Справа "Мідас": які підозри висловлюють НАБУ і САП щодо Галущенка?

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) висунули підозру колишньому міністру енергетики України Герману Галущенку у рамках справи, відомої як "Мідас". Про це повідомила пресслужба НАБУ у понеділок, 16 лютого.

В оприлюднених повідомленнях НАБУ й САП не вказується ім'я фігуранта, однак зазначається, що йдеться про посадовця, який очолював це відомство у 2021-2025 роках. Обіймав цей пост у вказаний період саме Галущенко. Що йдеться про нього, повідомила напередодні, 15 лютого, також низка українських ЗМІ.

У НАБУ заявили, що викрили високопосадовця на відмиванні коштів та участі у злочинній організації. Йому оголосили про підозру за частиною 2-ю статті 255-ї і частиною 3-ю статті 209-ї КК України.

Згідно з інформацією слідчих, у лютому 2021 року на острові Ангілья, що є самоврядною заморською територією Великобританії, було створено фонд за ініціативою членів злочинного угруповання, яке було викрито НАБУ та САП у листопаді 2025 року. Цей фонд мав на меті залучити приблизно 100 мільйонів доларів "інвестицій".

За даними НАБУ, цей фонд очолив давній знайомий учасників злочинної групи — громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який професійно займався відмиванням коштів, здобутих злочинним шляхом. Серед "інвесторів" цього фонду виявилася також родина підозрюваного.

З метою приховування його участі на Маршаллових Островах створили дві компанії, інтегровані у структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами компаній оформили колишню дружину та чотирьох дітей високопосадовця.

Ці фірми виступили в ролі "інвесторів" фонду, придбавши його акції. Тим часом члени злочинної групи, діючи в інтересах підозрюваного, розпочали переказ коштів на рахунки фонду, які були відкриті в трьох банках Швейцарії.

Матеріали, зібрані в ході слідства в Україні та в рамках міжнародної співпраці з компетентними установами ряду країн, вказують на те, що під час перебування підозрюваного на посаді, через його довірену особу, відому під прізвиськом "Рокет", злочинна організація отримала понад 112 мільйонів доларів готівкою внаслідок протиправних дій у сфері енергетики. Ці кошти були легалізовані за допомогою різноманітних фінансових інструментів, таких як криптовалюта та "інвестиції" у фонд.

Слідчі з'ясували, що на рахунки фонду, якими управляла родина підозрюваного, було перераховано понад 7,4 мільйона доларів. Додатково, більше ніж 1,3 мільйона швейцарських франків та 2,4 мільйона євро були видані готівкою і направлені безпосередньо родині в Швейцарії. "Частина цих коштів була витрачена на навчання дітей у престижних навчальних закладах Швейцарії та зарахована на рахунки колишньої дружини. Інша частина була покладена на депозит, з якого родина високопосадовця отримувала додатковий дохід та використовувала його для власних потреб", - зазначається в повідомленні НАБУ.

Журналісти проєкту "Схеми" провели розслідування і виявили, що 18-річний Максим Галущенко, син Германа Галущенка, вже протягом чотирьох років навчається у College Alpin International Beau Soleil, що був заснований у 1910 році в альпійському регіоні Швейцарії. Водночас, витрати на освіту сина, згідно з інформацією, представленою в журналістському дослідженні, не були вказані у декларації Галущенка.

Журналісти припускають, що загалом, за чотири роки, ці витрати могли сягнути близько 700 тисяч доларів, або майже 26 мільйонів гривень - що в рази перевищує офіційні доходи та задекларовані заощадження родини колишнього високопосадовця.

На момент публікації матеріалу "Схем" адвокат Галущенка повідомив журналістам, що "ці питання вирішує його колишня дружина". Також ексдружина високопосадовця є частиною розслідування НАБУ.

15 лютого детективи НАБУ затримали колишнього посадовця під час спроби виїхати за межі України. ЗМІ повідомляли, що затриманим колишнім міністром є саме Герман Галущенко.

Народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк акцентує увагу на тому, що фонд, який став предметом розслідування НАБУ, був заснований ще до початку масштабного вторгнення Росії, у лютому 2021 року. "Хронологія подій така: до кінця квітня 2021 року Герман навіть не обіймав посаду міністра енергетики, а був віцепрезидентом "Енергоатому". В той час відповідальність за енергетичний сектор у владі несе не Міндіч, а Шефір (Сергій Шефір, котрий на той момент був першим помічником президента України Володимира Зеленського. - Ред.). Саме він пізніше запропонував Галущенка на посаду міністра енергетики", - зазначив Железняк у своєму Telegram-каналі, коментуючи оприлюднену НАБУ інформацію про схему легалізації коштів через офшори у рамках справи "Мідас".

Депутат від опозиційної фракції "Європейська солідарність" Володимир Ар'єв заявив, що, перебуваючи в складі тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яка займається розслідуванням можливих правопорушень у сфері публічних закупівель, він оприлюднив дані про фінансові зловживання в НАЕК "Енергоатом". Комісія також виявила численні перевитрати, що вимірюються мільйонами, в діяльності "Енергоатому". Проте Державна аудиторська служба тоді не виявила жодних порушень.

"Фрази "двушка в Москву" та "дєнєг жалко" стали однією з причин, чому звання героя Росії отримав Андрій Деркач - зрадник України та колишній керівник Галущенка, Миронюка (екс-радник міністра енергетики Ігор Миронюк - ред.) та інших осіб, які були викриті у схемах. Вони не лише займалися розкраданнями, але й зривали програми, що стосувалися енергетичної безпеки. Якби розвивали мережу газогенерації активніше після зими 2022/23, ми б уникнули таких блекаутів, а енергетична система не була б на межі колапсу. Вони успішно виконали завдання Москви", - зазначив Ар'єв у своєму пості на Facebook.

Депутати з фракції "Батьківщина" висловлюють критику щодо слідства та процесуальних дій, пов'язаних із справою Германа Галущенка. Вони звинувачують правоохоронні органи в організації "шоу" навколо цієї ситуації. "Для затятих прихильників НАБУ та САП хочу підкреслити, що з моменту відставки міністрів через скандал із новими записами пройшло вже понад чотири місяці. Як мені відомо, за цей час жоден з екс-міністрів не був допитаний. Їхній процесуальний статус - свідок. Що заважало провести слідчі дії та змінити статус, якщо на це є підстави? Відповідь проста: нічого. Вони лише чекали на новий хайп, щоб привернути до себе увагу, розповідаючи, як "запобігли втечі", - написав народний депутат Сергій Власенко у Facebook. Його колега Олексій Кучеренко також висловився на цю тему, зазначивши, що не розуміє, чому підозру ексміністру енергетики не можна вручити в Києві. "Вручайте підозру, доводьте в суді, саджайте, якщо є провина. Чи не можна обійтися без шоу?", - підкреслив Кучеренко у своєму дописі.

Кар'єра Германа Галущенка у владних структурах розпочалася у 1997 році, коли він перейшов працювати в Секретаріат (Адміністрацію) президента України. Там Галущенко працював за каденції Леоніда Кучми та Віктора Ющенка до 2010 року й обіймав різні посади - від головного консультанта до заступника керівника департаменту.

Галущенко, згідно з інформацією на веб-сайті ініціативи "Чесно", виконував обов'язки помічника на громадських засадах для народного депутата 6-го скликання (2007-2012) від "Партії регіонів" Юрія Каракая. Після цього він зайнявся роботою в Міністерстві охорони здоров'я та Міністерстві юстиції, де обіймав посаду помічника міністра юстиції, а також директора департаменту судової роботи в період, коли міністром був Олександр Лавринович.

З літа 2013 до весни 2014 року Галущенко працював виконавчим директором з правового забезпечення ДП "НАЕК "Енергоатом". У той час на чолі "Енерегоатому" перебував Микита Константінов, який у 2005-2006 роках працював у цій компанії в команді Андрія Деркача, якого Служба безпеки України (СБУ) пізніше звинуватило у державній зраді та створенні в Україні агентурної мережі ГУ Генштабу РФ. Після Революції гідності 2014 року Константінов утік з України та пішов працювати у "Росатом". А Галущенко став у 2020 році віцепрезидентом ДП НАЕК "Енергоатом".

Уже за рік, 29 квітня 2021 року, Германа Галущенка було призначено на посаду міністра енергетики України. В той час почали з'являтися звинувачення, що він нібито є "людиною Деркача". Проте сам Галущенко заперечував ці твердження, назвавши їх "абсолютним фейком". У липні 2025 року, після реформування уряду, Герман Галущенко отримав призначення на посаду міністра юстиції.

У середині листопада 2025 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оприлюднили записи розмов, здобуті в рамках операції "Мідас", яка стала основою найбільшої корупційної справи в українському енергетичному секторі. У списку осіб, причетних до цієї справи, прокурори САП згадали Германа Галущенка. 15 лютого НАБУ затримало його під час спроби виїзду за межі України, а вже наступного дня висунуло офіційні звинувачення. Дата, коли буде обрано запобіжний захід для екс-міністра енергетики, наразі залишається невідомою.