Українська класика вперше представлена німецькою мовою: німецька публіка в захопленні.

Українська література вже давно займає своє місце на німецькому книжковому ринку. Переклади творів таких сучасних авторів, як Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Таня Малярчук та інших поетів і письменників України, вже можна знайти у книгарнях та бібліотеках Німеччини. Проте, якщо поглянути на 19-те або початок 20 століття, можна помітити істотний пробіл: літературні твори цього періоду не мали перекладів німецькою мовою. Це ускладнювало можливість цитування таких класиків, як Тарас Шевченко чи Леся Українка, і їхній внесок залишався поза увагою в сучасних дискусіях, зауважує німецька перекладачка Клаудіа Дате.

Разом із українською письменницею Танею Малярчук Дате започаткувала проєкт Ukrainische Bibliothek ("Українська бібліотека"). Загалом вісім томів з німецькими перекладами українських класиків мають з'явитися в рамках спільного проєкту з видавництвом Wallstein - від романтика Тараса Шевченка до футуриста Михайля Семенка. До одного з томів увійдуть тексти кримськотатарського просвітника Ісмаїла Гаспринського. "Нам було важливо показати також кримськотатарську перспективу. Адже наш проєкт - це також проєкт з деколонізації", - пояснює Дате.

"Українська бібліотека" в Німеччині стала реальністю завдяки фінансуванню з різних державних та приватних організацій, як на німецькому, так і на європейському рівнях. "Без цієї підтримки ми справді не змогли б цього досягти", - підкреслює в інтерв'ю з DW Андреа Кніґґе з видавництва Wallstein. Вона зазначає, що це не той випадок, коли видавництво може самостійно профінансувати проект та сподіватися на прибутки від продажів. "Проте концепція, яку нам представили, була настільки переконливою, що ми навіть не сумнівалися. Нам стало очевидно, що ми хочемо взяти участь у цьому, адже в цей складний час є багато способів помилитися в підтримці України. Але тут ми можемо діяти лише правильно", - розповідає Кніґґе.

На ринку вже з'явилися перші два томи, що містять вибрані твори та частини щоденника Тараса Шевченка, а також оповідання Лесі Українки. Цей вибір обумовлений не тільки хронологічним порядком — адже Шевченко є найдавнішим автором в "Українській бібліотеці", — але й величезним значенням цих класиків для української літературної традиції та історії країни в цілому, зазначає укладачка Клаудіа Дате. Вона підкреслює, що, звертаючись у своїй поезії до історичних подій 17-го та 18 століття, Шевченко "вносить свій внесок у формування (української. - Ред.) нації, надаючи цим подіям нову поетичну форму та роблячи їх зрозумілими і доступними для широкої аудиторії".

"Проте ми також вважаємо важливим представити через постать Лесі Українки значущий жіночий голос," - зазначає Клаудіа Дате. Ця українська авторка, яка діяла на межі 19 та 20 століть, за словами укладачки, прагнула "виявити та чітко сформулювати позицію України в Європі, що знаходилася під впливом численних мов, течій і інтелектуальних ідей".

Ознайомтеся також з: Юлія Стахівська: Яка суть української літератури.

Дате та Малярчук здійснюють контроль над усім.

Проект "Українська бібліотека" передбачає, що окремі томи мають своїх укладачів. Одним із кураторів, що займався Шевченком, є письменник Юрій Андрухович. Він характеризує класика як "великого і неперекладного поета". За словами Андруховича, "будь-яка спроба перенести його поетичний світ на іншу мову неминуче виявляється невдалою. Шевченко розкриває свій геній лише для тих читачів, які мають можливість звернутися до його оригінальних творів", - зазначив він у бесіді з DW.

Батрікс Керстен (Beatrix Kersten), яка займалася перекладом творів класика для "Української бібліотеки", частково підтверджує ці слова. "Що стосується рим, мені довелося десь йти на компроміси", - зазначає вона в бесіді з DW. За її словами, часом їй не вистачало можливостей, щоб детально зануритися в кожну риму поета і "якомога точніше" передати її німецькою мовою. Особливим викликом для неї став переклад творів, де Шевченко описує жінок: "Іноді мені було важко позбутися відчуття, що це звучить занадто кічево для сучасного слуху". Проте, врешті-решт, більшість цих творів, за її словами, не потрапили до збірки.

Основна частина книги складається з його "Журналу" - щоденника поета, написаного російською мовою. Юрій Андрухович висловлює думку, що для сучасного німецькомовного читача, а також для аудиторії в західній Європі та світі, цей щоденник буде більш зрозумілим, близьким і привабливим. Тому він вважає важливим включити його до цієї книги.

Більше розуміння не лише Шевченка, але й України та її історії з боку німецького читача - це те, на що сподівається і перекладачка Керстен. "Адже у нас у Німеччині існує брак знань і, як наслідок, брак емпатії щодо України, - говорить вона. - Дуже важливо дати німецьким читачам в руки щось, що дасть їм зрозуміти: усе це має історію, Україна існує вже давно, це не нова держава". Адже останнє - саме те, в що хоче змусити повірити німців російська пропаганда, переконана перекладачка: "Тому, звісно, потрібні свідчення, докази, те, що можна прочитати, з чим можна познайомитися, аби зрештою дійсно змінити думку".

Актуальність постаті Шевченка, як зазначає Юрій Андрухович, є безсумнівною: "Шевченко залишається сучасником нашого часу, оскільки його програма – звільнення України від російського впливу – досі не реалізована". Нинішня війна між Росією та Україною, за словами Андруховича, є одним із ключових моментів в історії, коли Шевченків заповіт стає питанням "бути чи не бути" для нашої нації.

Також зверніть увагу на: Деколонізація Малевича та інших: як німецька аудиторія відкриває для себе український модернізм.

За словами укладачки Клаудії Дате, Леся Українка також піднімає інші важливі теми, які залишаються актуальними й сьогодні. Дате вважає поетесу і письменницю "предтечею" модернізму та суспільних змін, що настали після Першої світової війни, хоча сама Леся Українка не дожила до цих подій, померши у 1913 році. Зокрема, вона звертає увагу на змінену роль жінки як у ширшому соціальному контексті, так і в літературі. Цю тему укладачка вважає важливою не лише для українських читачів, але й для німецькомовної аудиторії. "Ще однією важливою темою, яку порушує Леся Українка, є питання життєвих шляхів, що залежать від походження людини, - зазначає Дате. - Питання походження, гендерні ролі, реакція на радикалізацію й ставлення до інакшості - це все залишаються надзвичайно актуальними темами сьогодні".

Після випуску німецьких перекладів творів Тараса Шевченка та Лесі Українки в "Українській бібліотеці", у кількох містах Німеччини, а також в Австрії та Швейцарії відбулися публічні читання. "Книги продаються надзвичайно успішно. Ми вже готуємо другий тираж", - коментує Клаудіа Дате, підкреслюючи позитивні відгуки в провідних німецькомовних ЗМІ. "Багато людей кажуть: Шевченко - це ім'я, яке ми хоча б чули. Але Леся Українка стала для нас справжнім відкриттям", - додає вона.

У рамках серії "Українська бібліотека" в Німеччині незабаром будуть опубліковані твори Михайля Семенка, а також антологія оповідань від різних українських класиків, що творили в першій половині 20 століття. Заплановано, що ці книги вийдуть у червні 2026 року. Наступними в черзі на видання є ще чотири томи, присвячені творчості Михайла Коцюбинського, Ольги Кобилянської, Івана Франка та Ісмаїла Гаспринського.