанейро розпочнеться саміт лідерів "Групи двадцяти" (G20), на який Україну не запросили вже вдруге під час повномасштабної війни. Цікаво, що на другий день саміту випадає важлива для України дата – 1000-й день її спротиву.

"Було б вкрай важливо, щоб питання російської агресії проти України отримало належну увагу на саміті G20, а президент України мав можливість взяти в ньому участь. Це могло б сприяти встановленню миру та допомогти у визначенні дати та місця для проведення другого Саміту миру. Ми переконані, що ігнорування цієї важливої дати з боку G20 свідчитиме про слабкість та небажання вирішувати глобальні виклики", - підкреслив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

"Група двадцяти" була заснована в 1999 році як міжурядова платформа для вирішення економічних викликів. До її складу входять 19 провідних економік планети та Європейський Союз, а з цього року до "двадцятки" долучився також Африканський Союз.

Несмотря на те, що країни G20 складають близько 80% світової торгівлі та представляють дві третини населення Землі, на самітах цієї групи не приймаються обов'язкові рішення. В цілому, зустрічі G20 виконують роль платформ для обговорення глобальних викликів та встановлення контактів між лідерами. Таким чином, питання, пов'язані з російською агресією проти України, напевно стануть центральною темою на майбутній зустрічі в Ріо.

До того ж саміт в Ріо відбувається після президентських виборів в США, на яких переміг республіканець Дональд Трамп. І це, очевидно, не залишиться без уваги лідерів G20.

Росія, що є членом "Групи двадцяти", візьме участь у саміті в Ріо, проте не на найвищому рівні. Хоча бразильський президент Лула да Сілва запросив Володимира Путіна, російський лідер вирішив пропустити цю подію. Натомість країну представить міністр закордонних справ Сергій Лавров.

Відмова Путіна обумовлена ордером на арешт, виданим Міжнародним кримінальним судом. Цей ордер зобов'язує всі країни, що ратифікували Римський статут, затримати Путіна, якщо він буде на їхній території. Бразилія є однією з таких країн.

Путін вирішив не їхати на саміт G20 в Бразилію (фото: Getty Images)

І хоч Монголія, яка також ратифікувала Римський статут, вже створила прецедент, коли не арештувала Путіна під час його візиту, диктатор вирішив "не політизувати" та "не зривати" саміт, відмовившись від участі у ньому.

Це вже третя зустріч G20 за час великої війни, яку пропустить Путін. При чому, всі три саміти проходили на території країн, які вважаються дружніми до Росії та самого Путіна.

На нещодавньому саміті G20, що пройшов в Індонезії у 2022 році, президент Зеленський представив учасникам "двадцятки" українську формулу миру. Цю ініціативу Київ вважає єдино прийнятною основою для завершення конфлікту та досягнення справедливого миру з Росією.

Проте цього року засідання "Групи двадцяти" може перетворитися на платформу для альтернативної "формули миру" – китайсько-бразильського проекту під назвою "Друзі миру".

У вересні з'явилася інформація про те, що Китай і Бразилія створили свій власний "мирний план". Цей план, за суттю, є альтернативою українській формулі миру, але не передбачає завершення війни. Натомість він пропонує заморозити конфлікт на невизначений час, що дозволяє Росії утримувати захоплені території.

Україна не оцінила цю ініціативу. Зокрема, президент Зеленський висловився критично щодо китайсько-бразильського плану. Він підкреслив, що ті, хто пропонує подібні "мирні рішення", не враховують дійсність і сприяють Путіну, надаючи йому "політичний простір" для продовження агресивних дій.

На початку листопада в засобах масової інформації з'явилась інформація про плани Шольца створити "контактну групу" спільно з Китаєм, Бразилією та Індією для проведення мирних переговорів з Росією. Нещодавня розмова німецького канцлера з Путіним, яка відбулася вперше за два роки і стосувалася можливості мирних переговорів між Москвою та Києвом, лише підтверджує ці чутки. Саміт "двадцятки" в Ріо може стати платформою для обговорення цього питання, принаймні, в кулуарних бесідах.

Китай і Бразилія представили свій власний "мирний план" стосовно України (зображення: flickr.com/palaciodoplanalto).

Навіть якщо Шольц вирішить запровадити подібні ініціативи, навряд чи вони матимуть тривалий характер, враховуючи наближення позачергових виборів у Німеччині. За прогнозами, він навряд чи зможе зберегти свою посаду канцлера. Крім того, його наступник може мати зовсім іншу політичну позицію.

Проте в Києві висловлюють надію, що союзники утримаються від обговорення будь-яких стратегій чи угод без участі України, зазначив минулого тижня міністр Сибіга.

"Ми сподіваємося, що кожен форум і кожна зустріч сприятимуть досягненню справедливого миру для України, дотримуючись принципу 'нічого про Україну без України'. Ми ніколи не погодимося на будь-яку ініціативу, створену без участі України," - зазначив він.

Саміт G20 у Ріо стане останнім для Джо Байдена на посаді президента США. Тому лідери "двадцятки" матимуть чи не останню можливість обговорити з ним нагальні питання віч-на-віч, адже вже в січні в Білому домі буде новий очільник.

Зокрема, вважається, що на саміті Байдена відбудеться остання зустріч з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Незважаючи на те, що на вихідних вони вже мали двосторонні бесіди під час зустрічі лідерів АТЕС у Перу, де обговорили, зокрема, участь КНДР у війні Росії проти України.

Саміт G20 у Бразилії став першою значною міжнародною подією після перемоги Трампа (фото: Getty Images)

Британський прем'єр-міністр Кір Стармер, ймовірно, також скористується шансом зустрітися з Джо Байденом. Як зазначає The Telegraph, під час цієї зустрічі можуть обговорити можливість виділення США 20 мільярдів доларів Україні, використовуючи заморожені російські активи, ще до інавгурації Трампа.

Проте, в коментарі для РБК-Україна експерт з зовнішньої та безпекової політики Олександр Хара зазначив, що Україні навряд чи слід очікувати значущих результатів від саміту G20 у Ріо.

Найімовірніше, що лідери "двадцятки" обмежать свої висловлення стосовно війни та України лише загальними заявами. Проте, як засвідчили два попередні саміти G20, навряд чи в остаточному комюніке з'явиться чітке засудження Російської Федерації.

"Усі з нетерпінням очікують на дії Трампа. Які кроки він зробить по відношенню до України та Росії? І, безумовно, як він поводитиметься з Китаєм. Якщо Трамп прагне зупинити війну, йому, безумовно, знадобиться підтримка Китаю. Це може стати важливим аргументом для Пекіна," - підкреслив Хара.

На думку фахівця, навряд чи британському прем'єру або іншому європейському лідерові вдасться переконати Байдена скасувати "безглузді обмеження" для України.

"Дай Боже, щоб вони встигли витратити всі кошти, які виділив Конгрес, і доставити всю зброю принаймні на європейський континент, щоб потім передати нам. Бо один з варіантів, який нас може чекати, - Трамп припинить допомогу і почне тиснути на Україну", - пояснив він.

За словами Хари, в такому випадку Україна отримає певний час і ресурси для того, щоб вплинути на Трампа і змусити його переглянути свою позицію щодо конфлікту. Однак це вже буде новий термін, новий президент і нові виклики, підсумував він.