Угорщина і Словаччина висловили загрозу щодо постачання пального Україні — чи позначиться це на ринкових умовах і вартості?

Угорщина і Словаччина висловлюють загрозу зупинити постачання пального та електроенергії в Україну у відповідь на призупинення транзиту нафти через нафтопровід "Дружба". Фокус досліджує, чи можуть заяви урядів цих країн вплинути на вартість пального, а також які можливості має Україна для компенсації можливих втрат.

Будапешт та Братислава оголосили про намір зупинити постачання пального в Україну. В якості обґрунтування вони вказали на так зване "політичне рішення" Києва, яке передбачає зупинку транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба".

27 січня в результаті обстрілу з боку Росії постраждала інфраструктура неподалік Бродів, що в Львівській області. Як з’ясувалося пізніше, обстріл вразив обладнання нафтопроводу "Дружба". Це призвело до зупинки транзиту нафти в Угорщину. Українська сторона оперативно проінформувала своїх міжнародних партнерів про цей інцидент у той же день.

Проте в угорській столиці та в Братиславі дотримуються думки, що нафтопровід "Дружба" не зазнав атак з боку Росії, а Київ призупинив поставки нафти нібито з політичних причин. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто разом з прем'єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо оголосили про зупинку постачання дизельного пального та електроенергії в Україну.

Експерти називають такі заяви політичним тиском. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар у коментарі Фокусу наголосив, що припинення постачання пального до України може нашкодити лише Словаччині та Угорщині.

"Не слід переживати з приводу цих заяв. Постачання пального з цих держав ніколи не було критично важливим для України. Їх частка складає близько 5-10% від загального імпорту," — зазначив експерт.

За його словами, ці обсяги можна без труднощів замінити іншими джерелами, наприклад, з Польщі, адже Україна імплементує як паливо з Польщі, так і з США та Литви.

"Отже, питань щодо місць і способів отримання пального не виникає. Досвід, набутий у 2022 році, особливо в перші чотири місяці після початку війни, значно покращив наші навички швидкого реагування на кризові обставини", - зазначив фахівець.

Загрози щодо відключення електроенергії мають також політичний підтекст. Гончар зазначив, що Україна вже є частиною європейської енергетичної системи, тому національні уряди не мають права одноосібно зупиняти енергетичні потоки. Крім того, експерт підкреслив, що такі дії можуть поставити під загрозу ліцензії операторів енергетичних мереж.

"Це є спробою політико-психологічного тиску... Вони самі зазнали б збитків, адже займаються продажем електроенергії, а не її безкоштовною передачою. Крім того, така поведінка може призвести до анулювання ліцензії оператора, тому це є політичним шантажем та спробами залякати українське керівництво," -- зазначив Михайло Гончар, підкресливши, що ця ситуація є менш серйозною, ніж її намагаються зобразити.

Зауважимо, що Угорщина постійно змінює свою риторику щодо рішення припинити аварійне постачання електроенергії до України. Та, 22 лютого енергетична Рада країни вирішила все ж відмовитися від цієї ідеї. Причиною цього рішення стало нібито піклування над угорцями, які живуть в Закарпатті.

У той же час Словаччина продовжує використовувати енергетичний тиск. Прем'єр-міністр Роберт Фіцо повідомив, що країна призупинила постачання електроенергії. Він також нагадав про ультиматум: якщо не буде відновлено постачання нафти, він звернеться до державної компанії SEPS з проханням зупинити аварійні поставки електрики. За його словами, лише в січні 2026 року для стабілізації української енергосистеми знадобиться вдвічі більше таких поставок, ніж за весь 2025 рік.

У відповідь на слова прем'єр-міністра Словаччини НЕК "Укренерго" пояснило, що це постачання здійснювалося зрідка й в невеликому обсязі, тому їхня відсутність не позначиться на роботі енергосистеми України.

Ризик зупинки постачання пального з території Словаччини та Угорщини є незначним. Як зазначає Михайло Гончар, це не матиме істотного впливу на реальний ринок, а можливі лише коливання цін, викликані спекуляціями.

"Нічого не змінилося. Дизельне пальне, яке раніше постачалося через продуктопровід, тепер просто заміниться іншим", -- пояснив він.

Схожу думку має й директор спеціальних проєктів у Науково-технічному центрі "Психея" Геннадій Рябцев.

"Жодних офіційних заборон немає. Були лише заяви політиків, але постанови уряду, яка б обмежувала постання, немає. А якщо її немає, то вплинути на ринок нічого не може", -- висловився Рябцев у коментарі Фокусу.

В Україні існують власні запаси пального, здатні забезпечити внутрішні потреби. Проте, як зазначив Михайло Гончар, через специфічні обставини, зокрема регулярні атаки Росії на паливні склади, більшість пального не зберігається у великих резервуарах, а постачається безпосередньо "з коліс" залізничним транспортом або паливозаправними автомобілями.

В найближчому майбутньому не слід очікувати значного зниження цін на пальне, проте й стрімкого зростання вартості експерти також не прогнозують. Вони вказали на кілька чинників, які матимуть вплив на ринок пального в Україні.

За словами Михайла Гончара, податкова політика має суттєве значення. Він нагадав, що в 2022 році уряд вирішив тимчасово зменшити ставки податків, аби стабілізувати ситуацію на ринку. Зараз, з огляду на потребу поповнити бюджет, акцизи почали зростати.

"На думку експерта, немає сенсу розраховувати на зниження вартості пального."

Одночасно Геннадій Рябцев підкреслив, що навіть за відсутності об'єктивних факторів ціни можуть підвищуватися внаслідок дій українських торговельних мереж.

"Великі мережі АЗС преміум сегмента можуть підвищити ціни нібито через зростання нафтових котирувань, яке зумовлено геополітичною напруженістю у відносинах між Іраном і США", -- додав він.

Також основними факторами, які впливають на вартість пального в Україні експерти назвали:

"На сьогоднішній день немає об'єктивних підстав для подальшого зростання цін. Зміна котирувань в основному носить спекулятивний характер і викликана зростанням геополітичної напруги. Це надає можливість деяким учасникам ринку, зокрема великим мережам, підвищувати свої ціни", -- зазначив Геннадій Рябцев.

Раніше Фокус повідомляв, що в 2025 році обсяги транзиту російської нафти через територію України знизилися до найнижчого рівня за останні 11 років, склавши лише 9,73 млн тонн. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив 11,36 млн тонн, що на 14% більше.