В Україні налічується понад 1,5 мільйона "чорнобильців" — людей, які отримують компенсації як постраждалі від наслідків Чорнобильської катастрофи. Це величезна "армія" осіб, що користуються пільгами, яка постійно поповнюється новими отримувачами допомоги. Незважаючи на те, що з моменту катастрофи минуло вже 38 років і кількість ліквідаторів зменшується, загальна чисельність "чорнобильців" залишається практично незмінною.
Минулого року на пенсійні програми для "чорнобильців" було витрачено 68,7 мільярда гривень. У загальному обсязі витрат на пенсії для цієї категорії громадян виникла певна аномалія: значно зріс показник осіб, які отримують пенсію з доплатою за проживання в зонах з радіаційним забрудненням. Сотні тисяч українців через суди добивалися отримання цих доплат, іноді навіть не перебуваючи на територіях, що підпадають під це поняття. Як наслідок, їх пенсійні виплати з надбавками перевищували навіть ті, що отримували ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС.
Детальніше про різке збільшення числа "чорнобильців" в Україні, обсяги бюджетних видатків на їх підтримку та ухвалені зміни можна дізнатися з матеріалу OBOZ.UA.
Система на 15 мільярдів гривень: куди йшли кошти?
Законодавство щодо соціальних пільг для "чорнобильців" дісталось Україні у спадок від СРСР. Щедрі виплати продовжувались аж до кризи 2008-го, тоді уряд уперше спробував зменшити гарантії. Так, раніше до зарплат і пенсій українців у зоні безумовного відселення додавали виплату на проживання, спрямовану на компенсацію того, що люди в чорнобильській зоні не могли використовувати те, що вирощували на городах, - через радіацію. Така компенсація визначалась, залежно від рівня забруднення ізотопами, й могла досягати трьох мінімалок, у зоні гарантованого добровільного відселення - двох мінімальних зарплат, у зоні посиленого радіоактивного контролю - однієї мінімалки.
Із січня 2008-го з'явилось уточнення, що доплати провадяться в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом міністрів. КСУ визнав це незаконним. Після того парламент кілька разів робив спроби переглянути законодавство про доплати в зоні, адже економічна й екологічна ситуація в цих зонах значно змінилась, аграрний сектор розвинувся і потреби оплачувати компенсацію на придбання продуктів харчування вже не було. Ці спроби також оскаржувалися в Конституційному суді. Але зрештою чинна редакція "чорнобильського" закону від 2016 року говорить, що якщо доплати в зоні радіаційного забруднення і здійснюються - то лише за роботу в цій зоні (як стимул для працівників).
Незважаючи на те, що, за даними Міністерства соціальної політики, протягом останніх двох років у зонах з радіаційним забрудненням спостерігався сплеск судових рішень щодо надання доплат не за працю, а за само проживання в цих територіях. Як стало відомо, на початку 2022 року в Україні пенсію з доплатою за проживання в забрудненій зоні отримували лише 10,3 тисячі осіб. Проте вже в 2023 році ця цифра зросла до понад 100 тисяч, а у 2024 році сягнула 135 тисяч осіб (дані отримані в результаті запиту OBOZ.UA). Якщо раніше щомісяця на ці доплати витрачали близько 51 мільйона гривень, то в 2024 році витрати зросли до 1,3 мільярда гривень.
І це при тому, що Україна зіткнулася з масштабними викликами через повномасштабну війну: мільйони переселенців, рекордний дефіцит бюджету, велика кількість українців через ракетні атаки й окупацію втратили своє житло, з війни повертаються ветерани, які потребують додаткової підтримки.
"Чорнобильців" не тільки більше, ніж ветеранів. Вони отримують значно вищі пенсії. За чинним законом пенсія ветерана, який захищав Україну під час повномасштабної війни (йдеться про мобілізованого, не кадрового військового), буде значно меншою, ніж, наприклад, у пенсіонера, який зареєстрований у зоні радіоактивного забруднення.
Крім того, пенсіонери, які отримують доплату за рішенням суду, фактично мають значно вищі доходи, ніж ті ліквідатори, які безпосередньо брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Як повідомили OBOZ.UA в Міністерстві соціальної політики, на початку 2024 року середня пенсія для ліквідаторів (без врахування інвалідності) становила лише 6,7 тисячі гривень. У той же час, пенсіонери, які отримують надбавку за проживання в забрудненій зоні, в середньому мають пенсію в 13,4 тисячі гривень. Цю ситуацію, можливо, і не помітили б, якби не стрімке зростання кількості пенсіонерів у забруднених районах.
Як трансформувалися правила та чи принесуть вони користь?
"Законодавство з 2016 року не містить норми про виплати надбавок за проживання в зоні радіаційного забруднення. Суди ухвалюють рішення про її призначення попри це", - розповіли OBOZ.UA в Мінсоцполітики. Дійсно, в реєстрі судових рішень можна знайти сотні рішень щодо призначення доплат у зв'язку з проживанням на забрудненій території непрацюючого пенсіонера. Фактично суди повертають "чорнобильцям" скасовані законом доплати.
Але річ у тім, що інколи ці доплати отримують (чи намагаються отримати) ті, хто ніколи не брав участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи та не проживав на забрудненій території. Наприклад, як ідеться в матеріалах справи 460/13646/24, пенсіонер І.С. у листопаді 2024-го подав позов до суду з вимогою призначити йому доплату до пенсії, бо він проживає на території радіоактивного забруднення.
Чоловік народився в смт Володимирець Рівненської області, за 350 км від Чорнобиля, під час аварії проживав у рідному смт. Але в жовтні 2024-го з якоїсь причини вирішив, уже досягши пенсійного віку, зареєструвати своє місце проживання на території забруднення. "22.10.2024 позивач зареєстрував місце свого проживання в с. Великі Цепцевичі Вараського району, яке належить до зони гарантованого добровільного відселення", - йдеться в матеріалах справи.
Отже, пенсіонер вирішив змінити свою реєстрацію лише після досягнення пенсійного віку. Здається, його головна мета полягає в отриманні додаткових виплат. Подібних ситуацій налічується тисячі.
У Раді вже ухвалили зміни, які мали б припинити схеми. Так, тепер для отримання пенсії необхідно довести факт проживання в зоні радіаційного забруднення не менше ніж упродовж трьох років станом на 1993 рік. Також перевірятимуть факт реєстрації у приміщенні, придатному для проживання, відсутність фактів масової прописки осіб на одній житловій площі.
Зміни, які були впроваджені, спрямовані на те, щоб уникнути ситуацій, коли в одному й тому ж помешканні в зоні забруднення одночасно зареєстровано 40 пенсіонерів. Всі ці люди, як правило, реєструються напередодні подання заяв на перерахунок пенсій. "Контрольні органи виявляли численні схеми зловживань, коли для отримання додаткових виплат деякі громадяни вдаються до махінацій, таких як реєстрація в зруйнованих будинках або реєстрація в одній квартирі до 40-50 осіб", - зазначили в Міністерстві соціальної політики. Вони також додали, що зони радіоактивного забруднення за останні десять років жодного разу не підлягали юридичному перегляду.
Проблема з пенсіями для постраждалих від Чорнобиля є лише одним із численних викликів. За останні кілька років українські суди суттєво змінили правила нарахування пенсій та їх розміри для сотень тисяч громадян. В цілому, збільшення пенсій стало наслідком понад 672 тисяч судових рішень.
Від 2019 року на виконання судових рішень Пенсійний фонд України уже виплатив 96 млрд грн, а ще 76 млрд грн залишаються непогашеними боргами. Щороку суми, які Пенсійний фонд змушений витрачати на виконання рішень судів, а також загальний обсяг заборгованості, значно зростають. Наприклад, у 2019 році витрати, пов'язані із судовими рішеннями для пенсійної системи (в еквіваленті 2024 року), становили 2,8 млрд грн. У 2023 році ж додаткові витрати Пенсійного фонду на виконання цих рішень досягли 37,2 млрд грн.
#Україна #Мобілізація #Радянський Союз #Українці #Суд #Їжа #Уряд України #Законодавство #Пенсійний фонд України #Пенсіонерка #Пенсія #Бюджет #Міністерство соціальної політики України #Рівненська область #Парламент #Конституційний Суд України #Інвалідність #Дефіцитні видатки #Пенсійний вік #ЧК. #Чорнобильська катастрофа #Забруднення #Ядерні опади #Селище міського типу #Радіоактивний розпад #Володимирець