Яка спільна риса поєднує Дональда Трампа і екс-міського голову Львова Буняка?

Цим то мало закінчитися... Дональд Трамп і американські журналісти були приречені на глобальний конфлікт. Самозакохані нарциси (особливо ті, хто отримує владу) не терплять будь-якої критики чи непокори. Тому грандіозна сварка між нинішнім господарем Білого дому і незалежними ЗМІ була лише питанням часу

Нагадаю, що президент Сполучених Штатів заборонив журналістам телеканалів CNN, MSNOW (раніше відомий як MSNBC) та видання Politico входити до Білого дому, оскільки вважає, що вони поширюють "фальшиві" новини. Іншими словами, ці медіа дозволяють собі ставити під сумнів дії та рішення "ідеального" Трампа.

Новий виток волюнтаризму та атаки на незручні засоби масової інформації викликав обурення серед журналістської спільноти. У відповідь на дії президента, деякі телеканали, навіть ті, що підтримують Трампа, такі як Fox News, вирішили бойкотувати Білий дім. Журналісти, які дотримуються професійних стандартів, вже тривалий час терплять нестабільність та неадекватність Трампа.

З одного боку, це, звісно, вияв корпоративної солідарності. Бо розуміють, якщо сьогодні під гарячу руку потрапили конкуренти, то завтра жертвою примхливого деспота стануть вони. Але з іншого боку - це привід нарешті продемонструвати божевільному діду, що він усіх добряче дістав. І що журналісти більше не бажають брати участі у цьому ганебному дійстві, з них уже досить.

Ця трагікомедія глибоко нагадала мені про події, що відбулися у Львові у далекому 2002 році.

У Львові жив колоритний персонаж - мер Любомир Буняк, який запам'ятався своєю неприязню до журналістів. Одного разу, під час пресконференції, він у грубій манері вигнав журналістку з "ВЗ". Хоча його колеги не підтримали її в той момент, згодом Буняк посварився практично з усіма представниками львівської преси.

Буняк, зокрема, давав завдання своїм підлеглим шукати компромати на журналістів і головних редакторів, застосовував інші методи тиску на пресу. Чим для мера Буняка закінчилась війна з журналістами? Цілком закономірно - достроковою відставкою і повною втратою репутації.

У війні з журналістами чиновник-самодур завжди інформаційно програє, це аксіома. Таким діячам елементарно бракує розуму і стратегічного мислення (про критичне вже мовчу), щоб зрозуміти, що така війна неодмінно призведе до втрати популярності та репутації. Для чиновника сваритись з медіа - самовбивчий крок, постріл собі навіть не в ногу, а в голову!

Саме засоби масової інформації виступають мостом між владою та громадськістю, формуючи образ політиків та державних службовців. Журналісти в значній мірі сприяють появі популярних особистостей, але так само здатні знищити їх репутацію.

Конфлікт Дональда Трампа з провідними телевізійними мережами знаменує неминучий кінець його політичної кар'єри. Навіть амбіційний план адміністрації запустити цілодобовий відеоканал Trump TV, що нагадує американський телемарафон, не зможе вберегти президента США від такої ж долі, яку зазнав колишній мер Львова Любомир Буняк.