У парламенті Болгарії відмовилися схвалити підписання угоди про безпеку з Україною.

Бойко Борисов, екс-прем'єр Болгарії, який довгий час очолював уряд, а також є лідером партії ГЄРБ, змінив свою позицію щодо підписання угоди про безпеку з Україною. Це сталося після того, як в.о. прем'єра звернувся до парламенту з проханням ухвалити рішення з цього питання.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Euractiv.

Тимчасовий прем'єр-міністр Болгарії Дімітар Главчев оголосив у жовтні про намір приєднатися до держав, що підписали двосторонні угоди безпеки з Україною.

Очікувалося, що Главчев підпише угоду з президентом України Володимиром Зеленським під час їхнього візиту до Брюсселя в четвер, але тимчасовий уряд відмовився і звернувся за мандатом до парламенту, де ГЄРБ Борисова має найбільше місць.

Тільки шість з 27 держав-членів Європейського Союзу - це Болгарія, Угорщина, Австрія, Словаччина, Мальта та Кіпр - відмовилися підписати цю угоду.

Від початку російської агресії проти України у 2022 році ГЄРБ активно виступала за надання військової підтримки Україні. Борисов неодноразово акцентував цю позицію, підкреслюючи її як підтвердження проєвропейського курсу своєї партії.

Проте, як зазначив Борисов, нині обставини змінилися.

"Ще пів року тому ми б категорично підтримали таку угоду", - сказав Борисов, додавши, що сьогодні така підтримка рівнозначна "купівлі заводу на 9 вересня".

Правильний народний вислів - "купити завод 8 вересня", що означає укласти дуже погану угоду. 9 вересня 1944 року радянська армія окупувала Болгарію, що не віщувало нічого хорошого для власників фабрик.

Борисов зазначив, що основною причиною цього явища є активізація обговорення в Європі та Сполучених Штатах щодо шляхів встановлення миру в Україні.

Він зазначив, що "ми зосередимося на відновленні або мирних перемовинах" в Україні, проте акцентував, що це має стосуватися легітимного уряду, який "укладе взаємовигідну угоду".

Борисов не пояснив, в чому він вбачає відсутність взаємної вигоди у запропонованій угоді. Відповідаючи на питання про те, як звичайний уряд, в якому бере участь соціалістична партія БСП, може підписати угоду про військову співпрацю з Україною, Борисов сказав: "Якщо угода буде взаємовигідною, жодна сторона не буде заперечувати".

БСП не підтримує надання жодної військової допомоги Україні. Хоча їхня фракція складає лише 20 осіб з 240, БСП може відігравати ключову роль у формуванні коаліції з урядом на чолі з ГЄРБ.

Голова ГЄРБ також зазначив, що уряд у статусі тимчасового не потребує мандата парламенту для укладення угоди з Україною.

Через кілька хвилин після виступу Борисова, тимчасовий прем'єр-міністр Главчев висловив свою думку з Брюсселя. Він спростував звинувачення, що його рішення звернутися за мандатом до Національних Зборів є спробою підриву урядових переговорів.

Він зазначив, що основною причиною, чому він звернувся до депутатів з проханням про затвердження, стала запропонована угода на десятирічний термін.

Весела Чернева, яка обіймає посаду заступниці директора ECFR і раніше працювала радницею колишнього прем'єр-міністра Кирила Петкова, висловилася для Euractiv, зазначивши, що цей поворот подій став "подарунком" для угорського прем'єра Віктора Орбана, що перебуває з візитом у Софії в п'ятницю.

Петков очолює політичну силу "Ми продовжуємо зміни", яка займає друге місце за чисельністю в парламенті. Без її участі майже неможливо створити уряд. Ця партія активно підтримує укладення угоди про безпеку з Україною і стверджує, що підписання може бути здійснене без необхідності голосування в парламенті.

Зазначимо, що в Болгарії кілька років триває політична криза через нездатність парламенту сформувати стабільний уряд, у результаті чого в країні за останні чотири роки відбулось сім дострокових виборів.

Про підготовку безпекової угоди між Україною та Болгарією стало відомо наприкінці жовтня.

На сьогодні Україна підписала вже майже три десятки таких двосторонніх документів, а також Ukraine Compact - багатосторонній документ, що містить зобов'язання щодо підтримки України.