У середу, 4 лютого, на засіданні Комітету постійних представників (Coreper) посли країн Європейського Союзу досягли згоди щодо механізмів надання Україні кредиту обсягом 90 мільярдів євро на 2026-27 роки, зокрема, відкривши можливість для участі третіх країн у цьому процесі.
Цю інформацію журналістці "Європейської правди" надали в головному офісі Кіпру в Раді ЄС.
Посли Європейського Союзу досягли угоди щодо механізмів надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки.
"Мандат Ради ЄС передбачає, що треті країни, крім України або членів Європейської асоціації вільної торгівлі/Європейського економічного простору (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія - "ЄП"), можуть бути безпосередньо залучені до кредиту на підтримку України (Ukraine Support Loan) щодо конкретних оборонних продуктів", - повідомили "ЄвроПравді" у Кіпрському головуванні.
Загалом передбачається, що оборонна продукція має закуповуватися лише у компаній з ЄС, України або країн ЄАВТ/ЄЕЗ.
"Якщо ж військові потреби України вимагатимуть термінового постачання оборонної продукції, яка недоступна в ЄС, Україні чи країні ЄАВТ-ЄЕЗ, застосовуватиметься низка цільових винятків", - уточнили співрозмовники "ЄП".
У процесі використання фінансових ресурсів українського кредиту зможуть брати участь держави, що підписали двосторонню угоду з Союзом згідно з Регламентом SAFE, а також ті країни, які стали партнерами ЄС у галузі безпеки та оборони.
"Зокрема, ці держави повинні взяти на себе зобов'язання забезпечити чесний і пропорційний фінансовий внесок для покриття витрат, які виникають внаслідок запозичень, а також для надання суттєвої фінансової та військової допомоги Україні", - зазначили у Кіпрському головуванні.
Тепер ухвалені послами ЄС законопроєкти мають бути передані у Європейський парламент для узгодження та ухвалення.
Мова йде про нормативний акт, який впроваджує кредит, а також про регламент, що модифікує фінансовий інструмент для України (Ukraine Facility). Крім того, планується внесення поправок до існуючого регламенту Багаторічної фінансової рамки (MFF) з метою забезпечення фінансової підтримки в рамках бюджету Європейського Союзу.
"Після виконання всіх етапів Комісія зможе здійснити перший платіж на початку другого кварталу цього року," - зазначило керівництво Кіпру.
Як повідомляла "Європейська правда", Франція та Німеччина мали суперечливі позиції щодо механізмів надання кредиту Україні та участі в ньому третіх країн.
Нагадаємо, що в ніч з 18 на 19 грудня саміт Європейського Союзу ухвалив рішення про спільне фінансування для України в розмірі 90 мільярдів євро.
Рішення ухвалили після того, як ЄС відмовився від варіанта "репараційної позики" у зв'язку з опозицією Бельгії, на чиїй території перебуває більшість заморожених у Європі російських активів.
Угорщина, Словаччина і Чехія вирішили не приєднуватися до цієї ініціативи.
21 січня Європейський парламент затвердив ініціативу, що передбачає ухвалення рішення Ради Європейського Союзу, яке дозволяє запровадити кредит для України у розмірі 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років.
#Українська правда #Чеська Республіка #Кіпр #Європа #Франція #Швейцарія #Європейський Союз #Євро #Норвегія #Бюджет #Бельгія #Угорщина #Європейський парламент #Словаччина #Ісландія #Рада Європейського Союзу #Німеччина #Європейська асоціація вільної торгівлі #Європейський економічний простір #Ліхтенштейн