Україна здійснює підготовку до зимового періоду. Чи вистачить коштів для закупівлі газу та електричної енергії з-за кордону?

Скільки газу та електрики може імпортувати Україна із сусідніх країн та чи є на це гроші - у матеріалі РБК-Україна.

Перед початком осінньо-зимового сезону в підземних газосховищах України планувалося накопичити 13,2 мільярда кубометрів газу, з яких 4,6 мільярда мали бути імпортованими. На початок жовтня запаси в сховищах вже були достатніми для початку опалювального періоду. Як зазначив голова правління "Нафтогазу" Сергій Корецький, урядовий план було виконано на 95-97%.

Проте вже незабаром після цього Росія розпочала інтенсивні атаки на газову інфраструктуру, що призвело до знищення до 60% внутрішніх видобувних потужностей, повідомляє Bloomberg, посилаючись на дані з українського уряду.

"Ми можемо втратити суттєву частину внутрішнього видобутку. Навряд чи ми зможемо повністю відновити ці об'єкти взимку, - зазначив аналітик консалтингової компанії ExPro Consulting Михайло Свищо.

Нафтогаз, державна компанія, продовжує залишатися ключовим гравцем на газовому ринку України. Її дочірні підприємства займаються видобутком, транспортуванням та імпортом газу. Компанія також виступає основним постачальником газу для домашніх споживачів, забезпечуючи понад 98% українських домогосподарств. Для них "Нафтогаз" пропонує газ за зниженими цінами, які є нижчими за ринкові, що призводить до збитків і ускладнює покриття витрат на дорогий імпорт. Для закупівлі імпортного газу компанія нерідко залучає кредитні ресурси.

Бурове обладнання підприємства "Нафтогаз" (зображення з naftogaz.com)

"Компанія вже залучала кредити від іноземних партнерів, але зараз потрібно буде додаткове фінансування", - пояснив аналітик та додав, що обсяг додаткового фінансування буде залежати від того, наскільки швидко вдасться відновити пошкоджені об'єкти й чи триватимуть нові обстріли.

За прогнозами експерта, Україні знадобиться імпортувати більше 6 мільярдів кубометрів газу до завершення цього року, а також, ймовірно, продовжити імпорт в першому кварталі 2026 року. Обсяги імпорту будуть залежати від зимових температур, споживання та стану газовидобувної інфраструктури. "У випадку холодної зими споживання може зрости, що призведе до коливань в обсягах — можливе як збільшення, так і зменшення на мільярд кубометрів. Ми готуємося до найгірших варіантів розвитку подій," — зазначив Свищо.

У жовтні компанія залучила понад 370 млн доларів від українських та європейських банків. "До кінця року очікується новий пакет фінансової допомоги від партнерів для забезпечення імпорту", - повідомив аналітик.

Технічних обмежень для збільшення імпорту немає. В Україні в даний час експлуатують лише частину доступних потужностей — приблизно 23 мільйони кубометрів на добу, хоча є можливість імпортувати до 70 мільйонів кубометрів. Газ можна купувати з різних джерел, адже "Нафтогаз" імплементує імпорт з таких країн, як Словаччина, Угорщина та Польща.

"Технічні можливості існують. Основне питання полягає в ціні, яка може зрости. Словаччина має намір підвищити тарифи на транспортування газу до України на 70% у зв'язку з зниженням обсягів російського транзиту. Це може суттєво підвищити витрати на імпорт," - зазначив Свищо.

Незважаючи на складну ситуацію, аналітик не очікує значних обмежень у постачанні газу через його дефіцит. Проте, існує ризик локальних обмежень, які можуть виникнути внаслідок атак на інфраструктуру. "Ми маємо всі необхідні технічні ресурси, щоб уникнути масового зупинення постачання газу, і в нас ще залишились частини видобутку та запаси в сховищах", – зазначив експерт.

Структура ринку електричної енергії має свої особливості в порівнянні з ринком газу. В Україні імпортом електроенергії займаються приватні підприємства, які закуповують енергію на європейських ринках і постачають її на український ринок. Кількість імпортованої електроенергії прямо залежить від різниці цін між Україною та країнами Європейського Союзу, що, в свою чергу, впливає на фінансові результати цих компаній.

"Якщо в Україні вартість перевищує, наприклад, ціну в Словаччині чи Угорщині, це робить імпорт вигідним, що призводить до його зростання. Це є частиною комерційної діяльності, і трейдери завжди керуються виключно ринковими умовами", - підкреслила аналітик ринку електроенергії ExPro Consulting Дар'я Орлова у коментарі для РБК-Україна.

Україна також має можливість отримувати аварійну енергетичну допомогу від своїх партнерів. Це тимчасові постачання електрики, що закуповуються НЕК "Укренерго" у випадках критичних ситуацій для балансування енергосистеми. Однак варто зазначити, що ціна на таку допомогу перевищує ринкову, і не завжди є можливість для імпорту, зауважила експерт.

"Останніми днями Україна вже закуповувала аварійну допомогу за кордоном. Але постійно покладатися на неї не можна. Європейські партнери очікують, що дефіцит ми покриватимемо комерційним імпортом, а не аварійною допомогою", - додала Орлова.

Технічно Україна здатна імпортувати до 2 гігават потужності. Однак, незважаючи на введення графіків відключень та оголошення про дефіцит потужностей, ця можливість на сьогоднішній день не використовується в повному обсязі. "Ми дійсно спостерігаємо зростання імпорту, особливо в години вечірнього піку, коли споживання досягає максимуму. Проте, він все ще не досягає своїх технічних меж. Це означає, що Україна могла б імпортувати ще більше", - зазначила експерт.

Опора високовольтної лінії електропередач (фото Getty Images)

Наразі основними постачальниками електроенергії в Україну залишаються Угорщина, Румунія та Словаччина. Експорт електроенергії з України, після масованих російських обстрілів і пошкодження енергетичної інфраструктури, практично зупинено.

"У вересні Україна досягла рекордного рівня експорту електроенергії, проте в жовтні цей показник різко знизився до найнижчого значення. Натомість імпорт електроенергії зріс: за перші 17 днів жовтня було імпортовано більше електроенергії, ніж за весь вересень," - зазначила Орлова.

Російські атаки негативно позначаються на імпортних показниках та в інших аспектах. Ускладнення з передачою електрики через руйнування інфраструктури можуть створити труднощі в її постачанні. "У разі пошкодження об'єктів системи передачі чи магістральних ліній, передача електроенергії стане неможливою," – зазначила фахівець.

Загалом, імпорт може частково відшкодувати втрати потужностей, спричинені обстрілами, однак його обсяги залишаються технічно та економічно обмеженими. "Все залежить від ступеня пошкоджень енергетичної інфраструктури та здатності передавати електроенергію з Європи", — підсумувала Орлова.