Тимошенко заявила: "Якщо б я здобула перемогу на виборах 2010 року, наша країна уникнула б війни."

Лідерка ВО "Батьківщина" Юлія Тимошенко в інтерв'ю Наталії Мосейчук попередила про загрозу колонізації України та розкритикувала модель управління державою після 2014 року.

Масштабна бесіда Юлії Тимошенко з Наталією Мосейчук, що відбулася ще до публікації повної версії, спричинила активне обговорення в інтернет-просторі. Окрім нового вигляду та модного вбрання політикині, значний інтерес викликали її висловлювання та манера спілкування.

Тимошенко без обтічностей розкритикувала владу останніх років у втраті контролю над ключовими державними ресурсами та фактичному розпуску державного управління. Переломним моментом вона вважає події після Революції Гідності.

"З 2014 року в Україні спостерігається процес перетворення державних підприємств на акціонерні товариства без консультацій із громадськістю, при цьому іноземні наглядові ради беруть на себе контроль. Вони визначають керівництво, розподіляють ресурси та функціонують за власними принципами. Це створює своєрідну паралельну державну структуру, яка дедалі більше віддаляється від політичної відповідальності перед громадянами," - зазначає вона.

Лідерка партії "Батьківщина" впевнена, що обрана модель управління стала причиною того, що сьогодні стоїть на кону не лише безпека країни, але й сама її державність. Вона закликає розглядати події з більш широкої перспективи – як елемент глобального процесу зміни впливу та суверенітету.

"Сьогодні в Україні реалізується досить жорсткий і масштабний експеримент. Його мета полягає в інтеграції країни в глобальний простір, де роль суверенних держав поступово зменшується. Існує думка, що національні уряди не в змозі адекватно реагувати на сучасні виклики, і що управління повинні здійснювати потужні міжнародні організації. Я з цим категорично незгодна", - підкреслює лідерка "Батьківщини".

На її думку, результати цього "експерименту" вже помітні у вигляді дисбалансу в державних пріоритетах: "Подивіться на ситуацію. З одного боку, ми маємо значні податкові пільги для великих компаній, індустріальні парки та звільнення від податків. А з іншого - планують вилучити 60 мільярдів у малого та середнього бізнесу. Уряд обирає: корпорації залишаються недоторканими, а тих, хто не може постояти за себе, додатково навантажують. Це завдає серйозного удару по середньому класу. Таке ставлення до економіки є неприйнятним."

Зараз, за словами Тимошенко, ситуація з політичною опозицією та антикорупційними інституціями є вкрай тривожною. Вона підкреслює, що парламент не виконує свою роль як незалежний орган, а виключно виконує волю чинної влади.

"Коли опозиційні сили не здатні реально впливати на відбуваються процеси, а антикорупційні інституції діють вибірково, країна позбавляється своїх механізмів самозахисту. Необхідні прозорі суди, незалежні органи та політична конкуренція, які не підпорядковані особистим домовленостям чи тиску великих бізнесів. У відсутності цих умов говорити про ефективне управління є безглуздим," - зазначає вона.

Одночасно підкреслює, що покладання на міжнародні гарантії, як це було у випадку з Будапештським меморандумом, є ризикованим: "Не можемо більше сподіватися, що підписи на документах забезпечать нашу незалежність. Численні угоди, меморандуми та обіцянки - а що з цього? Війна продемонструвала, що без потужної армії, сучасних оборонних систем і власного військово-промислового комплексу ми не зможемо вижити".

Юлія Володимирівна висловила своє уявлення про те, яким має бути майбутнє нашої країни. Вона впевнена, що справжня сила держави полягає не лише у дипломатичних зусиллях і зовнішніх партнерствах, а й у здатності ефективно діяти та ухвалювати рішення, які сприяють збереженню життя та ресурсів нації: "Жодні угоди чи гарантії не матимуть сенсу, якщо ми самі не зможемо захистити себе. Кожен сектор - від енергетики до оборони - повинен бути націлений на захист держави, а не на задоволення інтересів окремих компаній чи міжнародних організацій".

Тимошенко акцентує увагу на тому, що її щирість є не лише критикою існуючої системи, а й вираженням політичної позиції, спрямованої на зміну правил гри. "Мене не турбує, кому це буде до вподоби, а кому - ні. Я просто відчуваю внутрішню свободу називати речі так, як вони є, коли добре їх усвідомлюю", - зазначила вона.