Росія втрачає свої позиції: Центральна Азія формує незалежний енергетичний ринок без участі РФ.

Центральноазійські держави спільно з Всесвітнім банком ініціюють значний проєкт REMIT, метою якого є інтеграція їхніх енергетичних систем у єдину мережу.

Ідея полягає в тому, щоб збалансувати різні типи генерації: гідроелектростанції Киргизстану та Таджикистану поєднати з тепловою енергетикою Казахстану, Туркменістану й Узбекистану, а також із сонячними та вітровими станціями. Програма розрахована на 10 років, її загальна вартість перевищує 1 млрд долларів, з яких 143 млн долларів уже залучено.

Кілька років тому Росія намагалася зміцнити свої позиції в регіоні, прагнучи стати основним координатором енергетичної інтеграції, як вказують у Міністерстві закордонних справ. Через Євразійський економічний союз вона реалізовувала власний проект спільного енергетичного хабу для країн Центральної Азії.

Однак, війна в Україні, суворі санкції та технологічне відставання Росії та Білорусі фактично зупинили реалізацію цих планів — початок робіт, що спочатку намічався на 2025 рік, перенесли принаймні на 2027-й.

В Євразійській економічній комісії визнають, що навіть 2030 рік може слугувати лише орієнтовним терміном, а не остаточним датою старту. Основними перепонами виступають відсутність повноцінного газового ринку в Росії, а також суттєві розбіжності в регуляторних рамках між країнами-учасницями. Внаслідок цього майбутнє російського енергетичного проекту залишається невизначеним.

"У цьому контексті ініціатива REMIT виглядає більш практичною та має сильну інституційну підтримку", - зазначають у СЗР.

Згідно з прогнозами Світового банку, до 2050 року ця ініціатива може забезпечити регіоні економічний ефект до $15 млрд, ставши одним з найзначніших інфраструктурних досягнень у Центральній Азії за останні кілька десятиліть.

Нагадуємо, що раніше лідер Китаю Сі Цзіньпін представив амбіційний план для розвитку Центральної Азії, що включає в себе як створення нової інфраструктури, так і розширення торговельних зв'язків. Цей крок свідчить про його прагнення зайняти нову провідну позицію в регіоні, який історично залишався під контролем Росії.

Китай висловив готовність до спільної координації стратегій розвитку з Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном, Туркменістаном і Узбекистаном, а також підтримати їх у процесі модернізації.

В довгостроковій перспективі Китай планує активно сприяти створенню міжнародного транспортного коридору через Каспійське море та розвивати інфраструктуру для вантажних потягів, що з'єднують Китай і Європу, заявив Сі Цзіньпін.