Експерт зазначає, що Путін може ініціювати конфлікт з Європейським Союзом, навіть якщо в одній з європейських держав буде затримано нетверезого російського туриста.

Держдума РФ ухвалила у першому читанні поправку до закону "Про оборону", яка фактично розв'язує руки Кремлю для агресії проти будь-якої держави світу. Новий документ дозволяє президенту Росії вводити війська в інші країни для "захисту" росіян, затриманих за рішенням міжнародних або національних судів.

Про це розповів військовий оглядач Денис Попович.

Аналітик встановлює чіткі аналогії між сьогоднішніми діями Держдуми та подіями, що передували широкомасштабному вторгненню в Україну. За словами Поповича, Путін знову прагне створити "законну" підґрунтя для потенційних військових акцій.

"Якщо зіставити цю ситуацію з подіями перед війною у лютому 2022 року в Україні, то цей закон можна вважати аналогом визнання Росією 'ЛДНР' 21 лютого. Це також стало юридичною підставою для вторгнення, яке сталося всього через три дні. Тепер, після ухвалення цього закону, залишилося лише пред'явити 'претензію' тій країні, де, на думку Путіна, необхідно захистити російських громадян", -- підкреслює Попович.

Небезпека закону полягає в тому, що приводом для введення військ може стати будь-яке кримінальне провадження проти громадянина РФ за кордоном. Це створює підґрунтя для нападу на будь-яку державу, де були затримані росіяни.

"З теоретичної точки зору, війна може розпочатися навіть після того, як буде покарано 'руссо-туриста', який, перебуваючи в алкогольному сп'янінні, на орендованому автомобілі наїде на бабусю на пішохідному переході десь у Клайпеді або Юрмалі. За російським законодавством, така дія буде визнана абсолютно законною", - коментує військовий експерт.

Хоча Росія переживає серйозні труднощі через війну в Україні, експерт попереджає про ризик недооцінки її потенціалу. Нова стратегія Кремля може не включати використання механізованих підрозділів чи значної кількості солдатів на другому фронті. Основна увага буде приділена активному застосуванню дронів.

Виробництво ударних дронів різних моделей і дронів-обманок у Росії досягло вражаючих 400 одиниць на день. За лише 72 години вони можуть виготовити тисячу дронів і надіслати їх не в бік України, а, наприклад, до Латвії, Литви чи Естонії. Засоби протиповітряної оборони цих країн виявляються не готовими до такого сценарію. Насправді жодна країна Європи не підготувалася до подібного виклику, – зауважує Попович.

Згідно з думкою експерта, така кількість безпілотників може за короткий проміжок часу знищити важливі об'єкти, після чого Москві залишиться тільки визначити умови капітуляції, поки НАТО намагатиметься організувати свою реакцію. Тепер питання стоїть не в тому, чи будуть пред'явлені вимоги європейським країнам, а в тому, коли це станеться і кому саме.

Згідно з інформацією литовських розвідників, після закінчення конфлікту в Україні Росія може готуватися до можливого військового зіткнення з НАТО. У щорічному звіті про загрози підкреслюється, що Москва вже посилює свої військові формування на кордонах країн Альянсу та має намір збільшити чисельність своїх збройних сил на 30-50% у порівнянні з довоєнними показниками.

У документі також обговорюється оновлення російських озброєнь та відновлення стратегічних запасів. Аналітики підкреслюють, що підтримка з Китаю відіграє важливу роль у розвитку військово-промислового комплексу Росії.

Крім того, у документі згадуються гібридні загрози, зокрема диверсії та інциденти з пошкодженням підводної інфраструктури в Балтійському морі. У зв'язку з цим НАТО посилило свою присутність у регіоні для захисту стратегічних об'єктів.