Згідно з повідомленнями ЗМІ, Росія мобілізує надмірну кількість людей з національних меншин для участі у військових діях.

У Росії найвищий рівень мобілізації та смертельних втрат на війні непропорційно припадає на нацменшини, зокрема тюркські народи, що врешті-решт може призвести до внутрішньої дестабілізації.

Цю інформацію можна знайти в статті експерта та політичного консультанта Андрія Бузарова, яка опублікована в турецькому виданні Türkiye Today. У ній йдеться про те, що Росія все більше залежить від тюркських меншин та соціально marginalised груп для підтримки своїх військових зусиль, як повідомляє Укрінформ.

"У світлі зростаючих труднощів на фронті, які здобули визнання як на території Росії, так і за її межами, Кремль все частіше намагається компенсувати свої військові втрати, посилюючи мобілізаційні заходи серед національних меншин по всій країні", - зазначено в статті, що містить результати різних досліджень та статистичні дані.

З початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія систематично і без пропорційності націлювала свої атаки на етнічні групи з віддалених та економічно нестабільних регіонів, вважаючи їх більш політично прийнятними та соціально адаптованими для використання як живу силу. Серед десяти регіонів, які зазнали найбільших втрат у населення, можна виділити республіки Тива, Бурятія, Алтай, Саха (Якутія) та Калмикія.

Дослідження свідчать, що з лютого 2022 року в Бурятії зареєстровано не менше 2 470 загиблих. Це приблизно 252 випадки смертей на 100 тисяч жителів, що майже в 18 разів перевищує показник Москви, де він становить 9,2. У 2024 році Башкортостан і Татарстан також стали лідерами за кількістю втрат, а в деяких малих населених пунктах корінних народів, де проживає лише кілька десятків сімей, мобілізували десятки чоловіків.

Також у публікації йдеться про Північний Кавказ. Автор нагадує, що цей регіон має тривалу історію протистояння російському імперському тиску. За офіційними даними, тут також зафіксовано втрати: понад 800 загиблих у Дагестані, сотні - у Північній Осетії, Кабардино-Балкарії та Інгушетії. При цьому саме в Дагестані у 2022 році відбулися масові протести проти мобілізації.

Окремо наводяться дані щодо залучення до війни проти України вихідців із країн Центральної Азії. Лише у першій половині 2025 року до ЗС РФ могли долучитися понад 2 тисячі громадян Узбекистану, майже тисяча - Таджикистану та сотні - Казахстану й Киргизстану. Частина з них підписувала контракти з метою отримання громадянства або працевлаштування, інші - під тиском, зокрема через загрозу депортації.

"Ці методи вербування та мобілізації демонструють, що Москва сприймає неросійські регіони не як союзників, а як резерви робочої сили, яку можна використовувати без обмежень," - зауважує автор.

У разі зростання статистики непропорційних втрат серед цих груп населення, експерт прогнозує внутрішню дестабілізацію в етнічно різноманітних республіках Росії та міжнародний репутаційний удар по Москві, оскільки меншини дедалі більше усвідомлюють свою інструменталізацію у російській "військовій машині".

Згідно з інформацією, наданою Укрінформ, у серпні торік Росія припинила свою участь у європейській рамковій конвенції, що забезпечує захист національних меншин.