У рамках сучасних військових конфліктів зазвичай на перший план виходять ракети, танки і безпілотники. Однак не менш важливими є радіозв'язок, супутникова навігація, а також системи комунікації та управління безпілотними літальними апаратами.
Для цивільної людини це можна пояснити через знайомі приклади. Wi-Fi, Bluetooth, мобільний зв'язок, GPS-навігація -- усе це теж працює через сигнали.
Коли сигнал зазнає перешкод, інтернет може перестати працювати, навушники можуть відключитися, а карта може демонструвати неправильне місце розташування. Саме з цієї причини в містах під час повітряних атак навігаційні системи іноді починають "божеволіти": це може бути наслідком дії систем радіоелектронної боротьби, які заважають або фальсифікують навігаційні сигнали, щоб дезорієнтувати ворожі дрони.
AIN провів бесіду з експертами в галузі розробок і детально вивчив, що таке радіоелектронна боротьба, яким чином вона функціонує, а також які процеси відбуваються з дроном під час впливу РЕБ.
Що таке радіоелектронна боротьба
РЕБ (радіоелектронна боротьба) представляє собою сукупність дій та технічних засобів, які здатні виявляти, охороняти або порушувати функціонування електронних систем. Сюди входять різноманітні засоби зв'язку, навігаційні системи, управлінські технології для озброєння, радари та безпілотні літальні апарати.
"Більшість дронів, зокрема FPV, працюють через радіозв'язок між оператором і самим безпілотником. Зв'язок забезпечується поширенням радіохвиль у повітрі від пульта оператора до FPV для керування дроном. У зворотному напрямку зазвичай поширюється відеосигнал і телеметрія. Щоб такий двосторонній зв'язок працював стабільно, сигнали на приймачах повинні бути достатньої потужності та якості", -- пояснює Генеральний директор Kvertus, компанії, яка спеціалізується на створенні систем радіоелектронної підтримки для оборони від безпілотних літальних апаратів, Ярослав Філімонов.
Генеральний директор Kvertus, компанії, яка спеціалізується на створенні систем радіоелектронної підтримки для оборони від безпілотних літальних апаратів, Ярослав Філімонов.
Він зазначає, що засоби радіоелектронної боротьби здатні створювати такі умови, за яких сигнал зазнає погіршення, спотворення або повного зникнення. Це може стосуватися впливу на канали управління, супутникову навігацію або одночасно на декілька каналів.
Генеральний директор Kvertus зазначає, що в контексті засобів радіElectronic боротьби (РЕБ) можна виділити два основні методи придушення сигналів:
* Класичний білий шум. Ця система генерує перешкоди в широкому спектрі частот. Необхідний сигнал губиться серед великої кількості радіошумів. Як зазначає Філімонов, цей метод є простим, але менш селективним, що може призводити до заглушення навіть власних пристроїв, які знаходяться поблизу.
* Smart-РЕБ. Система спочатку аналізує радіоелектронну обстановку: які сигнали є в ефірі та до якого типу належать. Після цього перешкода застосовується прицільно -- конкретний сигнал або сценарій загрози.
Як функціонує РЕБ: нейтралізація, захоплення, дезінформація.
Сучасні дрони значною мірою покладаються на радіозв'язок і супутникову навігацію, що робить їх привабливими мішенями для засобів радіоелектронної боротьби. Зазвичай безпілотники застосовують декілька каналів одночасно:
* канал контролю;
* канал для трансляції відео;
* супутникову навігацію;
* дистанційне вимірювання.
Неправильна робота будь-якого з цих елементів може негативно позначитися на реалізації поставлених завдань. Основою операцій радіоелектронної боротьби є три ключові напрямки: заглушення, перехоплення та дезінформація.
Як швидко ворог змінює робочі частоти FPV
Противник здатен оперативно змінювати робочі частоти FPV, стверджують експерти з Kvertus. Це ускладнює використання засобів радіоелектронної боротьби, оскільки їм не вдається ефективно функціонувати з фіксованими налаштуваннями.
Наприклад, приблизно 2,5 роки тому більшість ворожих FPV-дронів функціонували на звичних частотах управління, зокрема в межах 868/915 МГц. Філімонов зазначає, що коли українські підрозділи почали активно використовувати портативні засоби радіоелектронної боротьби, налаштовані на ці частоти, російські війська почали переходити на нестандартні "кастомні" частоти.
Спочатку російські війська перейшли на частоти в діапазоні 700-800 МГц, а згодом знизили їх до 400-500 МГц. Наразі в Україні спостерігаються випадки управління безпілотниками на частотах нижчих за 400 МГц, а також вище 1,2 ГГц. Одночасно відбувається зміна каналів відеопередачі: з традиційних аналогових 5,8 ГГц на 2,4 ГГц або в межах 1,2-1,3 ГГц.
Окрім зміни частот, російські фахівці застосовують технологію ППРЧ (псевдовипадкове переключення робочої частоти). Цей метод передбачає, що дрон і пульт управління синхронно перемикаються між різними частотними каналами десятки разів на секунду. Заглушити такий сигнал за допомогою звичайних статичних частотних перешкод є набагато складніше.
"На початку повномасштабної війни портативні засоби РЕБ, зокрема антидронові рушниці, були дуже затребуваним рішенням, бо загроз було менше, а сценарії застосування дронів були простішими. Але з часом кількість БПЛА зросла, діапазони частот стали різноманітнішими, а атаки -- масованішими. У таких умовах одного портативного засобу часто недостатньо", -- каже CEO Kvertus Ярослав Філімонов.
Сьогодні на різних фронтових ділянках спектри частот можуть суттєво варіюватися в залежності від типу дронів та підрозділів противника. Тому сучасна ефективність електронної боротьби оцінюється не лише в кіловатах, а й у рівні інтелекту системи — її здатності оперативно аналізувати радіоефір, виявляти аномалії та гнучко коригувати параметри завади.
GPS-спуфінг: як змусити дрон "думати", що він в іншому місці
GPS-спуфінг -- це передача підроблених GPS-сигналів, що призводить до обчислення неправильної позиції та обманює БПЛА, який вважає, що він перебуває в іншому місці.
Таким чином, за однією зі схем, дрон може почати рухатися хибною траєкторією чи здійснити аварійну посадку. Дрони часто орієнтуються за GPS. РЕБ-система може створити свої фальшиві супутникові сигнали сильніші від реальних, змусивши GPS-приймач апарату бачити неправдиві координати.
Заглушення каналу управління: як FPV реагує на втрату сигналу
Ярослав Філімонов роз'яснює, що дії дрона залежать від того, який конкретно канал підлягає впливу радіоелектронної боротьби (РЕБ):
* управління;
* запис відео;
* орієнтацію;
* дистанційне вимірювання.
Якщо засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) втручаються в управлінський канал, це може призвести до втрати оператором здатності надсилати команди. Для дронів FPV це є критично важливим, оскільки їх управління відбувається в режимі реального часу. У разі нестабільного управлінського каналу дрон може почати вести себе неадекватно: втратити стабільність, знизити точність, відхилитися від заданого маршруту, зависнути в повітрі, опуститися на землю або виконати запрограмовані дії, закладені в його налаштуваннях під час втрати зв'язку, пояснюють експерти компанії Kvertus.
Якщо вплив здійснюється на відеоканал, це може призвести до того, що оператор втрачає можливість контролювати ситуацію.
"Зображення може пропадати, зависати, розпадатися, затримуватися або ставати занадто розмитим для точної навігації. Для ударного FPV це часто призводить до зниження ефективності: оператор, хоча й зберігає певний контроль, не бачить ціль достатньо чітко, щоб точно направити дрон," – підкреслив Ярослав Філімонов, генеральний директор Kvertus.
Якщо радіоелектронна боротьба (РЕБ) впливає на навігаційні системи, це може призвести до того, що дрон не зможе точно визначити своє місцезнаходження, втратить запланований маршрут або відхилиться від раніше встановленого шляху.
Сучасні дрони часто оснащені функцією "безпечного повернення", яка активується при втраті сигналу: вони можуть залишатися на місці або ж повертатися до початкової точки. Але в умовах активного радіоелектронного протиповітряного бою ці автоматичні системи можуть виявитися неефективними, що призводить до падіння дрона або його аварійної посадки.
В будь-якому випадку, безпілотний літальний апарат може стати несправним або втратити здатність виконувати свої завдання. Радіоелектронні впливи на дрони можуть включати як блокування сигналів супутникової навігації, так і підміну GPS-координат. Це різні процеси: в першому випадку сигнал просто глушиться або зникає, а в другому - дрон отримує спотворені дані про своє місцезнаходження. Крім того, засоби радіоелектронної боротьби можуть впливати на систему управління FPV-дроном, що призводить до втрати стабільного контролю оператором над літальним апаратом.
Яким чином організується взаємодія засобів радіоелектронної боротьби, щоб уникнути перешкоджання власним безпілотникам?
У Kvertus стверджують, що це одна з найактуальніших проблем на передовій. Щоб уникнути заглушення власних безпілотних апаратів і зв'язку системами РЕБ, існує кілька підходів. Їхня ефективність залежить від людського фактору, координації між підрозділами та якості планування місій.
Перший підхід називається частотним розділенням. Підрозділи повинні заздалегідь узгодити частоти, на яких функціонуватим зв’язок пілотів, а також ті, що використовуватимуться для радіоелектронної боротьби.
Альтернативний підхід полягає у виконанні завдань в задані часові проміжки, які називаються часовими вікнами. Координація роботи здійснюється через радіозв'язок або спеціалізовані чати. "Коли наш дрон піднімається в повітря, пілоти віддають сигнал, і в цій зоні тимчасово відключають засоби радіоелектронної боротьби. Після завершення місії дрона, засоби РЕБ знову активуються," - розповідає генеральний директор компанії.
Існує також секторна діяльність: коли замість універсальних антен застосовуються направлені. Вони випромінюють перешкоди вузьким променем у напрямку позицій ворога, забезпечуючи чистий спектр у тилу, де діють українські льотчики.
Сучасні інновації: системи електронної боротьби з підтримкою штучного інтелекту та навчанням машин.
Штучний інтелект все більше застосовується для обробки великих масивів даних, що створюються системами радіоелектронної боротьби. Мова йде не про повну автономію цих комплексів, а про використання допоміжних засобів, які сприяють швидшому виявленню сигналів і прийняттю рішень.
Наприклад, системи радіоелектронної боротьби, що використовують штучний інтелект. Це технології, які поєднують радіоелектронну боротьбу та розвідку, де штучний інтелект і алгоритми машинного навчання сприяють швидшому аналізу електромагнітних сигналів.
Згідно з Філімоновим, в сучасному радіоефірі функціонує безліч джерел сигналу одночасно: безпілотники, пульти дистанційного керування, системи комунікації, навігаційні засоби, відеотрансляція та інші радіоелектронні пристрої.
"Людині нелегко оперативно обробити такий великий обсяг інформації без допомоги. Машинне навчання здатне виявляти закономірності, класифікувати сигнали, розпізнавати типові шаблони, фіксувати зміни та надавати оператору рекомендації щодо важливих аспектів", -- підкреслив генеральний директор Kvertus.
ШІ в РЕБ -- це не робот, який самостійно ухвалює рішення, а інструмент для швидшого аналізу.
Він здатний покращити здатність системи аналізувати події в ефірі: виявляти нові сигнали, визначати ті, що нагадують дронові, відстежувати зміни та встановлювати пріоритети для відповідних реакцій.
Філімонов підкреслює, що важливо не завищувати потенціал штучного інтелекту.
В сучасному світі найбільше сподівань і водночас міфів обертається навколо використання штучного інтелекту. Щоб з'ясувати, які з цих сподівань можуть втілитися в життя, AIN провів аналіз технологій, представлених у українському тактичному мілітарному екшені "Кіллхаус", створеному Любомиром Левицьким.
У стрічці зображено безпілотник "Стриж", який за своєю формою нагадує американський бомбардувальник B-2 Spirit. За сюжетом, цей БПЛА здатний нібито об'єднуватися в зграї та точно вражати живу силу за допомогою кінетичних зарядів. Крім того, дрон оснащений системою штучного інтелекту для розпізнавання цілей.
AIN розпитав українських виробників, наскільки технології, показані у стрічці, можливі або ж уже подібні розробки використовують на полі бою.
Керівник R&D Buntar Aerospace "Кактус" пояснив, що поки бойового застосування рою як концепту немає, хоча по всьому світу подібні експерименти з дронами вже проводяться. Водночас, за його словами, поки цілковита фантастика -- тривалість польоту в такому компактному форм-факторі.
Детальніше про технології, представлені у "Кіллхаус", а також їх аналіз від виробників оборонної продукції ви можете знайти в статті на AIN.
Українські інновації у змаганні з електронної боротьби
За період повномасштабного вторгнення Україна перетворилася на один із найбільших у світі майданчиків для випробування та розвитку технологій радіоелектронної боротьби в реальних бойових умовах.
В українських публічних і медійних колах нині активно обговорюється більше десяти компаній, що займаються розробкою різноманітних технологічних рішень, зокрема:
Kvertus — українська фірма, що спеціалізується на створенні та виготовленні рішень у сфері радіоелектронної розвідки (РЕР) та інтелектуальних систем радіоелектронної боротьби (smart-РЕБ). Її продукція націлена на виявлення та нейтралізацію безпілотних літальних апаратів.
З моменту початку широкомасштабної агресії компанія виготовила більше 20 тисяч засобів радіоелектронної боротьби.
Unwave -- це українська компанія, розробник і виробник технологічних рішень у сфері радіоелектронної боротьби (РЕБ) і радіоелектронної розвідки.
Компанія була заснована в 2023 році. У нашій команді налічується більше 350 професіоналів, а наша продукція застосовується для забезпечення безпеки особового складу, техніки та критично важливих об'єктів інфраструктури.
Українська компанія Unwave отримала дозвіл на експорт для проведення тестування свого радіоелектронного обладнання в Чехії. Це перший подібний випадок в історії України.
InLab — це науково-виробниче підприємство, яке зосереджується на створенні та виготовленні передових технологічних рішень. Продукція цієї компанії знаходить застосування у більш ніж 120 бойових підрозділах Збройних Сил України.
Серед інших українських виробників радіоелектронної апаратури можна виділити:
* Piranha Innovations
* Moodswinger
* Defense Frameworks;
* Insurgent Organization;
* Абакус-Тек
* azure avian drones;
* ZAVADA *
Матеріал був створений за допомогою експертної допомоги команди Kvertus.
#Україна #Збройні сили України #Безпілотний бойовий літальний апарат #Росіяни #Безпілотний літальний апарат #Оператор #Ворожий комбатант #Передача інформації #Штучний інтелект #Радіозв'язок #Навігація #Сигнал #Траєкторія #Військове з'єднання #Частота #Радіостанція #Супутникова навігація #Чехія #Радіоелектронна боротьба #Радіоелектронна розвідка #Автомобілі Ford Performance #Головний виконавчий директор #Техніка зв'язку #Білий шум
![СМИ раскрыли секрет молодости нардепа Николая Тищенко: названо имя косметолога [фото]](/images/content/bb2066a6e4e9a3a1bdb5465f49bc18d1/ebbafd2f61aead020fb655ce709e6194.jpg)
