Згідно з інформацією від "Метінвест", посилення санкцій проти російського металу може привести до збільшення українського експорту сталі до Європейського Союзу на понад 1 мільярд євро.

Введення в Європейському Союзі Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) та нових норм декарбонізації становить суттєву загрозу для української промисловості та загалом для експорту. Однак, підвищення санкцій проти російської сталі може призвести до збільшення українського експорту в сфері ГМК до ЄС на понад 1 мільярд євро.

Цю інформацію озвучив Олександр Водовіз, керівник офісу генерального директора групи "Метінвест", під час заходу "Діалоги про майбутнє. Бізнес та європейська інтеграція", що відбувся в Києві і був організований виданням NV.

На заході були присутні представники урядових структур, європейських організацій та підприємницького середовища. Серед учасників можна виділити посла Європейського Союзу в Україні Катарину Матернову, віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качку, а також керівників провідних українських компаній.

Як зазначив представник компанії "Метінвест", ринок Європейського Союзу є одним із найважливіших для українських металургійних підприємств, проте він також характеризується високою конкуренцією та суворими регуляторними вимогами. У процесі євроінтеграції Україні потрібно впровадити екологічні норми ЄС, але це створює серйозні труднощі для енергомістких промисловостей.

"Ми прагнемо, щоб цей процес реалізовувався за зразком, який використовувався в Польщі. Якщо Європейський Союз вимагає від нас впровадження екологічних норм, було б доцільно також передбачити фінансову підтримку для оновлення виробничих процесів," - зазначив він.

Водовіз зазначив, що в Європейському Союзі функціонує система торгівлі квотами на викиди CO₂, де ціна за тонну може коливатися в межах 100-120 євро. Крім того, європейські компанії отримують значну фінансову допомогу для переходу на виробництво з низьким рівнем викидів вуглецю. Наприклад, середній металургійний завод у Європі має можливість отримати близько 1 мільярда євро на програми декарбонізації, тоді як українські підприємства не мають таких ресурсів.

Особливим викликом для українського бізнесу стає CBAM, який передбачає додатковий податок на продукцію з високим вуглецевим слідом: цей механізм створює не лише фінансові витрати, а й значні адміністративні бар'єри для експортерів, підкреслив Водовіз.

Водночас він підкреслив, що дія нового механізму не буде обмежена лише сферою металургії.

"Це питання стосується всіх учасників ринку - аграріїв, виробників добрив та інших експортерів. Кожен з них повинен пройти перевірку, після чого виконати свої фінансові зобов'язання", - зазначив представник компанії "Метінвест".

Водовіз підкреслив, що в умовах війни українська промисловість стикається з набагато більшими труднощами, ніж компанії в країнах Європейського Союзу. Українські заводи функціонують в обстановці обстрілів, з перебоями в електропостачанні, втратою кадрів та постійною регуляторною невизначеністю.

Також він акцентував на питанні нерівності у конкуренції, підкреслюючи, що на європейському ринку все ще можна зустріти російську металургійну продукцію.

"Посилення санкцій може збільшити експорт української продукції ГМК до ЄС більш ніж на 1 млрд євро за чотири роки", - підкреслив Водовіз.

Згідно з інформацією, "Метінвест", що належить Рінату Ахметову, виступає одним із провідних інвесторів в економіку України. З моменту початку війни 24 лютого 2022 року компанія інвестувала понад 28 мільярдів гривень. Крім того, у 2025 році "Метінвест" перерахував до бюджетів усіх рівнів 18,7 мільярдів гривень у вигляді податків і зборів.