У парламенті планують реформувати діяльність НАБУ та САП: народні обранці застерігають про можливі ризики.

У Верховній Раді відбуваються підготовки до значних реформ у сфері антикорупційних інституцій. У вівторок, 22 липня, правоохоронний комітет парламенту затвердив суперечливі поправки до законопроєкту №12414, які можуть фактично підпорядкувати Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру та суттєво зменшити повноваження Національного антикорупційного бюро.

Цю інформацію повідомляє депутат Верховної Ради Ярослав Железняк.

"Таким чином, САП фактично стане аналогом весільних генералів після ухвалення цього законопроекту," — підкреслив депутат.

Що змінює законопроєкт:

Якщо ці зміни будуть затверджені, це може призвести до втрати незалежності НАБУ та САП — інституцій, які з моменту свого заснування діяли без втручання Генеральної прокуратури та Офісу Президента.

"Я підтримую інформацію, яку вчора опублікувало УП, посилаючись на свої джерела: НАБУ планувало вручити підозру Міндічу. Тому зараз підозру буде вручено саме НАБУ," – зазначив Железняк.

Голова Комітету Верховної Ради з антикорупційної політики Анастасія Радіна висловила своє занепокоєння щодо цієї проблеми.

За словами Радіни, дискусії тривають на фоні вчорашніх обшуків, що проводилися серед працівників НАБУ, під час яких, згідно з повідомленнями, мали місце випадки фізичного насильства. Ці події стали підґрунтям для політичного тиску на всю антикорупційну структуру.

"Якщо ці зміни будуть підтримані на голосуванні, антикорупційна інфраструктура України опиниться під загрозою знищення. Я вважаю, що наслідки ухвалення цього законопроекту для нашої держави можуть бути катастрофічними," — підкреслила вона.

Фінансист Сергій Фурса поділився своєю думкою, вказавши на те, що, незважаючи на численні критичні зауваження щодо роботи НАБУ і САП, швидкість та відвертість поточної атаки на ці антикорупційні структури свідчать про протилежне: їхня діяльність викликає значний страх у осіб, які можуть стати об'єктами розслідувань.

"Якщо для стримування діяльності НАБУ готові поставити під загрозу європейську інтеграцію та підтримку партнерів в умовах війни, то це свідчить про величезний страх, що, в свою чергу, підтверджує ефективність роботи НАБУ", -- зазначив Фурса.

Нагадаємо, Служба безпеки України здійснила обшуки в офісах Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Ці дії викликали значний суспільний резонанс.

Деякі політики та активісти сприймають обшуки як потенційний тиск на важливі антикорупційні органи, які займаються розслідуванням резонансних справ проти високопосадовців. Водночас, інші вважають, що підстави для проведення слідчих дій є цілком обґрунтованими.

Однією з осіб, що потрапила в епіцентр подій, є Руслан Магамедрасулов — глава міжрегіонального управління детективів НАБУ, який здійснював свою діяльність на прифронтових територіях, зокрема в Дніпропетровській та Запорізькій областях.

Відповідно до інформації, наданої Службою безпеки України, чиновник підтримував зв'язки з особами з Росії, сприяв батькові у здійсненні нелегальної торгівлі коноплями з території РФ і, ймовірно, міг передавати секретні дані російським спецслужбам. Його мати отримує пенсію в самопроголошеній "ДНР" і відкрито висловлює підтримку проросійським ідеям.

Натомість сам посадовець, за інформацією слідства, рідко перебував у зоні відповідальності, переважно був у Києві, а нещодавно відпочивав на Тенеріфе.

Крім того, Державне бюро розслідувань висунуло обвинувачення трьом детективам НАБУ за участь у серйозних дорожньо-транспортних пригодах. Один з них наїхав на пішохода, внаслідок чого останньому довелося ампутувати ногу, інший спричинив аварію на трасі Київ-Одеса, що призвело до важких травм у пасажирки, а третій наїхав на жінку на пішохідному переході.

Також СБУ заявила про викриття шпигуна у спецпідрозділі НАБУ "Д-2". За даними слідства, його координував Дмитро Іванцов -- колишній охоронець Януковича, який, за версією правоохоронців, з 2014 року працює на ФСБ РФ.