"Мирова ініціатива Трампа не має жодних шансів на реалізацію," - зазначив американський дипломат Брайза.

"Рада миру" є всього лише відображенням особистих прагнень Дональда Трампа, а також свідченням того, що світові лідери вважають за краще не провокувати його чи відштовхувати. Вони сподіваються, що ця концепція зникне разом із закінченням президентського терміну Трампа.

Про це розповів колишній директор зі справ Європи та Євразії в Раді нацбезпеки США, дипломат Метью Брайза в інтерв'ю ведучому програми "Студія Захід" Антону Борковському на телеканалі Еспресо.

"Трамп запропонував створити так звану Раду миру, побудовану за зразком корпоративної ради директорів. Знову ж таки, він мислить не так, як традиційні політики, що може мати певні переваги, але водночас і серйозні недоліки. Для створення структур, здатних підтримувати мир і забезпечувати процвітання в майбутньому, необхідне розуміння історії, а його, схоже, бракує. Спочатку ця "Рада миру" мала зосереджуватися виключно на Газі, але тепер, схоже, вона поступово перетворюється на глобальну структуру, яку Трамп очолюватиме доти, доки буде живий. Це доволі нетипова ідея, щось на кшталт паралельної ООН, але під особистим контролем президента США", - зазначив Метью Брайза.

На його думку, Китай навряд чи прийме таку пропозицію. Росія також не буде згідна. Скоріш за все, Путін зараз шукає спосіб відмовити Трампу, не викликавши його обурення. Ідея про те, що Лукашенко та Путін можуть стати членами так званої "Ради миру", виглядає відверто безглуздою, адже саме вони розпочали вторгнення в Україну, керуючись лише агресивними намірами та безглуздими амбіціями.

"Тому я не вважаю, що "Рада миру" має реальні шанси на успіх. Мені важко уявити, щоб будь-який суверенний лідер, незалежно від того, чи обраний він демократичним шляхом, чи ні, захотів би стати частиною організації, яка прагне перебрати на себе функції ООН з усіма її недоліками й водночас перебувала б під керівництвом Трампа навіть після завершення його президентського терміну. Думаю, всі ці зусилля зрештою приречені на провал. Насправді все це є лише віддзеркаленням особистих амбіцій Дональда Трампа, а також небажання інших світових лідерів ще більше його дратувати чи відштовхувати. Вони радше мовчки сподіваються, що ця незвична й радикальна ідея зникне разом із завершенням його перебування на посаді", - прокоментував дипломат.

Брайза зауважив, світ опиняється у своєрідному підвішеному стані, коли лідер найпотужнішої держави, яка після Другої світової війни створила міжнародну систему, засновану на правилах, тепер фактично відходить від цієї системи. Це нова й тривожна реальність. Європейські друзі та союзники Сполучених Штатів намагаються зрозуміти, як у ній діяти, що надзвичайно складно, особливо коли сам президент США насправді не усвідомлює, чого хоче.

Представник Білого дому повідомив Reuters, що 35 світових лідерів погодилися приєднатися до Ради миру Трампа. Загалом Сполучені Штати надіслали близько 50 запрошень на участь.

Серед країн, які здебільшого є близькосхідними союзниками Трампа, можна виділити Ізраїль, Саудівську Аравію, Об'єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Йорданію, Катар і Єгипет. Участь також підтвердили члени НАТО - Туреччина та Угорщина, а також такі держави, як Марокко, Пакистан, Індонезія, Косово, Узбекистан, Казахстан, Парагвай і В'єтнам. До цього списку входять також Вірменія та Азербайджан.

Олександр Лукашенко вже відкрито погодився на пропозицію Трампа стати членом Ради, тоді як Путін цього ще не зробив. Крім того, питання про можливий вступ поки що не отримало коментарів з боку Китаю.

У Раді нині немає великих європейських союзників Вашингтона. Так, за словами джерел, пропозицію не прийме президент Франції Емманюель Макрон. На це раніше зреагував Трамп, пригрозивши введенням 200% мит на французькі шампанське й вино.

Швеція та Норвегія не вступатимуть до Ради, а в Італії називають можливе приєднання проблематичним. У Канаді кажуть, що "в принципі" погоджуються на членство в Раді, однак слід опрацювати деталі.

Натомість Велика Британія, Німеччина та Японія не зайняли чіткої публічної позиції в цьому питанні.

Водночас президент США також запросив Папу Римського Лева XIV. У Ватикані заявили, що наразі опрацьовують пропозицію.