Україна займає перше місце за кількістю справ у Європейському суді з прав людини, що свідчить про серйозні проблеми у сфері правосуддя.

юрист, що має почесне звання в Україні

Європейський суд з прав людини представив свій річний звіт за 2025 рік. Дані у звіті викликають суттєве занепокоєння стосовно виконання Україною своїх зобов'язань відповідно до міжнародних конвенцій.

Україна зафіксувала найбільшу кількість рішень про порушення серед усіх країн-учасниць, отримавши 160 констатацій з 164 винесених рішень, зазначає у своїй статті для РБК-Україна заслужений юрист Володимир Богатир.

Досліджуйте також: Європейський суд з прав людини визнала, що переслідування осіб у Росії за висловлення критики щодо війни в Україні є незаконними.

Основное:

Слід зазначити ширший контекст: ЄСПЛ перебуває під зростаючою критикою з боку держав-членів. Суд зіткнувся з кризою перевантаження справами, яка переросла в кризу легітимності.

Науковці, судді та політики висловлюють занепокоєння щодо накопичення справ (близько 80,000 справ очікують на розгляд), надмірної тривалості судового процесу, а понад 95% скарг взагалі визнаються неприйнятними, що є серйозною проблемою для верховенства права в Європі.

У 2013 році лорд Самптон, суддя Верховного суду Великої Британії, розкритикував ЄСПЛ за систематичне розширення сфери застосування Конвенції через прогресивне тлумачення. Його основні закиди:

До аналогічних висновків дійшли європейські лідери, які своїм Листом закликали переглянути інтерпретацію Конвенції. Їхні основні претензії полягали в тому, що ЄСПЛ:

Ці дискусії включають не лише аспекти технічної ефективності, але й основоположні питання легітимності та політичної автономії Суду.

У 2025 році Суд зареєстрував 31,8 тисячі скарг, що на 10% більше в порівнянні з попереднім роком. Проте, загалом цей період відзначається зниженням кількості нерозглянутих заяв. На 31 грудня 2025 року залишалося 53 450 справ, що є на 11% менше, ніж у 2024 році (60 350). Цей показник є найнижчим за останні два десятиліття.

Україна займає третю позицію за кількістю нерозглянутих заяв, зокрема, залишалося 4004 невирішених справ. Лідерами в цьому показнику є Туреччина з 18 464 заявами і Росія з 7 177 заявами.

Остання припинила бути стороною Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 16 вересня 2022 року, втім заяви про порушення прав, які стосуються часу до виходу з-під європейської юрисдикції, за існуючими правилами продовжують розглядатися. Четверте та п'яте місця посідають Польща (3 517) та Італія (2 787). Навіть за загального зниження навантаження суду у Страсбурзі, "українська частка" залишається значною - близько 7,5%.

Одночасно, кількість заяв, поданих проти України та запланованих для розгляду у 2025 році, стала найнижчою за останні три роки: 2299 у порівнянні з 2832 у 2024 та 2531 у 2023. Хоча цей показник знижується вже третій рік підряд, можна припустити, що така позитивна тенденція може бути пов’язана зі скороченням населення України, що не відображається в офіційній статистиці ЄСПЛ.

Особливим аспектом є міждержавні справи та пов'язані з ними індивідуальні скарги. У звіті чітко зазначено, що з 12 міждержавних проваджень, пов'язаних з конфліктами, чотири були ініційовані Україною проти Російської Федерації.

Приблизно 8,3 тисячі індивідуальних заяв, які виникають внаслідок конфліктів, обробляються окремим підрозділом, що спеціалізується на питаннях конфліктів (Conflicts Unit). Для кращого розуміння ситуації доцільно згадати про судову процедуру: коли міждержавна справа знаходиться на розгляді, індивідуальні заяви, що стосуються тих же питань або базуються на подібних обставинах, зазвичай не розглядаються до завершення процесу у міждержавному провадженні, наскільки це можливо.

Європейський суд з прав людини надає як загальну інформацію про кількість розглянутих справ і виявлених порушень, так і деталі стосовно змісту цих порушень відповідно до статей Конвенції.

У 2025 році було прийнято 164 рішення стосовно України, з яких у 160 випадках Суд виявив принаймні одне порушення прав людини. За цим критерієм Україна займає перше місце серед усіх держав-учасниць Конвенції. У 4 справах порушень не було зафіксовано. Лише в 2,5% рішень Суд не знайшов порушень з боку України. Для порівняння, у Туреччини, яка має найбільшу кількість заяв, цей показник становить 9%, що втричі більше.

Україна продовжує займати одне з лідируючих місць за кількістю нерозглянутих справ, а загальна кількість нових заяв за останні три роки дещо зменшилася (зображення: Getty Images).

Вражає, що серед країн з найбільшою кількістю порушень, виявлених судом у Страсбурзі, лідирує Росія з 153 рішеннями. За нею йдуть Туреччина (66), Італія (62), Молдова (45), Азербайджан (43) та Греція (33), але з помітним відставанням. У загальному підсумку за рік було ухвалено 816 рішень щодо порушень прав громадян, що свідчить про те, що кожне п'яте рішення Європейського суду з прав людини стосувалося України.

В "українському" масиві порушень виділяються кілька блоків. Найбільше рішень (92) - за статтею 6 Конвенції, в тому числі через тривалість проваджень (58) та інші порушення права на справедливий суд (34). Майже стільки ж (89) стосується права на ефективний засіб правового захисту за статтею 13. Трійку замикає ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканність) із зафіксованими 68 випадками.

Особливу увагу варто звернути на дані за статтею 6 Конвенції, оскільки вони слугують важливим індикатором якості судового процесу.

Підсумовуючи всі підкатегорії даної статті, можна зазначити, що Україна займає друге місце з 92 зафіксованими випадками порушень, поступаючись лише Росії, у якої 95 випадків. Попереду України розташувалися також Італія з 50 випадками, а Молдова і Туреччина мають по 33 випадки кожна.

Далі йде блок, який зазвичай сигналізує про проблеми якості державної реакції. За статтею 3 у 2025 році було ухвалено 53 рішення, в тому числі 42 - за нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження та 11 - через його неефективне розслідування.

Ще одна категорія - "приватні" справи. Гарантії захисту власності згідно зі статтею 1 Протоколу № 1 Україна порушувала у 21 справі, а повага до приватного та сімейного життя (ст. 8 Конвенції) ігнорувалася у 16 випадках.

Проте важливо правильно інтерпретувати ці цифри. Звіт чітко попереджає, що одне рішення може відображати кілька заяв, а інформація генерується автоматично на основі метаданих HUDOC. Це означає, що мова йде про класифікацію висновків Європейського суду з прав людини за різними категоріями порушень у його рішеннях.

***

Статистика звіту за 2025 рік засвідчує системні недоліки у трьох взаємопов'язаних сферах, а саме право на справедливий суд (стаття 6), доступ до ефективних засобів правового захисту (стаття 13) та гарантії при затриманні (стаття 5).

З концептуальної точки зору, виявлення адміністративної практики має важливі наслідки, особливо коли чисельність рішень ЄСПЛ досягає рівня, який свідчить про наявність не окремих випадків, а систематичної тенденції. У такому випадку держава повинна нести підвищену відповідальність за вжиття необхідних заходів. Цей повторюваний патерн порушень, що спостерігається протягом кількох звітних періодів, вказує на неефективність реформ в Україні та вимагає детального аналізу.

На фоні постійних змін у судовій системі Україна займає лідируючу позицію щодо порушень права на справедливий суд. Таким чином, незважаючи на тривалі реформи в інституціях та процедурах, основні гарантії справедливості судочинства залишаються однією з найбільших проблем для держави, яка прагне бути демократичною, соціальною та правовою.

Як зазначають дослідники, що аналізували практику ЄСПЛ, "численні системні порушення прав людини в Україні, зокрема у сферах умов тримання під вартою, незаконних арештів та тривалих судових проваджень продовжуються попри повторювані констатації ЄСПЛ". Ці висновки підтверджуються статистикою щорічного звіту.

Human Rights Watch та Місія ООН з моніторингу прав людини фіксують, що значна частина проблем України у сфері прав людини пов'язана зі збройним конфліктом. Однак показники ЄСПЛ стосуються переважно системних вад правосуддя, які існували до повномасштабного вторгнення.

Наукові дослідження підкреслюють постійні виклики, з якими стикається Україна в адаптації своїх національних стандартів до європейських норм. Навіть у рамках децентралізації та реформ сфера захисту прав людини залишається проблемною, що свідчить про те, що потреба в системних реформах правоохоронних органів залишається невід’ємною для досягнення стандартів ЄС.

Висока кількість порушень статті 6, зафіксованих у справах проти України у 2025 році, свідчить про наявність системної кризи у сфері правосуддя. Переважання випадків, пов'язаних із тривалістю судових процесів, вказує на існуючі структурні недоліки, що потребують комплексних заходів на національному рівні. Якщо ситуація не зміниться на краще, ймовірність того, що Суд застосує пілотну процедуру в майбутньому, залишається досить високою.

Щорічний звіт Європейського суду з прав людини за 2025 рік доступний англійською мовою на офіційному веб-сайті суду. Ви можете ознайомитися з ним за допомогою наданого посилання.