Відповідність заяв Кузьміних та компанії "Дарниця" щодо функціонування фармацевтичного ринку може стати підставою для проведення перевірки, вважають юристи | УНН

Народний депутат Сергій Кузьміних вкотре виступає за обмеження аптечного маркетингу, що збігається з позицією компанії "Дарниця". Юристи вказують на можливі ознаки зловживання впливом, що може стати підставою для перевірки правоохоронними органами.

Народний депутат і голова підкомітету з питань фармації Сергій Кузьміних продовжує просувати ініціативи, вигідні окремим великим виробникам ліків. Він знову заявив про необхідність обмеження аптечного маркетингу і змін правил продажу в аптеках. Ці заяви, що перегукуються з публічною позицією компанії "Дарниця", ставлять під сумнів незалежність депутатської діяльності. Як наголошують юристи в коментарях УНН, така поведінка може бути підставою для перевірки з боку правоохоронних і антикорупційних органів.

Журналісти УНН раніше провели аналіз публікацій у соціальних мережах та блогах нардепа Сергія Кузьміних, а також топменеджерів компанії "Дарниця". Вони виявили, що їхні висловлювання, формулювання та аргументи стосовно функціонування фармацевтичного ринку виявляються досить схожими. Це стосується не тільки загальних поглядів на діяльність фармацевтичного сектору, але й конкретних аспектів, таких як питання маркетингових витрат: як депутат, так і представники "Дарниці" стверджують, що саме маркетинг є основним фактором, що сприяє підвищенню цін в аптеках.

Нещодавно Сергій Кузьміних знову висловив критику на адресу аптек, звинувативши їх у просуванні "незатребуваних вітамінів і сумнівних добавок", охарактеризувавши це як "стратегію комерційних продажів".

Чи не настав час для змін у правилах? Нам необхідно відійти від гонитви за бонусами і перейти до справжнього фармацевтичного обслуговування, коли пацієнт в аптеці отримує професійну консультацію та лише ті препарати, які прописав лікар. Без тиску і маніпуляцій. Це має стати складовою нового Закону про аптечну діяльність, запроваджуючи реєстрацію та контроль за діями фармацевтів. Аптека не повинна бути просто магазином з "чудодійними" ліками; це заклад охорони здоров'я, де першочерговою метою є турбота про пацієнтів, а не виконання комерційних планів.

Схожі думки не раз висловлювали й представники фармацевтичної компанії "Дарниця", яка, після введення обмежень на маркетингові угоди, зміцнила свої ринкові позиції. За оцінками спеціалістів, щомісячний дохід компанії збільшився приблизно на 500 мільйонів гривень.

Юристи, з якими поспілкувалися представники УНН, підкреслюють, що така узгодженість в комунікаціях між політикою та бізнесом є не лише політичним рішенням, а й можливою юридичною зоною ризику.

З юридичної точки зору важливо відокремлювати легальні інструменти представництва інтересів бізнесу від дій, які можуть кваліфікуватися як зловживання владою чи корупція. В Україні процедура прозорого лобіювання наразі нова й потребує практичного відпрацювання прийнятого закону, тож подібні практики часто можуть перебувати у, здавалося б, "сірій зоні" права, проте це потребує особливої уваги до ризиків відповідальності та репутаційних наслідків

Він підкреслив, що лише розслідування здатне надати фінальну правову оцінку цим діям.

Кримінальне право визначає, що протиправність вчинку чи бездіяльності може бути встановлена лише за наявності всіх елементів кримінального правопорушення. Це включає суб'єктивну сторону (намір особи діяти в своїх інтересах), об'єктивну сторону (факт вчинення дії), суб'єкта правопорушення, а також об'єкт, на який спрямовано це діяння. Ці елементи складають порушення встановлених норм поведінки або суспільних відносин, які охороняються законодавством. Тому, поки відповідні органи не завершать розслідування, не нададуть правову оцінку та не встановлять усі складові правопорушення, говорити про наявність незаконного впливу є передчасним.

На його думку, реагування на подібні обставини повинні здійснювати відповідні органи, зокрема Державне бюро розслідувань, якщо мова йде про ймовірні зловживання впливом, а також Національне агентство з питань запобігання корупції, яке відповідає за перевірку на наявність конфлікту інтересів.

Раніше Дмитро Касьяненко, засновник юридичної фірми "Касьяненко і партнери", у своєму коментарі для УНН підкреслив, що така ситуація може вказувати на можливість зловживання впливом, що охоплюється статтею 369-2 Кримінального кодексу України.

Зокрема, якщо народний депутат, скориставшись своїм становищем голови відповідного підкомітету, діє не на благо держави чи суспільства, а на користь конкретного підприємства, з яким він має або мав тісні зв’язки, така діяльність може бути розцінена як неналежне використання свого впливу.

Журналісти УНН, спілкуючись з представниками фармацевтичного ринку та близькими до сім'ї власників заводу "Дарниця", Катериною і Глібом Загоріями, дізналися, що на початку літа 2024 року Загорії розробили стратегію перерозподілу ринку. Основною метою цієї стратегії є усунення дрібних виробників, виключення великих дистриб'юторів та перекладення відповідальності за високі ціни на медикаменти на аптечні мережі. Реалізація цього плану була б неможливою без політичної підтримки, тому, за словами джерел, "Дарниця" звернулася до народного депутата Сергія Кузьміних, давнього знайомого родини та голови підкомітету з фармацевтики.

Першим кроком стала ініціатива проти аптечного маркетингу, який було представлено в суспільстві як основна причина "накруток" цін. У відповідь на тиск громадськості Міністерству охорони здоров'я довелося вжити заходів для обмеження маркетингових стратегій, проте обіцяне зниження цін не відбулося. Виробники, зокрема компанія "Дарниця", зменшили вартість лише декількох препаратів із ТОП-100, тоді як ціни на інші ліки залишилися без змін або навіть зросли. Водночас, за різними оцінками, прибуток "Дарниці" збільшився на пів мільярда гривень щомісяця.

Хоча обіцяний позитивний результат для пацієнтів не був досягнутий, Кузьміних продовжує активно відстоювати інтереси компанії "Дарниця" — як у соціальних мережах, так і через контрольовані медіа та на закритих заходах. Крім того, згідно з інформацією, яку надали журналісти, благодійний фонд, співзасновником якого є Кузьміних, отримував значні фінансові вливання від фонду родини Загоріїв, які є співвласниками "Дарниці". Це стало підставою для перевірки з боку НАЗК.