U2 про Ізраїль та Газу: Ми не є фахівцями в політиці, але прагнемо поділитися своїми думками.

Музиканти ірландського гурту U2 – Боно, Едж, Адам Клейтон та Ларрі Маллен – випустили відкриті листи, в яких різко засудили дії ХАМАС, а також політику уряду Ізраїлю, висловлюючи при цьому підтримку обом народам.

Чотири учасники ірландського рок-гурту U2 висловили свої думки щодо конфлікту між Ізраїлем і Газою, при цьому кожен з них — Боно, Едж, Адам Клейтон і Ларрі Маллен — опублікував окремі заяви. Ці чотири відкриті листи були розміщені в офіційній Instagram-сторінці та на вебсайті гурту U2.

"Багато людей вже давно стурбовані ситуацією в Газі, проте заборона на гуманітарну допомогу та нові наміри щодо військового захоплення міста вивели конфлікт на абсолютно новий рівень. Хоча ми не є фахівцями в політичних питаннях цього регіону, ми прагнемо, щоб наша аудиторія була в курсі нашої думки," - йдеться в їх спільному зверненні.

Боно, вокаліст гурту та найбільш політично активний учасник, опублікував найдовшу з чотирьох заяв, у якій пояснив, що "загалом намагався триматися осторонь від політики Близького Сходу" не через скромність, а через "більшу невизначеність перед обличчям очевидної складності". Співак сказав, що відчув, що зобов'язаний висловитися щодо різанини на фестивалі Nova 7 жовтня, події, яку він назвав злом, і яка сталася під час виступу U2 на сцені клубу Sphere у Лас-Вегасі.

Боно надзвичайно критично висловився щодо ХАМАС та його покійного керівника Ях'ї Сінвара, проте значну частину свого засудження він адресував ізраїльському уряду, зокрема прем'єр-міністру Беньяміну Нетаньягу.

"Ми усвідомлюємо, що ХАМАС застосовує голод як інструмент у конфлікті, але тепер те саме робить і Ізраїль. Це викликає у мене глибоке обурення через моральний крах", - зазначив Боно.

Він підкреслив, що "уряд Ізраїлю не є відображенням народу Ізраїлю, проте нинішня влада на чолі з Беньяміном Нетаньягу заслуговує на наше рішуче і беззаперечне осудження".

"Наш колектив підтримує народ Палестини, який щиро шукає шляхи до миру та співіснування з Ізраїлем, а також виступає за їхнє право на державність. Ми висловлюємо солідарність з усіма заручниками і закликаємо до розумного діалогу для їхнього визволення", - підкреслив Боно, завершуючи свій виступ закликом до Ізраїлю та міжнародної спільноти надати допомогу Газі.

Гітарист групи U2, відомий як Едж, висловив свою критику на адресу Нетаньягу. Він поставив три запитання ізраїльському лідеру, зазначивши, що робить це "в надії пробудити совість та здоровий глузд серед народу Ізраїлю". У своєму першому запитанні Едж запитав, чи враховує Нетаньягу вплив подій у Газі на репутацію Ізраїлю та його громадян.

"Хіба ви не бачите, що чим довше це триватиме, тим більше Ізраїль ризикує стати ізольованим, в тіні недовіри і запам'ятатися не як притулок від переслідувань, а як держава, яка, коли її провокують, систематично переслідує сусіднє цивільне населення?", - пише він.

У другій частині свого запитання він висловлює критику на адресу партії Нетаньягу, акцентуючи увагу на її кінцевих цілях у Газі та на Західному березі річки Йордан, а також на планах щодо вигнання палестинців з цих регіонів. Третє запитання стосується того, яке політичне бачення має Нетаньягу, якщо він відкидає концепцію створення двох незалежних держав.

"Це просто безкінечна суперечка? Чи чекає нас майбутнє, яке буде охоплене стінами, блокадами та військовою окупацією? Постійний стан нерівності? І якщо справді виникне така держава апартеїду, чи не підриваєте ви саму ідею про Ізраїль як моральну відповідь на жахи Голокосту?" - зазначив він.

Клейтон, басист U2, зробив свою заяву короткою та поставив під сумнів заяви Ізраїлю про те, що він має технологічно сильнішу армію, коли вона завдала цілковитого спустошення Газі.

"Збереження життя цивільного населення - це вибір у цій війні", - пише Клейтон.

Маллен, ударник гурту, висловив свій жах з приводу подій 7 жовтня, проте також висловив обурення з приводу штучного голоду, який Ізраїль нав'язує в Газі.

Констатуючи безсумнівний факт, використання голоду серед цивільного населення як інструменту війни є бездушним і злочинним, - зазначив Маллен, додавши: - Де ж обурення всередині Ізраїлю, окрім невеликої, проте все голоснішої, меншості? Де реакція діаспори? Лише деяке стримане і мовчазне визнання факту голоду, і нічого більше. Тиша.