В Африці знайшли новий вид древнього предка Homo sapiens (фото)

Міжнародна група вчених зробила важливе відкриття в Африці: знайдено нові викопні рештки та новий вид давніх предків людини. Науковці виявили, що Australopithecus та найдавніші представники роду Homo співіснували на одній території приблизно 2,6-2,8 мільйона років тому.

Цю інформацію повідомляє видання Phys.

Вивчені скам'янілості знайшли в дослідницькій зоні Леді-Герару в Ефіопії. Протягом періоду з 2015 по 2018 роки було виявлено 13 зубів, які належать новому виду Australopithecus. Окрім цього, на цій ділянці були виявлені рештки ранніх представників роду Homo, які стали відомі науці після відкриття щелепи LD 350 у 2013 році.

Робота під назвою "New discoveries of Australopithecus and Homo from Ledi-Geraru, Ethiopia" опублікована у престижному журналі Nature. Проєкт Леді-Герару очолюють науковці Арізонського державного університету. Ця територія вже відома як місце відкриття найстарішого представника роду Homo та перших кам'яних знарядь Олдованської культури.

Дослідники впевнені, що зуби Australopithecus з Леді-Герару належать до нового виду, а не до відомої Australopithecus afarensis, яку часто називають "Люсі". Це відкриття підтверджує, що представники цього виду не існували після 2,95 мільйонів років тому.

"Ці відкриття руйнують поширене уявлення про лінійну еволюцію людини від мавпи до неандертальця та сучасної людини. Еволюція -- це не пряма лінія, а гіллясте дерево з багатьма зниклими видами," -- зазначає палеоеколог Кей Рід з ASU.

Тринадцять зубів, які надають важливу інформацію про новий вид Australopithecus та ранні представники Homo. Це має велике значення, оскільки наразі саме зуби є єдиними залишками, що дозволяють робити висновки про новий вид. Для остаточного підтвердження потрібні будуть додаткові рештки.

Дослідники встановлюють вік археологічних знахідок за допомогою вулканічного попелу, що містить кристали польового шпату. Ці кристали надають можливість точно визначити вік шарів породи, де виявлені скам'янілості. Це дозволяє реконструювати геологічний контекст та вік зубів, який становить приблизно 2,6-2,8 мільйона років.

Дослідження також дає змогу реконструювати середовище, в якому мешкали ранні гомініни. Сучасні розсічені_badlands_ Леді-Герару різко відрізняються від рельєфу давніх часів: тоді ріки текли через рослинні ландшафти, утворюючи дрібні озера, що то розширювалися, то звужувалися.

Актуальна проблема для палеоантропологів: чи мали ранні представники Homo та новий вид Australopithecus схожий раціон? Чи могли вони конкурувати за ресурси або, навпаки, ділитися ними? Чи мали можливість зустрічатися щоденно? На ці запитання поки що немає остаточних відповідей, тому вчені продовжують дослідження зубної емалі, щоб здобути більше інформації про харчові звички цих видів.

"Кожне нове відкриття підкреслює важливість додаткових залишків для осмислення спадщини наших предків. Чим більше артефактів ми виявляємо, тим детальніше можемо відтворити існування гомінінів," — зазначає Рід.

Команда проєкту Леді-Герару складається з численних вчених та полевих дослідників, переважно з Арізонського державного університету або його випускників.

Нагадуємо, що раніше ми повідомляли про те, як вчені відкрили новий вид предків людини, базуючись на щелепі, яка має вік 1,4 мільйона років. Дослідники з'ясували, що скам'яніла щелепа, виявлена ще в 1949 році в Південній Африці, належить раніше невідомому виду з роду Paranthropus — вимерлого родича сучасної людини.