"Крим: шлях до зірок" — як підрозділ ГУР "Братство" здійснює місії в тилу противника.

Чому батальйон "Братство" отримав звання християнського? Які завдання виконують його бійці, і хто з потенційних новобранців не може приєднатися до цього підрозділу? Дізнайтесь більше про "Братство" та їх сміливі операції в тилу супротивника в інтерв'ю РБК-Україна з командиром Олексієм Сердюком, відомим як "Боргезе".

У складі Збройних Сил України існує, без сумніву, один з найоригінальніших підрозділів - батальйон "Братство". Його члени об'єднані спільними переконаннями, ідеями та непохитною готовністю виконувати найскладніші місії навіть у віддалених районах противника. Для них у бою найважливішими є не лише зброя, а й віра, самодисципліна та внутрішня мотивація.

Олексій "Боргезе" Сердюк, лідер "Братства" у складі спецпідрозділу "Тимура" ГУР МО України, поділився в інтерв'ю з РБК-Україна деталями сміливих місій, здійснених у Криму, Енергодарі та на території противника. Він також розмірковує про можливість див під час війни та обговорює втрати серед найкращих військових. Повну версію бесіди можна переглянути на YouTube-каналі РБК-Україна.

Історія "Братства" розпочалася у 2014 році, коли перші добровольці, багато з яких були глибоко віруючими, усвідомили, що не можуть залишатися байдужими до подій навколо. Спочатку вони долучилися до офіційних організацій, забезпечуючи охорону об'єктів у містах, що знаходилися поблизу фронту. Проте швидко зрозуміли, що це не їхній шлях. Вони прагнули більшого: реальної участі на передовій, залучення до небезпечних операцій та можливості впливати на розвиток військових дій.

"У 2014 році ми прийшли як добровольці і в дуже різних формуваннях. Були і з "Азовом" в Шахтарську, створили свій батальйон "Свята Марія" для оборони Маріуполя", - розповідає "Боргезе".

З початком масштабної агресії команда знову об’єдналася, отримавши чималий досвід, вдосконалене обладнання та ще ясніше розуміння своїх цілей. Сьогодні це вже добре організований батальйон, що спеціалізується на проведенні глибоких рейдів, розвідці та диверсійних операціях у тилу супротивника.

"На одному з етапів нашої роботи нас запросили до Головного управління розвідки, і саме там наш шлях стрімко почав розвиватися. Спочатку ми були невеликою командою, що складалася з представників інших батальйонів і рот. Згодом, завдяки здобутому авторитету, нам вдалося сформувати окрему роту. Ця рота перетворилася на самостійний загін, і сьогодні ми вже працюємо над формуванням батальйону," - зазначає командир.

Християнство слугує фундаментом для кожного члена "Братства". "У нас існує суворе правило - лише християни: протестанти, католики, православні, які розділяють спільні моральні цінності. Ми перевірили це на практиці: підрозділ, де всі поділяють віру, проявляє злагодженість, моральну стійкість і дисципліну," - розповідає командир, підкреслюючи, що атеїстам та представникам інших релігій вхід до підрозділу закритий.

Раніше командування батальйону було готове йти на компроміси з бійцями, які прагнули приєднатися, навіть якщо не поділяли віру церкви. Проте врешті-решт вони зрозуміли, що спільні цінності військових є важливішими за їх кількість. Саме ці спільні принципи створюють міцний фундамент колективу. У команду не беруть представників інших релігій, оскільки вважають, що різниця у віросповіданні може призвести до непорозумінь.

"Людям необхідно зрозуміти, що їхнє існування має глибший зміст. Коли вони чекають, відчувають нудьгу, переживають страх чи стикаються з нездійсненними завданнями, виникає потреба в молитві і проханні про допомогу у Бога. І багато хто вже на власному досвіді переконався, що Вища Сила завжди готова підтримати нас у важкі моменти", - підкреслює "Боргезе".

Віра, на переконання бійців, слугує їм щитом і джерелом натхнення для виконання найнебезпечніших завдань. Коли обставини стають важкими, солдати черпають нові сили з молитви і продовжують боротьбу. Олексій підкреслює, що "Братству" часто необхідно співпрацювати з сусідніми підрозділами. Всі бійці помічають, що їхні втрати є меншими, ніж у сусідів. Часто їм вдається досягти більше, ніж інші підрозділи, виконуючи більш героїчні подвиги при менших втрат та ризиках. Це відбувається дивовижним чином, зазначає командир.

"На одній з вулиць ворог застосував таку кількість КАБів, що вона нагадувала поверхню Місяця. Більше того, там курсували танки, які руйнували будівлі, в підвалах яких ховалися наші бійці. Ці танки просто проїжджали над ними, і ворог був впевнений, що там вже нікого немає," - згадує командир. Під час тієї операції, після тривалого бою, бійцям "Братства" довелося відступати, але навіть під час бомбардування та виходу сталися неймовірні події, які врятували життя багатьом.

"Коли хлопці виходили, ворог розпочав напад за допомогою авіації та дронів. Тоді ми вперше застосували засоби радіоелектронної боротьби. Проте, кожен боєць розуміє, що немає гарантії, що РЕБ зможе заглушити дрон, адже частоти можуть бути різними. І тут дрони просто падали, немов мухи, ракети від літаків, КАБи... І жоден з бійців не загинув, більше того, ніхто не отримав поранення. Це було справді вражаюче," - зазначає він.

Однією з найбільш ризикованих і загадкових операцій стала висадка на тимчасово окупованій території Криму. Мета була ясною: завдати удару по радіолокаційній станції супротивника, що знаходилася на узбережжі. Проте шлях до цієї цілі виявився складним — довелося подолати понад 100 км відкритого моря.

"Ключовим моментом є здатність військових виконувати поставлені завдання. Мої підлеглі, безумовно, мають цю можливість. Це є найважливішим і водночас найскладнішим аспектом у виконанні бойових місій - усвідомлення, що твої солдати здатні на це", - зазначає командир.

"Боргезе" зазначає, що однією з найбільших помилок є те, що керівники часто формують завдання, спираючись лише на теоретичні знання, не враховуючи реальні можливості своєї команди. На морі бійці змушені покладатися на власні сили, і будь-яка несподівана перешкода може завадити виконанню місії. Саме рішучість досягти мети стає визначальним фактором. Тієї ночі труднощів було чимало.

"Коли ми вийшли в море, навігація відмовила, GPS не працював. Було повне радіомовчання. Ми йшли за зірками. У морі вийшов з ладу двигун на одному з човнів, команди доводилося координувати знаками. Були моменти, коли здавалося, що місія зірветься", - згадує Олексій.

Незважаючи на технічні труднощі, військові зуміли успішно висадитися на берег півострова та знищити радіолокаційну станцію. Попереду їх чекали серйозні випробування, і знову на допомогу прийшла молитва.

Коли військові відступали, з'явилися ворожі кораблі, і раптом накрив їх густий туман. Віддалившись на безпечну відстань, вони знову отримали зв'язок, і GPS запрацював. Туман розвіявся, небо очистилося, а сонце засяяло, створюючи ідеальні умови. Лише-но вони досягли берега, як почалася така буря, що це важко було уявити. Я спостерігав за цим всім і думав: «Боже, яке ж це диво!» Лише пройшла година після того, як вони стали на берег. Це справжнє диво, без сумнівів! - поділився своїми враженнями військовослужбовець.

За словами командира, висадка, подібна до тієї, що відбулася в окупованому Криму, має яскраво виражений демонстративний характер і справляє значний психологічний вплив. Це піднімає моральний дух наших військових і водночас деморалізує супротивника. "Після наших дій на цій території ворог змушений був витратити чимало ресурсів на захист свого узбережжя", – ділиться "Боргезе".

Командир з гумором називає свій підрозділ "загоном самогубців", яких залучають до виконання найскладніших завдань. Глибокі операції в тилу ворога, диверсії на відстані 70 км від лінії фронту, розвідувальні місії на захоплених територіях — це їхня щоденна рутина.

"Я колись жартував, що ми схожі на фільм 'Загін самогубців', де зібрані різноманітні нестандартні особистості для виконання найскладніших місій. Це нагадує наш підрозділ. І завдання, які нам ставлять, дійсно непрості, вимагають креативного підходу", - ділиться думками 'Боргезе'.

Командир ділився, що "Братству" доводилося здійснювати багато диверсійних місій в глибині ворожої території, що вимагало ретельного планування операцій, адже покладатися лише на удачу не завжди є надійним рішенням.

"Коли ми прибули до Енергодару, помітили спостережні пункти супротивника, де розташовувалися кулеметники. Підійти було практично неможливо через велику кількість людей, але, на щастя, вони в той момент спали. Якби ж вони прокинулися, наслідки могли б бути фатальними. Проте іноді трапляються дива, і це відбувається регулярно. Проте на дива покладатися постійно не слід," - зазначає командир.

Батальйон "Братство" також активно брав участь у бойових діях під Куп'янськом, Енергодаром та в Курській області. Оборона Покровська стала для "Братства" справжнім випробуванням на міцність. Це був один із найгарячіших секторів фронту, куди ворог посилав свою техніку, піхоту та дрони. У певні моменти лінія фронту буквально "дихала" під ногами бійців - противник тиснув безперервно, вдень і вночі.

"Ми взяли під контроль одну з ділянок фронту, що простягалась приблизно на три кілометри. Хоча нас було менше, ми вперто трималися. Наша тактика полягала у проактивних діях: ми ліквідували їхні спостережні пункти, пілотів безпілотників, а також навіть польову артилерію," - згадує командир.

Протягом того періоду, поки військові перебували в епіцентрі конфлікту, їм доводилося щоденно разом із побратимами відбивати шалені наступи російських військ. Кожна ніч розпочиналася з розвідувальних заходів, а ранок приносив нові удари. Це була війна, що не залишала часу на відпочинок. Проте вдалося втримати позиції та зменшити тиск ворога.

"На Покровську існували справді вражаючі оборонні укріплення. Настільки надійні, що під час нашого перебування там ми відчували себе досить впевнено. Це були високоякісні бліндажі та добре обладнані доти", - підкреслив "Боргезе".

Проте часто виникає проблема кількості бійців для утримання такої ділянки. "Яскравий зразок приводив з приводу Куп'янського напрямку, там я вперше побачив, як росіяни реально просто посилають сотні за сотнями. За два місяці, коли ми були на тій ділянці, яку ми контролювали, це десь там кілометра 2-3 - там загинуло, я думаю, десь тисяча росіян. І це не перебільшені цифри. Чому я кажу, що не перебільшені? Тому що коли до цього я слухав, коли оголошують, скільки ворогів знищили під час сьогоднішнього дня, я все-таки думав, що трохи завищують цифри. А там я побачив, що це правда. Я щодня бачив, як вони гинуть", - розповідає "Боргезе".

Зрештою за кілька місяців оборони зі сторони противника загинула понад тисяча бійців, в той час коли з боку Сил Оборони втрати були значно менші. З усіх підрозділів, які тримали ту ділянку, на щиті повернулось 30. Це показує, що тактика ворога не ефективна, і часто менша кількість людей може бути переважаючою у битві.