США чинять тиск, тоді як Україна чинить опір. Чи може бути запроваджена мобілізація з 18 років, і чи є в цьому логіка?

Протягом останніх кількох місяців в Україні активно триває дискусія щодо зниження віку мобілізації. Нещодавно комунікація між Вашингтоном і Києвом на цю тему стала відкритою. Чому США настільки наполягають на цьому питанні, і які думки з цього приводу в Україні? Відповіді на ці запитання пропонує журналістка РБК-Україна Юлія Акимова.

Повномасштабна війна України з російським агресором триває вже практично три роки. За цей час Росія, згідно з офіційними заявами, втратила близько 650 тисяч солдатів убитими і пораненими. В Україні на фронті загинуло 43 тисячі військових, близько 370 тисяч - поранені, про що на початку грудня повідомив президент Володимир Зеленський.

Наприкінці третього року конфлікту активність бойових дій значно зросла - Росія намагається прорватися через фронтову лінію, з метою захоплення якомога більшої частини українських земель. Згідно з даними Генерального штабу України, щодня армія агресора втрачає близько тисячі військовослужбовців, проте, судячи з усього, це не зупиняє Кремль. Москва продовжує використовувати перевірену тактику "м'ясних штурмів", ігноруючи значні людські втрати.

Ситуація в Україні є складною: Київ уникає використання традиційних методів ведення війни, намагаючись адаптувати свої дії до сучасних стандартів, зосереджуючи зусилля на використанні технологій замість живої сили. Для цього армія потребує значних обсягів озброєння, про що українське керівництво постійно звертається до своїх західних союзників. Крім того, повільна мобілізація створює додаткові труднощі — військових не вистачає, а ті, хто вже на передовій, скаржаться на рідкісні ротації і відсутність можливості замінити їх.

Західні союзники, поступово надаючи українським військовим обмежені партії озброєння, обережно починають порушувати питання переговорів, компромісів та безпекових гарантій. Водночас, нещодавно західні посадовці стали ненав'язливо заохочувати Київ до зниження мобілізаційного віку з 25 до 18 років.

На даний момент ці заяви виглядають як рекомендації, а партнери запевняють, що остаточне рішення залишиться за Україною. Однак, співрозмовники РБК-Україна переконані, що зниження віку мобілізації незабаром може стати однією з умов для отримання суттєвої допомоги.

Нова хвиля мобілізації, що розпочалася влітку 2023 року, зіткнулася з серйозними викликами. Черги до військових комісаріатів вичерпалися, і враз стало зрозуміло, що ТЦК не має актуальних даних про мільйони призовників. Багато хто не поспішав оновлювати свою інформацію. Хоча рейди по містах давали певний результат, він був незначним. На загальне сприйняття мобілізації також вплинули численні скандали, пов'язані з агресивною поведінкою співробітників ТЦК та корупційними випадками у військкоматах.

Це призвело до рішення Зеленського звільнити всіх обласних керівників ТЦК одночасно, що викликало неоднозначну реакцію і, безумовно, вплинуло на швидкість мобілізації. Пізніше про це висловив свою думку колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, зазначивши, що попередні військові комісари були справжніми професіоналами.

Складнощі з набором людей в армію спричинили критику вже з боку самих військових, які скаржилися на якість новоприбулих. Згодом тема мобілізації стала настільки токсичною в медійному плані, що з нею не хотіли асоціюватися ані в Генштабі, ані в уряді, відмовляючись від будь-яких коментарів.

У той же час ситуація на фронті продовжувала погіршуватися. Очікування щодо українського контрнаступу, які були надмірно завищені, не виправдалися. Російська сторона, в свою чергу, покладалася на людські ресурси, які вони змогли собі дозволити витрачати в величезних обсягах. В Україні мобілізація триває, але результати все ще не відповідають очікуванням військового керівництва. Щоб збільшити кількість потенційних призовників, у квітні 2024 року Верховна Рада ухвалила рішення знизити призовний вік з 27 до 25 років.

Вперше інформацію про пропозицію західних партнерів щодо зниження мобілізаційного віку в Україні з 25 до 18 років озвучив радник голови Офісу президента Сергій Лещенко ще в жовтні. За його словами, ця ініціатива активно підтримується США, незалежно від політичної партії — як демократами, так і республіканцями. Основна причина їхньої позиції полягає в тому, що під час війни у В'єтнамі американські громадяни почали служити в армії з 19 років.

Військовослужбовці України на залізничному вокзалі в Києві (зображення: Getty Images)

Через кілька днів після цього питання висловився міністр оборони України Рустем Умеров. Він підтвердив, що союзники дійсно обговорюють можливість зниження віку для мобілізації, проте наголосив, що український уряд не планує приймати таке рішення.

"Ми прагнемо забезпечити кожній людині можливість вибору. На даний момент, як ми зазначаємо, ми діємо у відповідності до всіх діючих законів. У законодавстві чітко прописано, що вік для участі починається з 25 років. Якщо хтось бажає долучитися та служити своїй країні, ми завжди відкриті до цього," - підкреслив Умеров під час брифінгу 18 жовтня.

Цього ж дня Зеленський заявив, що у влади немає планів щодо зниження мобілізаційного віку, а ті, хто хоче вступити до лав ЗСУ, не досягнувши 25 років, можуть підписати контракт із Міноборони.

Не можна сказати, що суспільство, військові та політики розділилися на два табори. Навпаки, противників зниження мобілізаційного віку набагато більше, ніж тих, хто підтримує цю ідею. Серед останніх народний депутат і чинний військовий Роман Костенко, який у коментарях ЗМІ заявив, що в армії не вистачає саме молодих людей. Про те, що середній вік українських військових - близько 40 років, писало видання Bloomberg.

Слід зазначити, що серед військових, які готові висловити свою думку з цього питання, позиція Костенка є досить незвичною. Більшість військовослужбовців виступають проти зниження вікового бар'єру, вказуючи на те, що 18-річні юнаки можуть не бути готовими до реалій фронту. Наприклад, Олена Риж, військовослужбовець 47 окремої механізованої бригади, вважає, що дуже мало хто у віці 18 років здатен витримати те, що відбувається на полі бою.

"Серед моїх товаришів є молоді люди, яким лише 19-20 років. Але всередині ми дуже різні: наші характери, виховання та світогляд істотно відрізняються. Дехто з нас психологічно підготовлений до викликів, а інші ще не готові до цього. Просто наповнювати наше військо молодими людьми лише за бажанням іноземних партнерів – для мене це абсолютно неприйнятно. На мою думку, така стратегія не буде ефективною," - зазначає Олена Риж у коментарі для РБК-Україна.

У такому ж руслі з цієї теми висловився військовослужбовець ЗСУ Артем Чапай. За його словами, 18-річні не готові до війни і як би він сам не хотів її закінчення, призовний вік знижувати не можна.

"Чоловіки до 25 років все ще перебувають у стадії пізньої юності, і їхні гальмівні механізми мозку ще не повністю сформовані. Вони не мають достатнього життєвого досвіду. Призов з 18 років, як і в попередніх конфліктах, є злочином. Це діти, які ще не усвідомлюють себе. Найбільший абсурд можна спостерігати в США, де до 21 року заборонено вживати алкоголь, але в той же час молодь можуть мобілізувати для участі у війні", - зазначив Чапай у своєму пості на Facebook.

У листопаді тема зниження мобілізаційного віку виникла знову. Цього разу видання Associated Press із посиланням на американського чиновника повідомило, що адміністрація Джо Байдена знову закликає Київ знизити призовний вік. Нібито цього вимагає поточна ситуація на фронті. Крім того, американські союзники натякали на те, що час Байдена в Білому домі спливає, тож, якщо Україна швидко знизить мобілізаційний вік, адміністрація нинішнього президента встигне виділити більше коштів.

Володимир Зеленський і Джо Байден у Білому домі (фото: Getty Images)

"Час спливає, адміністрація Байдена підкреслює, що в України є необхідна зброя, і тепер вона повинна швидко збільшити кількість своїх військ, якщо збирається продовжувати боротьбу з Росією", - зазначає видання.

Зеленський знову висловив свою позицію з цього питання. 19 листопада, під час презентації плану стійкості у Верховній Раді, він підтвердив, що не планується зниження мобілізаційного віку. Проте для осіб, які не досягли 25-річного віку, будуть запропоновані "мотиваційні пакети" за умови підписання контракту з Міністерством оборони.

На початку грудня теми зниження мобілізаційного віку торкнулося видання Washington Post, зазначивши, що адміністрація Байдена "розчарована" в мобілізації в Україні в принципі. У статті йдеться про те, що у США ведуть "екстрені" переговори з Києвом, щоб виділити кошти, але водночас очікують, що Зеленський знизить призовний вік. 4 грудня тему побічно прокоментував уже сам Держсекретар США Ентоні Блінкен, по суті, підтверджуючи той факт, що дискусії з цього приводу справді ведуться. Під час чергового брифінгу він заявив, що Україна має ухвалити "важкі, але необхідні рішення" щодо мобілізації.

10 грудня США офіційно оголосили про свою готовність забезпечити нові військові підрозділи, якщо Україна вирішить їх мобілізувати. "Ми ясно висловили, що якщо буде надано додаткові сили для участі в бойових діях, то ми разом з нашими союзниками готові забезпечити їх необхідним спорядженням та навчанням", - зазначив речник Держдепартаменту США Метью Міллер під час прес-конференції.

Українська сторона продовжила активно відбиватися. Зеленський заявив, що Київ не буде компенсувати нестачу зброї молодістю солдатів. Через тиждень після заяви Міллера в Україні, схоже, вперше публічно прозвучала фраза про те, що Штати знімають із себе відповідальність тим, що пропонують знизити мобілізаційний вік. Про це сказала віцепрем'єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанишина, додавши, що питання екіпірування солдатів не може стояти в такий спосіб - вони й так мають бути забезпечені, згідно з домовленостями.

"На мою думку, заяви західних політиків про необхідність зниження віку мобілізації в Україні вказують на їхнє прагнення уникнути відповідальності за попередні угоди", - висловилася чиновниця.

Ентоні Блінкен (зображення: Віталій Носач/РБК-Україна)

Той факт, що США відкрито озвучили цю позицію, свідчить про те, що в закритих колах це питання вже давно стало темою обговорення. Очевидно, внутрішні дебати та "витоки" в місцеву пресу не принесли бажаних результатів, тому в США вирішили зробити своє бачення публічним. Хоча деякі українські посадовці заперечують наявність тиску з боку американських партнерів. Наприклад, народний депутат Олександр Завітневич у коментарі для РБК-Україна зазначив, що США "цікавляться" цією темою, але не висувають жодних ультиматумів. Він також підкреслив, що ідея зниження віку для мобілізації ніколи не впливала на характер переговорів із Вашингтоном.

"У будь-якій ситуації, коли йдеться про укомплектування Збройних сил необхідною кількістю мобілізованих, важливо розглядати питання не лише через призму зниження віку для мобілізації. Перш за все, варто зосередитися на поліпшенні стимулів для тих, хто підписує контракт на військову службу, а також вдосконалити систему рекрутингу як на рівні Міністерства оборони та Генерального штабу, так і в самих військових підрозділах, а також умови проходження служби", - підкреслив Завітневич.

Остання заява з цього питання, що датується 18 грудня, знову була зроблена Володимиром Зеленським. У коментарі для Le Parisien він зазначив, що союзники надсилають "сигнали" щодо можливого зниження віку мобілізації, які обговорюються як у відкритому, так і в закритому форматах. Президент підкреслив, що в обох випадках українська сторона відповідає партнерам, що такі розмови є "непорядними".

"Я вважаю, що на сьогодні це не чесна розмова. Я це публічно і не публічно лідерам говорив. Просто це не чесно. Сучасна війна інша. Без прикриття неба як можна штурмувати і йти вперед? І лідери це знають. І тому це, знаєте, такі політичні ігри", - додав Зеленський.

Обговорення необхідності зниження мобілізаційного віку в Україні триває вже кілька місяців. Оскільки ця тема стала предметом публічних дебатів, де кожна зі сторін висловлює свої аргументи, можна припустити, що внутрішні дискусії є ще більш інтенсивними. В США, очевидно, вже йдеться не лише про зацікавленість у можливості такого кроку, а й про активне просування цього питання.

Співрозмовники РБК-Україна, серед українських та міжнародних політичних діячів, визнають, що "естафету" в цій справі може перейти до нового президента США Дональда Трампа. І, враховуючи його характер, цілком ймовірно, що він тиснутиме на Київ ще суворіше, ніж це робить теперішня адміністрація.

Володимир Зеленський і Дональд Трамп (фото: Getty Images)

Трамп уже неодноразово говорив про те, що відповідальність за допомогу Україні у війні проти Росії має нести на собі насамперед Європа, а не США. Паралельно з цим команда новообраного американського президента весь цей час нав'язувала своєму електорату ідею про те, що Україна фактично програла цю війну, зазнаючи величезних руйнувань і масштабних людських втрат.

На думку джерел, з якими поспілкувалися РБК-Україна, якщо Трампу не вдасться зібрати обидві сторони для переговорів, що наразі виглядає малоймовірно, США й надалі надаватимуть Україні військову та фінансову підтримку. Проте для його виборців ситуація виглядає так, що Україна зазнає поразки, і продовжувати постачання зброї їй не має сенсу.

"Концепція досить очевидна: Київ зменшує мобілізаційний вік, і всі громадяни готові вирушити на фронт. Трамп використовує це для свого електорату, демонструючи, як нація об’єдналася в боротьбі проти агресора, готова віддати все заради перемоги. 'Підтримаймо їх!' - зазначає один з співрозмовників РБК-Україна."

У такому випадку Сполучені Штати зобов'язуються надати значну військову підтримку Києву, в той час як Україна повинна продемонструвати готовність ухвалювати складні рішення, зокрема, відправляти на фронт молодих людей, які нещодавно досягли повноліття. Існує велика ймовірність, що зниження вікового порогу для мобілізації може стати однією з умов для української влади в ході внутрішніх переговорів, які можуть включати питання проведення виборів, підвищення податків та інші подібні аспекти.

Анонімні українські джерела повідомляють, що уряд має намір рішуче протистояти цим вимогам. "Ми вкрай заперечуємо. Це матиме катастрофічні наслідки з політичної, економічної та демографічної точок зору", — підкреслив високопосадовець.

У приватних розмовах вони зазначають, що провал мобілізації суттєво вплинув на появу цієї теми. Якби процес набору військових був більш успішним і скандали, пов’язані з корупцією та агресією з боку ТЦК, не виникали б так часто, можливо, питання про зниження призовного віку не обговорювалося б так інтенсивно.