Які результати переговорів Зеленського з командою та реакція Росії на ці події?

#Політика

Париж: саміт "коаліції охочих" і розмова Зеленського з Макроном

До початку засідання "коаліції охочих" у Парижі Володимир Зеленський окремо зустрівся з президентом Франції Емманюелем Макроном.. Лідери обговорили можливості України протидіяти російському терору, а також захист і підтримку, яка доможе зміцнити позиції Києва у дипломатичному процесі.

"Кожне постачання ракет для ППО зберігає життя і посилює шанси для дипломатії. Саме тому кожна зустріч має приносити конкретний результат - нові рішення щодо ППО, нові пакети допомоги, нові спроможності для захисту неба", - зазначив український президент перед тим, як вирушити на засідання.

Саміт "коаліції охочих" у Єлисейському Палаці зібрав безпрецедентну кількість високопосадовців. У заході взяли участь лідери 27 держав, а також делегації з Туреччини, Японії, Австралії, Нової Зеландії, не кажучи вже про керівництво Європейського Союзу та НАТО. Крім того, у дискусіях взяли участь представники команди Президента США, зокрема Стівен Віткофф і Джаред Кушнер, посол США у Франції Чарльз Кушнер та генерал Алексус Гринкевич.

На паризькому саміті основною темою обговорення стало визначення конкретних умов безпеки для України в контексті можливого припинення вогню та наступних кроків щодо врегулювання конфлікту. Учасники розглядали принципи "справедливого та стабільного миру" у відповідності до Статуту ООН, а також шляхи, як перетворити досягнуті угоди з декларативного рівня на практичні рішення.

Як заявив опісля Емманюель Макрон, європейці, американці та українці домовилися про "надійні" гарантії безпеки для Києва. Він підкреслив, що ці гарантії є "ключем до забезпечення того, що мирна угода ніколи не означатиме капітуляцію України і що мирна угода ніколи не означатиме нової загрози для України".

Після завершення зустрічі було підписано ряд значущих документів. Серед них — спільна декларація всіх країн "коаліції охочих" та тристороння угода між Францією, Великою Британією та Україною.

"Цими матеріалами ми зміцнюємо нашу юридичну діяльність у країнах, що мають парламенти, щоб у той момент, коли дипломатичні зусилля призведуть до завершення війни, ми були повністю готові до розміщення сил 'коаліції охочих'. Всі деталі ретельно опрацьовані в рамках інших документів", - зазначив пізніше Володимир Зеленський.

Представляючи план довгострокових гарантій безпеки для Києва, європейські союзники та США заявили про свою єдність у підтримці України.

Тим часом генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав прогрес у практичних аспектах забезпечення справедливого і тривалого завершення війни проти України. Як зазначили на офіційному сайті альянсу, він високо оцінив зусилля США з досягнення миру та зобов'язання союзників сприяти гарантіям безпеки.

У спільній підсумковій заяві "коаліція охочих" визначила п’ять основних напрямків: лідерство США у нагляді за дотриманням режиму припинення вогню, стійка підтримка Збройних сил України, ймовірне розгортання багатонаціональних військових контингентів, комплексна допомога Україні у разі нової агресії з боку Росії, а також тривала співпраця в оборонній сфері з Україною.

Моніторинг та перевірка припинення вогню під егідою США передбачає створення системи безперервного та надійного моніторингу припинення вогню, до якої долучаться країни-члени коаліції.

Тривала підтримка Збройних сил України включає забезпечення їх озброєнням, фінансовими ресурсами, навчанням особового складу, а також впровадженням технологій і можливостей, які повинні залишатися незмінними навіть у разі можливого зупинення бойових дій.

"Коаліція прийняла рішення продовжувати надавати Збройним силам України важливу довгострокову військову підтримку та озброєння, щоб забезпечити їхню стійку боєздатність, адже вони залишаться на передовій оборони та стримування", - зазначено в офіційній заяві.

Багатонаціональні сили для України, сформовані коштом внесків коаліціянтів, мають бути спрямовані на підтримку відновлення українських збройних сил та забезпечення стримування. Проте конкретно на відправлення своїх військових на територію країни погоджуються далеко не всі учасники.

Зобов'язання щодо надання підтримки Україні у разі майбутнього збройного нападу з боку Росії можуть включати використання військових можливостей, розвідувальної та логістичної підтримки, дипломатичних ініціатив, а також введення додаткових санкцій.

"Ми досягли угоди про подальший розвиток та поглиблення взаємовигідного співробітництва з Україною в оборонній сфері. Це включає підготовку кадрів, спільне виробництво в оборонній промисловості, зокрема з використанням відповідних європейських інструментів, а також співпрацю в області розвідки", - зазначили в "коаліції охочих" стосовно останнього, п'ятого, елемента.

За словами Володимира Зеленського, на саміті також прийняли рішення створити координаційну групу США - Україна - Коаліція в оперативному штабі "коаліції охочих" у Парижі. Він розповів, що з американською командою відбулося детальне обговорення щодо моніторингу дотримання миру.

"Сполучені Штати готові співпрацювати в цьому напрямку, і це має для нас величезне значення. Один із ключових аспектів - це стримування, а також інструменти, які можуть запобігти новій агресії з боку Росії," - наголосив президент України.

Стівен Віткофф у свою чергу підкреслив, що учасники переговорів активно займаються підготовкою важливих документів, спрямованих на встановлення миру та відновлення України, і вже досягли значних результатів у цьому напрямку. Він також зазначив, що нова угода створює численні можливості для українського народу.

В процесі спільної діяльності коаліція також виявила, які держави готові взяти на себе відповідальність за забезпечення безпеки на суші, в повітрі, на воді, а також у відновленні України.

Зокрема, прем'єр Швеції Ульф Крістерссон оголосив про готовність країни взяти участь у забезпеченні безпеки для України та Європи, після укладення мирної угоди. Це включає використання винищувачів Gripen для повітряного моніторингу, морських можливостей для розмінування Чорного моря, а також продовження навчання українських військових офіцерів.

Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, підсумовуючи результати засідання, відзначив, що частка зусиль Бельгії щодо підтримки миру в Україні після завершення війни буде зосереджена на морських та повітряних можливостях.

"Об'єднаний Захід має потенціал для досягнення історичних результатів, які сприятимуть встановленню миру", - зазначив Барт де Вевер.

Водночас прем'єрка Італії Джорджія Мелоні, хоча і підкреслює готовність Риму підтримувати безпеку України, вирішила не надсилати військові сили до України в рамках гарантій безпеки.

Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес зазначив, що Іспанія завжди надавала Україні економічну, військову та гуманітарну допомогу, прийнявши тисячі українських біженців. Наразі країна також готова обговорити можливість відправки своїх військових для забезпечення миру, якщо буде оголошено перемир'я.

Ще один суттєвий етап у процесі укладання угод відбувся невдовзі після закінчення саміту – Україна, Велика Британія та Франція підписали декларацію про наміри щодо створення багатонаціональних сил у тристоронньому форматі.

"Ми уклали Декларацію про наміри щодо розгортання військових сил в Україні у випадку підписання мирної угоди. Це є ключовим елементом нашого незмінного зобов'язання підтримувати Україну на тривалий термін", - зазначив прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер після підписання. "Цей крок відкриває можливості для формування правової основи, відповідно до якої британські, французькі та інші союзницькі війська зможуть виконувати свої функції на українській території, забезпечуючи захист повітряного і морського простору України, а також сприяючи відновленню збройних сил країни в майбутньому".

Серед іншого, він також зазначив, що "після досягнення мирної угоди Великобританія та Франція планують відкриття військових баз в Україні, а також зведення укриттів для зберігання зброї та військової техніки, аби підтримати обороноздатність країни".

Президент Франції Еммануель Макрон висловив думку, що формування багатонаціональних військових підрозділів повинно слугувати "особливою гарантією" безпеки для України після досягнення мирної угоди. Він зазначив, що процес підготовки цих сил вже знаходиться в активній стадії.

Володимир Зеленський підкреслив, що підписана Декларація про наміри свідчить про "серйозну готовність" партнерів і відкриває можливості для подальшої роботи над юридичними зобов'язаннями. Водночас, відповідаючи на запитання журналістів про "ядерну парасольку", він зазначив, що в рамках європейських гарантій безпеки для України це питання не розглядається.

Однак слід підкреслити, що для перетворення декларацій про наміри в реальні дії, їх необхідно остаточно затвердити в уряді кожної з країн.

Поряд із зустрічами лідерів країн у тому ж таки Парижі відбувалися не менш важливі робочі процеси між українською командою та союзниками.

Новий голова Офісу Президента Кирило Буданов повідомив про успішну зустріч української делегації з радниками з питань національної безпеки, а також про переговори з представниками США. У ході обговорення акцентували увагу на питаннях безпекових гарантій та координації подальших дій, спрямованих на досягнення справедливого миру. Крім того, він провів продуктивну зустріч із колегами з французької військової розвідки, включаючи генерала Жака Ланглада де Монгро, керівника цієї установи.

"Не вся інформація може бути відкритою, але певні результати вже наявні, і робота продовжується," - зазначив Буданов, підкреслюючи, що національні інтереси України будуть забезпечені.

На командних переговорах Україну представляють Рустем Умєров, Андрій Гнатов, Кирило Буданов, Сергій Кислиця, Давид Арахамія та Олександр Бевз.

За словами Рустема Умєрова, одна із розмов була зосереджена на конкретних параметрах безпекових гарантій, стримуванні російської агресії та логіці подальших кроків мирного процесу.

"Ключовим є те, що підходи все більше трансформуються з політичних декларацій у реальні дії. Спостерігається ясне усвідомлення прогресу у виконанні досягнутих угод. Саме така діяльність закладає фундамент для справжнього і стабільного миру", - зазначив секретар РНБО.

Нещодавно у Франції відбувся новий раунд консультацій за участі спеціального посланця США Стівен Віткоффа, посла Чарльза Кушнера, Джареда Кушнера, а також співробітника Білого дому Джоша Груенбаума. Як підкреслив Умєров, учасники зустрічі "зосередилися на суттєвих аспектах основної структури для завершення конфлікту".

"На завершальному етапі підготовки знаходиться двосторонній документ про гарантії безпеки для України, який має бути затверджений на найвищому рівні з Президентом Сполучених Штатів. Важливо зазначити, що Україні вдається продовжувати ефективну координацію між європейськими та американськими командами, обговорюючи, зокрема, питання відновлення та економічного розвитку. Також піднімалися складні аспекти, пов'язані з основними рамками для завершення війни, і українська сторона представила можливі варіанти фіналізації цього документа. Ми усвідомлюємо, що американська сторона планує вести діалог з Росією, і чекаємо на зворотний зв'язок", - зазначив Володимир Зеленський за підсумками доповіді секретаря РНБО.

Поки українська команда продовжувала свою діяльність у Франції, дипломатичні зусилля Зеленського перенеслися на Кіпр, до Нікосії. Цей візит мав дві ключові складові.

Після свого прибуття Володимир Зеленський мав зустірч у двосторонньому форматі з президентом Кіпру Нікосом Христодулідісом, адже саме Кіпр перебрав цьогоріч головування у Раді Європи. Лідери обговорили підтримку євроінтеграції України під час головування дружньої країни та якнайшвидше відкриття переговорних кластерів. Також у розмові йшлося про оборонну підтримку України, посилення ППО, постачання дронів, участь Кіпру в програмах PURL і SAFE та низку інших дипломатичних моментів.

На тлі усіх формальних церемоній відбулася також ширша зустріч Зеленського - із президентом Євроради Антоніу Коштою, президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Кіпру Нікосом Христодулідісом.

Однією з ключових тем обговорень стало досягнення України на шляху до європейської інтеграції, зокрема відкриття переговорних кластерів, що відбувається одночасно в Україні та Молдові. Це свідчить про те, що обидві держави просуваються до членства в ЄС майже синхронно.

"Безпека України є ключем до стабільності Європи. Ми спільно прагнемо досягти справедливого та тривалого миру, - зазначила Урсула фон дер Ляєн під час свого виступу на відкритті головування Кіпру. - Ми продовжимо підтримувати Україну та Молдову на їхньому шляху до Європейського Союзу, адже вільна і успішна Україна разом з об'єднаною та процвітаючою Молдовою повинні стати частиною ЄС."

Зеленський також звернувся до присутніх на церемонії, висловлюючи вітання країні та підкреслюючи "великі надії" на успішність цього головування.

"Дуже важливо, що Україна входить до пріоритетів кіпрського головування. І ми вдячні за слова Президента про те, що нашою метою має бути одночасне відкриття переговорних кластерів у період вашого головування і для України, і, безумовно, для наших друзів - Молдови. І це амбітна й позитивна мета", - акцентував український лідер у своїй промові.

Ще одним важливим елементом обговорень став тиск на Росію за допомогою санкцій, зокрема запровадження додаткових обмежень проти тіньового флоту РФ та пропозиції до 20-го санкційного пакета Євросоюзу.

Поряд із заявами про значні досягнення у переговорах між Україною, Європою та США існує ще один критично важливий аспект - фінальну угоду Київ повинен укласти з Росією.

Досі Путін не дав жодних публічних ознак того, що він готовий погодитися або навіть серйозно розглянути угоду, яку обговорюють США та Україна. Проте у Парижі Стів Віткофф і Джаред Кушнер передали Кремлю узгоджений із Україною план завершення війни через путінського посланця Кирила Дмитрієва. Ця зустріч відбулася саме після дводенних переговорів з представниками "коаліції охочих" та українською делегацією.

Однак вже 8 січня, після оголошення всіх важливих декларацій про досягнення українських, європейських та американських команд, російські війська демонстративно завдали удару своїм notorious "Орешником" по Львову.

Валерій Чалий, український дипломат та екс-надзвичайний і повноважний посол України в Сполучених Штатах, охарактеризував це як серйозний удар по "мирному плану".

"Це, швидше, прояв залякування з боку Росії щодо європейських країн та спроба дати відповідь на дії США. Але знову ж таки, це не пряма реакція, а підступний і ниций вчинок, що проявляється у вбивствах цивільних українців. Головне, щоб американці усвідомили - настав час продемонструвати силу, а європейські партнери, зрештою, перестали боятися та почали справжній тиск на російського агресора, адже його нахабність досягла межі, і він вже стоїть у них на порозі", - зазначає дипломат.

На думку політолога Вадима Денисенка стратегією росіян залишається затягування часу, і вони шукатимуть способи як це робити далі.

"Учора росіянам передали напрацьовані документи по переговорах. Тепер в Росії є максимум кілька тижнів на те, щоб вигадати нову нісенітницю, чому Україна зриває переговори", - зауважив Денисенко.

Водночас видання Washington Post повідомляє, що Росія відкинула пропозицію щодо розміщення європейських миротворців в Україні, що стало серйозним ударом по планам Трампа. Після того, як західні лідери затвердили угоду про гарантії безпеки для України в післявоєнний період, Росія оголосила, що сприйматиме іноземні миротворчі сили як загрозу.