Прем'єр-міністр Литви висловив підтримку ініціативі щодо відкриття імен чиновників, які мають зв'язки з КДБ.

Гінтаутас Палуцкас, прем'єр-міністр Литви, висловив свою підтримку ініціативі партії "Зоря Німану" щодо публікації імен тих чиновників, які визнали свою співпрацю з КДБ та продовжують виконувати свої обов'язки на нинішніх посадах.

Як зазначає LRT, про це інформує "Європейська правда".

Згідно з чинним законодавством, тим, хто добровільно зізнався у співпраці з радянською службою безпеки, пропонується 75-річний захист від публічного розголошення.

"Я думаю, що це те, що варто обговорити, і має сенс поділитися з громадськістю інформацією про тих, хто досі обіймає певні посади", - сказав Палуцкас журналістам.

Партія "Зоря Німану", що є частиною коаліції, виступила з ініціативою щодо розкриття даних про політиків, чиновників, державних службовців, суддів, військових, працівників розвідки, керівників державних організацій і компаній, а також діячів медіа та членів політичних партій, які мали співпрацю з КДБ.

За висловленням Палуцкаса, кількість розсекречених імен буде обмеженою, оскільки значна частина осіб, які поділилися інформацією, вже пішла з життя.

Проте прем'єр вважає, що відкриття інформації "сприятиме зниженню напруги в суспільстві". "Існують досі ті, хто вважає, що Литвою управляють представники КДБ", - зазначив він.

Закон, що вступив у силу 1 лютого 2000 року, надав можливість колишнім працівникам КДБ та інших радянських спецслужб, а також таємним колабораціоністам визнати свою діяльність і зареєструватися в спеціально створеній комісії. Інформація про осіб, які зважилися на зізнання, залишається під грифом секретності протягом 75 років.

Однак існують певні винятки: якщо ці особи висувають свої кандидатури на президентські, парламентські чи місцеві вибори, або ж прагнуть зайняти державні посади, посади суддів чи прокурорів, їхні свідчення перестають вважатися державною таємницею і повинні бути опубліковані.

У парламенті було подано ряд поправок до законодавства, що стосується розкриття імен колишніх агентів КДБ, проте жодна з цих пропозицій не отримала схвалення.