Експерт розкрив причини різкого зниження чисельності населення.
В Україні спостерігається різке погіршення демографічних показників. Це питання вже стало об'єктом обговорення в парламенті, де зазначили, що рівень народжуваності в країні є одним з найнижчих у світі, тоді як показник смертності досяг рекордних висот.
ТСН.ua досліджував, чи справді ми стоїмо на порозі демографічної катастрофи, а також які кроки необхідно вжити для поліпшення ситуації.
Демограф Олександр Гладун зазначає, що під час війни достовірної демографічної інформації просто не може бути, бо її неможливо зібрати через активні бойові дії.
Щодо зростання показників смертності, існує згода, що вони можуть бути серед найвищих у світі.
"В Україні триває війна вже третій рік, що не може не позначитися на рівні смертності, який, відповідно, зростає. Однак перед цим країна пережила ще одну серйозну кризу — пандемію коронавірусу. У 2021 році коефіцієнт смертності на тисячу жителів становив 18,5, що суттєво вплинуло на загальну статистику. Для порівняння, у 2019 році цей показник був на рівні 14,7, що свідчить про значне зростання. У 2021 році, перед початком війни, коронавірус став другою за поширеністю причиною смертності в Україні. Надалі, з початком повномасштабної війни, ситуація ще більше погіршилася", — зазначає Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ, у коментарі для ТСН.ua.
За інформацією експерта, в умовах війни мільйони українців залишили країну, обравши життя за кордоном. Основну частину серед емігрантів складають діти та особи працездатного віку, тоді як пенсіонери здебільшого залишаються на місцях. Вони продовжують жити в містах та селах, що розташовані поблизу фронту.
Демограф зазначає, що особи похилого віку частіше стикаються зі смертельними випадками через загострення хронічних хвороб, трагічно гинуть внаслідок військових атак, існують у стані постійного стресу, а іноді й без необхідного медичного догляду. Це можна вважати однією з причин значного рівня смертності в Україні.
Статистика, яку наводять народні депутати жахає: з січня 2024 року по червень включно в Україні народилося 87 655, а померло 250 972 громадян. Про це свідчать відкриті дані Мінюсту, які відомство оприлюднює раз у пів року.
"В Україні кількість новонароджених та померлих реєструє Міністерство юстиції, але тільки на підконтрольній території. Тому цю статистику неможливо порівняти ні з 2021, 2022 та 2023 роками, бо лінія фронту постійно рухається та підконтрольна територія змінюється. Тому порівнювати ці дані в абсолютних числах некоректно", - зауважує Олександр Гладун.
Демограф зазначає, що для того, щоб хоча б приблизно визначити відносний рівень смертності на тисячу осіб, необхідно мати дані про чисельність населення на територіях, підконтрольних Україні, причому ці дані повинні бути доступні за кожен рік — 2022, 2023, 2024 — з урахуванням змін у складі цих територій. Відтак, на жаль, науковці не мають точних показників, які б адекватно відображали рівень смертності населення в Україні.
Ситуація з народжуваністю в Україні також викликає занепокоєння. Дійсно, рівень народжуваності у нашій країні є надто низьким. Для аналізу цього показника спеціалісти застосовують "сумарний коефіцієнт народжуваності", який відображає середню кількість дітей, яких може народити одна жінка за час свого репродуктивного віку.
"Для того, щоб не відбувалося скорочення чисельності населення за рахунок природного чинника, треба, щоб 100 жінок в Україні народжували приблизно 210-220 дітей. Для різних країн - різні показники. В Україні у 2019 році сто жінок народжували 116 дітей. Тобто вдвічі менше, ніж потрібно. До речі, на цей процес теж дуже сильно вплинув коронавірус, хоча рівень народжуваності і до пандемії був не надто високий. А під час війни, він ще більше скоротився", - розповідає Олександр Гладун.
Експерт не підтримує думку, що в Україні найнижчий показник народжуваності в світі.
Наприклад, у Південній Кореї на сто жінок припадає лише 72 новонароджені. Це майже втричі менше від необхідної кількості для забезпечення простого відтворення населення. У Китаї ж цей показник складає 100 дітей на сто жінок. В Японії та Італії він дещо вищий — 120 дітей на ту ж кількість жінок.
"Визначити точну кількість дітей, яких народжують українські жінки під час війни, досить складно, оскільки для цього необхідно знати вікову структуру матерів, якої, на жаль, у нас немає. Проте, за експертними оцінками, нині в Україні 100 жінок приносять у світ 90 дітей. За даними ООН, це число становить 98 дітей на 100 жінок. Таким чином, під час жахливої війни, рівень народжуваності в Україні навіть дещо перевищує показники мирної Південної Кореї. Тому стверджувати, що в Україні найнижча народжуваність у світі, не зовсім вірно. Ми належимо до групи країн з найнижчими показниками народжуваності, і це було б більш точним виразом", - зазначає Олександр Гладун.
Демограф розповідає, що є ще один показник, який береться тільки від обліку і не потребує інформації щодо чисельності населення чи вікової структури матерів при народженні дитини - зареєстрована кількість народжень та смертей. Народження та смерті реєструє Мінюст та передає інформацію на обробку до Державної служби статистики.
Йдеться про співвідношення народжень та смертей. Ще до війни ці показники вказували на демографічну кризу. У 2021 році на 100 народжень було 263 померлих - це, за словами Олександра Гладуна, дуже велике число.
"Аби не відбувалося скорочення населення, потрібно, щоб на 100 народжень припадало 100 смертей. За таких умов чисельність населення скорочуватися не буде. У нас же рівень смертності почав збільшуватися ще у 2020 році, коли на 100 народжень було 210 смертей, через значний вплив ковіду. У 2022 році на 100 народжень було 263 смерті, тобто війна суттєво не вплинула на це співвідношення. У 2023 році показник зріс до 265 смертей на 100 народжень. А вже у першому півріччі 2024 року це співвідношення "стрибнуло" до 286 смертей на 100 народжень", - розповідає Олександр Гладун.
Дослідник зазначає, що, ймовірно, до завершення року ми зможемо побачити ще більш вражаючі результати. Однак варто зауважити, що ці дані не можуть бути вважатися повними та об'єктивними, оскільки Міністерство юстиції фіксує ці показники лише на територіях, що перебувають під контролем.
За інформацією експерта, демографічні виклики в Україні існували ще до початку великомасштабного вторгнення, а конфлікт лише ускладнив цю ситуацію.
"Війна завжди приносить страх і постійну загрозу, що призводить до збільшення смертності та зниження народжуваності. Проте, після завершення конфліктів спостерігаються так звані 'компенсаційні процеси', коли смертність знижується, а народжуваність трохи підвищується. Зазвичай цей період триває близько трьох років. Після цього показники знову повертаються до своїх природних значень, якими вони могли б бути без війни", - зазначає Олександр Гладун.
Ми поцікавилися у експерта, що відбуватиметься з населенням України після закінчення війни.
На думку Олександра Гладуна, з 1993 року в Україні відзначається зменшення чисельності населення.
"В даний момент ця тенденція значно прискорилася. Зокрема, у 2022 році через міграційні процеси населення України зазнало суттєвого зменшення. У майбутньому ми також очікуємо поступового зниження кількості людей. Швидкість цього зменшення буде залежати від тривалості конфлікту та від того, наскільки ефективно ми зможемо реалізувати активну демографічну стратегію, спрямовану на зниження рівня смертності та підвищення народжуваності", - зазначає Олександр Гладун.
Демограф запевняє, що у післявоєнний період, головна задача України буде полягати у стабілізації чисельності населення, щоб воно не скорочувалося великими темпами.
Згідно з висловлюваннями дослідника, в даний час в Європі та країнах Європейського Союзу залишається вкрай обмаль держав, де рівень народжуваності перевищує рівень смертності. Це означає, що в більшості країн спостерігається зменшення населення через природні фактори.
За прогнозами ООН, приблизно в 2080-х роках світова чисельність населення, ймовірно, зупинить свій ріст і почне зменшуватися. У результаті, у глобальному масштабі кількість померлих перевищить кількість новонароджених. Це стане загальносвітовим явищем, проте в кожній країні цей процес проходитиме по-своєму, з різними темпами і термінами, в залежності від низки факторів. Тому Україні не слід вважати себе особливою в цьому контексті. Особливість нашої ситуації полягає лише у тому, що темпи скорочення населення в країні є дуже високими, і їх необхідно знизити, - підкреслює Олександр Гладун.
Війна в Україні триває вже три роки, і якщо вона продовжиться ще стільки ж, це, безумовно, ще більше ускладнить демографічну ситуацію.
"Ставатиме гірше, бо на фронті будуть гинути наші військові, люди помиратимуть під обстрілами під час російських повітряних атак. Адже Росія може обстріляти будь-яке місто України. А ще не забуваймо, що у нас відносно стара структура населення - у людей багато хронічних захворювань і вони будуть загострюватися, а це теж підвищуватиме рівень смертності в країні. Додайте сюди психологічні стреси, які значно погіршують фізичний стан людей, а частина громадян не може отримати з різних причин адекватне лікування. Саме тому демографічна ситуація зараз повністю залежить від ЗСУ. Чим швидше вони здобудуть перемогу, тим швидше можна буде сподіватися на відносне покращення демографічної ситуації", - підсумовує Олександр Гладун.
Раніше на сайті ТСН.ua йшлося про те, яким може стати населення України у 2040 році: є три можливих сценарії, а також про те, хто створюватиме комфортне середовище для українців.
Также обратите внимание на:
Зменшення чисельності українського населення на 400 тисяч осіб за шість місяців: що про це кажуть науковці та яке відношення до цього мають мобілізація і сувора зима.
Безперервна підготовка до конфлікту: яким чином виглядатиме життя в Україні після війни та які ризики несе старіння населення.
#Україна #Росія #Китай (регіон) #Мобілізація #Бойові дії #Японія #Італія #Європа #Українці #Організація Об'єднаних Націй #Європейський Союз #Коронавірус #Хвороба #Південна Корея #Міністерство юстиції (Україна) #Експерт #Парламент #Рівень смертності #Міграція населення #Демографія #Пандемія #Народжуваність #Національна академія наук України #Якість життя