У NASA заявляють, що Сатурн здатний "плавати" у водному середовищі: чи є в цьому правда? (фото)

Вчені з NASA кажуть, що величезний газовий гігант, яким є Сатурн, міг би плавати у величезній ванні з води, якби існувала така ванна. Річ у тім, що щільність Сатурна нижча, ніж у води. Але не варто сприймати повідомлення вчених занадто буквально.

В мережі можна натрапити на твердження, що газовий велетень Сатурн може плавати, якщо його занурити у воду. Але чи є це дійсно так? Щоб розібратися в цьому питанні, необхідно вникнути в суть плавучості та краще зрозуміти особливості газових гігантів, зазначає IFLScience.

У Фокус. Технології запустили власний Telegram-канал! Підписуйтеся, щоб бути в курсі найостанніших та найцікавіших новин з наукового світу!

Плавучість — це властивість об'єкта залишатися на поверхні рідини або плавати в ній завдяки виштовхуючій силі, що діє проти сили тяжіння. Виштовхуюча сила є вертикальною силою, яка діє на всі тіла, занурені в рідину. Вона виникає внаслідок нерівномірного тиску: чим глибше об'єкт занурений, тим вищий тиск на його нижню частину в порівнянні з верхньою. Це різниця в тиску і є причиною виникнення виштовхуючої сили. Згідно з законом Архімеда, на будь-яке тіло, яке повністю чи частково занурене в рідину, діє сила, що дорівнює масі витісненої рідини. Якщо ця виштовхуюча сила перевищує вагу об'єкта, він буде плавати. У випадку, коли густина об'єкта більша за густину рідини, він буде тонути, поки сили не зрівноважаться.

Планети нашої Сонячної системи зазвичай володіють щільністю, що перевищує щільність води. Це особливо стосується чотирьох кам'янистих планет, які мають важкі залізні ядра: Меркурія, Венери, Землі та Марса. У той час як газові гіганти, такі як Юпітер і Сатурн, складаються переважно з водню і гелію, які є легшими за повітря. Хоча маса Юпітера у 318 разів перевищує масу Землі, його щільність становить лише 1,33 грама на кубічний сантиметр, у той час як щільність Землі досягає 5,5 грама на кубічний сантиметр. Незважаючи на невелику щільність Юпітера, цього недостатньо, аби планета могла плавати на воді. Що ж до Сатурна, його щільність ще нижча.

За словами дослідників NASA, Сатурн, що складається переважно з водню і гелію, має щільне металеве ядро, яке містить залізо і нікель, в оточенні кам'янистих матеріалів, що затверділи під впливом високих температур і тиску. Це ядро покрите рідким воднем. Важливо зазначити, що ядро Сатурна є меншим за ядро Юпітера. Щільність Сатурна дорівнює 0,6871 грама на кубічний сантиметр, тоді як щільність води становить 1 грам на кубічний сантиметр.

Згідно з ученими з NASA, Сатурн є єдиною планетою в Сонячній системі, що має щільність, нижчу за щільність води. Таким чином газовий гігант міг би плавати у ванні з водою, якби така гігантська ванна існувала. Хоча NASA і є авторитетом у питаннях астрономії, таку заяву не слід розуміти буквально. Найімовірніше, вчені таким чином підкреслюють наскільки розрідженим є Сатурн.

Хоча щільність Сатурна нижча за щільність води, він не є жорсткою конструкцією, як наприклад, човен. Гелій і водень, з яких складається Сатурн, утримуються там гравітацією і підтримуються ядром Сатурна. Хоча цього достатньо, щоб Сатурн виглядав цілісним світом, якби ви спробували помістити його в гігантську ванну, водень і гелій плавали б на поверхні, утворюючи нову атмосферу ванни. Але ядро Сатурна, більш щільне, ніж вода, і нова атмосфера планети-ванни занурилася б у водний світ до самого його центру.

Отже, хоча Сатурн має меншу щільність порівняно з Землею і теоретично міг би плавати у воді за наявності твердої поверхні, яка б утримувала його структуру, насправді планета була б зруйнована при зануренні у воду. І навіть якщо б ви змогли знайти досить великий резервуар для такого експерименту, це не змінило б ситуацію.

Як повідомляло видання Фокус, дослідники прийшли до висновку, що на найбільшому супутнику Сатурна існує ймовірність виникнення живих організмів.

Також Фокус писав про те, що астрономи показали фотографію нової міжзоряної комети розміром 20 км. Комета 3I/ATLAS є всього лише третім об'єктом, виявленим у Сонячній системі, який виник в іншій зоряній системі.