Конфликт на высоком уровне: почему неудавшаяся встреча между Зеленским и Трампом пока не обернулась катастрофой.

Катастрофа. Це слово виникло в умах багатьох, хто спостерігав за зустріччю Зеленського та Трампа. Насправді, правильніше буде говорити про зустріч трьох політиків, оскільки важливу роль у ній відіграв віцепрезидент Джей Ді Венс. Саме після його втручання бесіда в Овальному кабінеті втратила контроль і перетворилася на обмін звинуваченнями між президентом України та американськими лідерами.

Про те, що сталося далі, вже відомо. Коли преса вийшла з зали, Трамп відмовився від подальших переговорів. Зеленський був змушений поїхати з Білого дому. Угода про надра лишилася не підписаною.

Відносини, що тільки-но почали розвиватися, миттєво зазнали краху під час прямого ефіру.

Чи не була ця драма штучною, інсценованою Трампом? Є всі підстави вважати, що ні, і нижче ми це пояснимо. Зрештою, не варто закривати очі і не те, що суперечка почалася з докорів Зеленського на адресу Венса, яких могло і не бути.

Та найбільшу вагу мають не причини, а наслідки сварки у Білому домі.

Чи можна й тут говорити про "катастрофу"? Поки що - ні.

Після невдалих переговорів Вашингтон демонструє не лише відкрите обурення, але й надає позитивні сигнали. У адміністрації президента не прагнуть швидко розривати зв'язки.

Хоча це може звучати дивно на фоні всіх емоційних висловлювань, зустріч президентів України та США все ще залишається в планах. Проте, наразі не виглядає, що Зеленський готовий виконати вимоги для її організації.

Варто також наголосити, що жорсткість Зеленського у відстоюванні "червоних ліній" в цій суперечці матиме також позитивний ефект. Незалежно від того, куди поверне історія, світ - включно із Дональдом Трампом - переконався, що ці питання для України дійсно мають значення.

На цьому тлі варто відзначити позитивну реакцію європейських лідерів, які швидко та безумовно висловили підтримку Зеленському, в той час як Трамп отримав критику. У кількох столицях підкреслили необхідність суттєво посилити військову допомогу Україні, оскільки вже в неділю в Лондоні відбудеться саміт, присвячений цій темі.

Проте, навіть у разі позитивних рішень в Лондоні, значна частина буде залежати від нової стратегії Сполучених Штатів стосовно України, що наразі знаходиться на стадії формування.

"Сьогодні очевидно, що вільний світ потребує нового керівництва. Нам, європейцям, слід взяти на себе цей виклик," - такими словами висловилася в ніч на суботу керівник зовнішньої політики ЄС Кая Каллас, коментуючи безпрецедентну публічну суперечку між президентом України та американськими лідерами, яка відбулася в Овальному кабінеті Білого дому 28 лютого.

Із заявою Каї Калас можна посперечатися хіба що у тому, що насправді це стало зрозуміло набагато раніше за 28 лютого. Адміністрація Трампа в останні тижні зробила більш ніж достатньо для того, щоби підірвати віру європейських лідерів у збереження єдності "колективного Заходу" - починаючи з територіальних претензій США до держав-союзників, Канади та Данії, і закінчуючи прямим втручанням у вибори в державах Європи, включно з Німеччиною.

На фоні всіх цих подій у європейських столицях виникала готовність протистояти політиці адміністрації Трампа.

Однак тріггером для цього стала саме українська історія.

За лічені години, попри вечір п'ятниця, усі ключові європейські лідери поспішили виступити з заявами про безумовну підтримку України, окремо додаючи, що вони стоять на боці Зеленського та/або із заявами про незгоду з риторикою Трампа на зустрічі у Вашингтоні.

Жоден європейський лідер, крім Віктора Орбана, не став публічно не сторону Трампа (а від проросійського лідера Угорщини нічого іншого й не чекали),

Сучасний канцлер Німеччини Олаф Шольц та його потенційний наступник Фрідріх Мерц висловили свою підтримку Україні після нещодавнього інциденту в Білому домі. "Важливо вшанувати тих, хто веде боротьбу," - зазначив Емманюель Макрон, підкреслюючи важливість слів Зеленського.

Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре висловив думку, що критика Трампа на адресу Зеленського є "повністю безпідставною" і закликав американську адміністрацію переглянути свою позицію.

Безліч інших лідерів європейських країн також швидко висловили свої підтримуючі заяви на адресу України. Співголови Європейського Союзу, Антоніо Кошта та Урсула фон дер Ляєн, акцентували увагу на гідності Зеленського, зазначивши: "Будьте сильними, будьте сміливими, будьте безстрашними. Ви ніколи не будете самотні, дорогий Президенте", - йдеться в їхньому зверненні.

Безумовно, в такій ситуації недостатньо просто висловлювати думки, необхідні конкретні кроки.

Після конфлікту у Білому домі істотно зросла ймовірність зупинки американської допомоги.

На терміновому саміті, що відбудеться у неділю, 2 березня, у Лондоні, буде обговорено важливі питання. Зберуться провідні європейські донори для підтримки Збройних Сил України. Цю зустріч організували ще до виникнення конфлікту у Вашингтоні з метою "обговорити спільні стратегічні плани в галузі оборони", повідомив раніше Дональд Туск. На даний момент, згідно з інформацією європейських джерел ЄП, основною темою стане необхідність термінових дій у зв'язку з потенційним припиненням американської підтримки України.

Коло учасників буде ширшим, ніж на так само терміновому саміті у Парижі, але, як і тоді, на переговори запросили лише держави, готові до підтримки України. Перед ними стоїть непроста задача - розробити такай механізм фінансування ЗСУ, який дозволить обійти очікуване угорське та словацьке вето.

6 березня країни Європейського Союзу знову зберуться разом - цього разу на офіційний саміт, де будуть присутні Орбан, Фіцо та інші.

До того моменту має бути більше чіткості щодо наступних кроків Сполучених Штатів. На даний момент з Вашингтона надходять неоднозначні повідомлення.

Після жорсткої суперечки Зеленського Трампа і Венса, під час якої американські політики синхронно атакували українського президента, звинувачували його у "грі мільйонами життів", "грі з третьою світовою війною тощо", у багатьох виникло питання, а чи не було все це підлаштоване наперед - щоби президент України приїхав до Вашингтона, стикнувся з публічними проблемами, а Трамп - отримав підставу звинувачувати Україну в тому, що вона не хоче миру.

Проте ретельне вивчення конфлікту дає змогу спростувати цю можливість.

Навпаки, зустріч президентів України і США починалася вельми непогано. Навряд чи Трампа, відомого своєю цинічністю, могли розчулити фото українців до і після російського полону - але він все ж погодився їх порозглядати перед телекамерами.

Зеленський також доставив чемпіонський пояс Усика, який повинен був "з'явитися" пізніше, після завершення переговорів. В кінцевому підсумку, Україна прибула з наміром підписати угоду про українські природні ресурси, що було умовою американської сторони.

Трамп також готувався до зустрічі, і саме тому всього за два дні до свого візиту він оголосив, що більше не сприймає Зеленського як диктатора.

І навіть під час розмови у присутності преси американський лідер демонстрував готовність до поступок - наприклад, коли Зеленський перервав Трампа і заперечив його слова про те, що ЄС допомагає Україні менше ніж США - той не став наполягати (допомога Європи дійсно суттєво більша за американську, але Трамп продовжує наполягати на зворотному).

Спіраль емоцій почала накручуватися вже під кінець спілкування а її тригером став невдалий і зовсім не обов'язковий докір з боку Зеленського персонально у бік Джей Ді Венса - це варто чесно визнати.

В певний момент до бесіди приєднався віцепрезидент, щоб висловити похвалу своєму керівникові, Дональду Трампу, за його відкритість до переговорів, зокрема з Путіним. "Саме дипломатія робить Америку сильною країною. Це заслуга президента Трампа," - зазначив Венс. Хоча його слова не містили нічого нового, вони чомусь викликали реакцію у Зеленського, який, потрапивши під промені камер, почав пояснювати Венсу, що Путін регулярно ігнорує угоди, і вести з ним переговори марно. "Про яку саме дипломатію ти згадуєш, Джей Ді? Що ти маєш на увазі?" - перепитав Зеленський.

Складно сказати, чи мав це на меті український президент, але для американського глядача це звучало як заперечення здатності Трампа домовитися з Путіним. Венс, сприйняв це як "наїзд", перейшов у агресивну контратаку. Спілкування повністю вийшло з під контролю, з підвищенням голосу, і прийшло до публічної суперечки Зеленського і Трампа про те, чи можливе перемир'я без гарантій безпеки.

Ця дискусія могла б мати певний сенс і принести користь, якби проходила у закритому форматі без участі ЗМІ, але насправді її показували у режимі реального часу.

Після нападу Венса Трамп не мав змоги йти на компроміси, оскільки це могло б бути сприйнято його прихильниками як прояв слабкості. Зеленський, у свою чергу, також не міг собі дозволити відступити, адже йшлося про надзвичайно важливі питання, пов'язані з умовами миру.

На цьому етапі зустрічі ми завершили "вступну частину".

Невдовзі після цього, ряд американських засобів масової інформації, посилаючись на джерела в адміністрації президента, повідомили, що Трамп разом із своєю командою перемістився в іншу кімнату. Після обговорення вони прийшли до висновку, що подальші переговори є неможливими. Українську делегацію попросили покинути Білий дім.

Зважаючи на тональність публічного конфлікту, а також на те, що у команді Трампа не бракує тих, хто неприховано погано ставиться до України (Венс, який явно надміру ескалював суперечку з Зеленським, належить до цієї категорії) - наслідки цих безпрецедентних для США міжнародних "переговорів" перед телекамерами могли бути будь-якими.

Особливо враховуючи, що представники Республіканської партії вже висловили думки про неможливість подальшого спілкування з Зеленським і закликали його залишити посаду.

У цьому контексті відповідь Білого дому була досить стриманою.

Офіційна заява Трампа в його соцмережі Truth Social підкреслювала, що він не виключає подальшої зустрічі з Зеленським - мовляв, "він може повернутися, коли буде готовий до миру". Ба більше, з Білого дому через ЗМІ передали українській делегації сигнал про те, що зустріч для підписання угоди про надра лишається можливою і "залежить від українців, поки Зеленський ще перебуває в країні".

Крім того, держсекретар Марко Рубіо озвучив умови для діалогу, зауваживши, що Зеленський повинен "вибачитися" перед Трампом. Ця заява стала контекстом для запланованого виступу українського лідера на телеканалі FoxNews, який відбувся пізно вночі за київським часом. Однак, коли ведучий запитав Зеленського про можливість вибачення, президент категорично відмовився, пояснивши, що не вважає себе винним. Він також дорікнув Венсу, що той втрутився у спілкування між президентами, адже це була їхня пресконференція, а не його.

На цьому дороги до швидкого повернення до діалогу, здавалося б, остаточно закрилися. Хоча є велике питання, чи мав би цей діалог багато сенсу на фоні тієї публічної дискусії про гарантії безпеки (тобто про ключове для України питання), свідками якої був весь світ. І виборці Трампа також.

Проте, навіть після цього Трамп не став на шлях спалювання чи знищення мостів.

Хоча очевидно, що у його команді зважують різні опції.

Протягом ночі з'явились новини про те, що президент може розглянути варіант зупинки всіх поставок військової допомоги Україні. Це стосується озброєнь, які США продовжують передавати Україні відповідно до замовлень, профінансованих з бюджету США ще за часів президентства Байдена. Проте згодом американські ЗМІ повідомили, що постачання продовжиться, але нові пакети не будуть надані.

Однак немає жодних запевнень, як довго триватиме така ситуація.

Варто підкреслити: в українському медіапросторі багато хто повідомив, що однією з відповідей США стало зупинення допомоги на відбудову зруйнованих обстрілами об'єктів української енергетики. Ці повідомлення є некоректними - у цьому разі йдеться про програму USAID, яка підпала під загальне скасування грантової допомоги США по всьому світу; та й конкретно про це скасування Держдеп повідомив виконавцям ще до того, як Зеленський прибув до США.

Треба визнати, що у Трампа є можливості для тиску на Україну. Передусім - у оборонній сфері.

Наприклад, розвідувальні дані, такі як інформація про запуски ракет або переміщення ворожих сил, мають надзвичайно важливе значення для Збройних Сил України. Крім того, збереження ліцензії на ракети-перехоплювачі Patriot є необхідною умовою для продовження постачань систем протиповітряної оборони. Ці аспекти є такими, що європейські партнери не зможуть замінити.

Зважаючи на це, те, що риторика Трампа після проваленої зустрічі не ескалювалася і те, що він лишає простір для співпраці - це дуже добре.

Розуміють це і у Європі.

В цій ситуації значну роль може відіграти очільниця італійського уряду Джорджіа Мелоні, яка планує організувати терміновий саміт між США та Європою у зв'язку з останніми подіями у Білому домі.

"Необхідно терміново провести саміт за участю Сполучених Штатів, європейських країн та їхніх союзників, щоб відверто обговорити наші плани щодо протидії значним викликам, що постають перед нами сьогодні, починаючи з України, яку ми спільно підтримували в останні роки, і з тими, з якими ми будемо вимушені зіткнутися в майбутньому", - зазначила прем'єр-міністр Італії.

Втім, чи буде готовність США до такої розмови?

На даний момент можна стверджувати лише те, що період невизначеності, який почався в останні тижні внаслідок дій нової адміністрації США, - в останній зимовий день став значно напруженішим. Це супроводжується новими викликами.

Україна повинна подолати ці виклики разом із своїми європейськими друзями та партнерами. Адже після 28 лютого у нашої країни не залишилося інших шляхів.

Автор: Сергій Сидоренко,

#Дональд Трамп #Республіканська партія (США) #Україна #Збройні сили України #Росія #Сполучені Штати #Вашингтон, округ Колумбія #Президент України #Президент (державна посада) #Париж #Лондон #Київ #Італія #Німеччина #Європа #Українці #Північна та Південна Америка #Володимир Зеленський #Білий дім #Володимир Путін #Прем'єр-міністр #Європейський Союз #Овальний кабінет #Урсула фон дер Ляєн #Норвегія #Еммануель Макрон #Дипломатія #Західна Європа #Драма #Марко Рубіо #Фокс Ньюс #Історія України #Історія #Розвідувальна інформація #Канада #Риторика #Данія #Віктор Орбан #Протиповітряна оборона #Зустріч у верхах #Державний секретар Сполучених Штатів Америки #Угорщина #Європейський парламент #Дональд Туск #Словаччина #Вето #Стратегія #Міст #Катастрофа

Читайте також