Шийна ювелірна прикраса гривна
У національному заповіднику "Давній Галич" розповіли про давнє ремесло ювелірів в княжі часи Русі. Тодішні ремісники виготовляли прикраси зі скла і цінних металів.
"Майстри Давньої Русі вражали своїми навичками та вміннями. Однією з найрозвиненіших галузей було ювелірство. Золото, срібло, мідь та бронзу переплавляли в печах і тиглях, відливаючи в спеціально виготовлені форми, які складалися з двох частин. Існували також форми для лиття на основі воскових моделей — ця технологія дозволяла виготовляти складні й елегантні прикраси", - повідомили в заповіднику.
Ювеліри Давньої Русі створювали різноманітні прикраси, такі як перстні, кільця, серйозки, браслети та колти. З матеріалів, як мідь і бронза, виготовлялися елементи озброєння, хрести, дзвони, панікадила, посуд та багато інших речей.
Кільця, серйозні серйки, браслети, скроневі прикраси (зліва внизу) та лунниця (по центру внизу), зображення ZAXID.NET.
У Галичі створювали скляні прикраси - барвисті браслети, які мали як гладку поверхню, так і витончені спіралі.
Осколки браслетів (зображення заповідника "Стародавній Галич")
Майстри використовували найрізноманітніші техніки: кування, тиснення, карбування, волочіння дроту, а також позолочували вироби зі срібла, бронзи й міді.
Спеціальною сферою стала обробка кісток і рогів тварин, з яких виготовляли гребінці, ручки для ножів, ґудзики та різноманітні предмети щоденного вжитку.
Кістяні гребінці (фото заповідника "Давній Галич")
У околицях Овруча ремісники створювали пряслиця з червоного шиферу, які користувалися популярністю не лише на Русі, а й далеко за її межами.
Ці вироби можна порозглядати у музеї заповідника. Частину прикрас і ювелірних виробів XI-XIII ст. можна також оглянути на виставці "Міста князів" в заповіднику "Древній Звенигород".
#Золото #Бронза. #Срібло #Посуд #Скло #Мідь #Сережка. #Хрест #Київська Русь #Ремесло #Золотих справ майстер. #Ювелірні вироби #Каблучка (ювелірні вироби) #Дзвони. #Браслет #Ремісник #Галич #Кольт! #Торк. #Метал #Шпиндельна закрутка #Тиснення на папері #Овруч