В Ірані введено обмеження на доступ до інтернету внаслідок масштабних протестів.

Влада Ірану обмежила доступ до інтернету у відповідь на масові антиурядові протести, спричинені економічною кризою та високою інфляцією

Згідно з інформацією від Cloudflare, в суботу спостерігалося зниження інтернет-трафіку приблизно на 33%, а в неділю вранці цей показник зменшився на 15%. Користувачі платформ соціальних мереж повідомляють про численні збої в роботі сервісів.

Іран уже неодноразово вводив обмеження на доступ до інтернету під час протестних акцій у 2009, 2019 та 2022 роках, а також у червні минулого року під час 12-денної конфліктної ситуації з Ізраїлем. Аналітики підкреслюють, що ці заходи мають на меті ускладнити організацію протестів та розповсюдження фотографій і відеоматеріалів, пов’язаних із ними.

Згідно з інформацією правозахисних організацій, під час недавніх сутичок на заході країни, де мешкає значна кількість курдських іранців, загинуло не менше чотирьох людей, а десятки отримали поранення.

Протести в Ірані тривають уже понад тиждень. Спершу демонстрації проходили в Тегерані, згодом до них долучилися студенти в інших містах. Від початку зіткнень, за офіційними даними, загинули щонайменше 12 осіб, зокрема співробітники сил безпеки.

Верховний лідер Ірану, аятола Алі Хаменеї, визнав, що економічні вимоги протестуючих є "справедливими", однак підкреслив важливість "впорядкувати заколотників".

Протести стартували 28 грудня на центральному ринку Тегерана у відповідь на погіршення економічної ситуації в країні. У демонстраціях взяли участь не тільки жителі Тегерана, але й мешканці інших великих міст Ірану.

30 грудня з'явилися повідомлення про перші сутички протестувальників із поліцією та про застосування силовиками сльозогінного газу. Водночас агентство dpa зазначало, що протест набув політичного характеру: серед гасел учасників з'явилися "Смерть диктатору" та "Хай живе король". Перше гасло може стосуватися верховного духовного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї. Друге, ймовірно, закликає до відновлення монархії, поваленої в Ірані внаслідок ісламської революції 1978-1979 років.

Президент Ірану Масуд Пезешкіан повідомив, що доручив міністру внутрішніх справ розпочати діалог із представниками протестувальників і "вислухати їхні законні вимоги".

Одним із головних факторів розширення та посилення протестів є роль торговців. Саме вони колись були опорою Ісламської революції 1979 року і стабілізували режим. Без них мулли втрачають соціальну та економічну опору. Чи впорається іранський режим із цим викликом -- наразі невідомо.

До всього іншого, Дональд Трамп висловив застереження, що в разі застосування насильства щодо протестувальників, "Сполучені Штати готові надати підтримку".

Невдовзі після цих подій Алі Ларіджані, який займає позицію секретаря Вищої ради національної безпеки Ірану, висловився у соціальних мережах, стверджуючи, що Сполучені Штати та Ізраїль сприяють розгортанню протестів.

Трампу слід усвідомити, що американське втручання у внутрішні справи інших країн призводить до дестабілізації в усьому регіоні та шкодить інтересам США. Громадяни Америки повинні зрозуміти, що Трамп започаткував небезпечний курс. Вони мають дбати про безпеку своїх військових, – зазначив він.

Імовірно, заява Ларіджані стосується широкої військової присутності США у регіоні.