Податкова служба отримала можливість контролювати іноземні банківські рахунки громадян України. Хто підпадає під цю нову ініціативу?

Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев повідомив, що Україна вже здійснює обмін податковою інформацією в рамках міжнародної угоди. Він зазначив, що з 30 вересня, коли відбувся перший обмін, податкові органи отримали дані про понад 500 тисяч іноземних рахунків українських громадян, де суми перевищують 200 тисяч євро.

Що таке система автоматичного обміну податковою інформацією і кого вона стосується, та що буде з цими та іншими рахунками, які українці мають за кордоном?

Десять років тому за ініціативи Організації економічного співробітництва та розвитку було запроваджено Загальний стандарт звітності (SRC) — платформу для обміну інформацією між податковими органами різних держав.

На початку січня 2024 року до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки приєдналися 110 країн, серед яких всі країни-члени Європейського Союзу.

Україна заявила про бажання приєднатися до цієї системи ще у 2021 році.

Податківці отримують інформацію від банків, страхових та інвестиційних компаній, платіжних систем та інших учасників фінансового ринку про доходи клієнтів, а потім передають її податковим органам інших країн.

Для обміну інформацією використовується інформація про ім'я власника рахунку, його адресу, податкове резидентство, податковий номер, дату та місце народження, дані про фінансову установу, а також дані про рахунок, зокрема, скільки коштів на ньому є станом на кінець звітного періоду. А також загальна сума доходів - дивідендів, процентів, які проходили через цей рахунок.

CRS передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією.

Україна стала частиною цієї системи і на початку жовтня здійснила свій перший обмін даними. Цей обмін охоплював період з липня по 31 грудня 2023 року.

В процесі обміну даними українські податківці отримали від податкових служб інших країн інформацію про фінансові рахунки українських громадян за кордоном. Водночас вони надали аналогічні відомості про рахунки іноземців у фінансових установах України.

У Міністерстві фінансів України підкреслили, що залучення країни до міжнародного обміну є "ключовим кроком у підвищенні прозорості фінансових транзакцій та у боротьбі з ухиленням від сплати податків". Цей процес також відіграє важливу роль у прагненні України до отримання членства в Європейському Союзі.

У міністерстві фінансів вважають, що участь в системі обміну податковою інформацією дозволить посилити контроль за своєчасною і повною сплатою податків, а також виявити незадекларовані доходи і запобігти ухилянню від сплати податків. Ці дані також можуть використовуватися як додаткова інформація для непрямих оцінок доходів громадян.

Влітку 2021 року Україна висловила намір інтегруватися в систему автоматизованого обміну податковими даними. Проте, лише через півтора року, навесні 2023 року, Верховна Рада прийняла необхідний закон.

Хоча сама система CRS не встановлює обмежень щодо сум, що підлягають обміну між податковими органами, у законодавстві ці обмеження все ж існують. У цьогорічному обміні інформації враховувалися рахунки, відкриті з 1 липня 2023 року, якщо їхній залишок перевищував 1 мільйон доларів. Дані про рахунки з меншими залишками (незалежно від дати їх відкриття), а також про рахунки юридичних осіб, що перевищують 250 тисяч доларів, будуть обмінюватися лише через рік - у вересні 2025 року.

Невеликі суми під час воєнного стану не класифікуються як "податкова інформація", яку контролюючі органи можуть використовувати для розрахунку податкових зобов'язань платника. Інакше кажучи, хоча інформацію про невеликі суми можна обмінювати, вона не має значення для податкових цілей.

Це не свідчить про відсутність даних щодо менших рахунків або про те, що їх не надсилали. Проте зрозуміло, що податкові органи насамперед звертатимуть увагу на інформацію саме про ці суми.

Крім того, оглядачі підкреслюють, що CRS - це лише механізм обміну даними. Що робити з цими даними, вирішують податкові органи тої чи іншої країни. Це також підтвердив і Гетманцев:

"Це питання вже в компетенції податкової служби, нехай вона розбирається з цими аспектами," — зазначив депутат, коментуючи запитання Новини Live про можливі дії стосовно українських громадян, рахунки яких виявилися у фокусі під час перевірки.

Юристи підкреслюють ще один важливий аспект: у контексті обміну податковою інформацією критично важливим є правильне визначення податкового резидентства. Це поняття не співпадає з громадянством. Наприклад, особа може бути громадянином України, але при цьому мати статус податкового резидента Польщі або Німеччини.

Це визначається тим, де розташований основний центр життєвих інтересів особи, а саме, де вона постійно проживає (з урахуванням терміна понад 183 дні), працює та де навчаються її діти.

Це має особливе значення для українців, які в умовах війни отримали тимчасовий захист за межами країни, знайшли нове житло, працевлаштувалися, розпочали власний бізнес та відкрили банківські рахунки. Більшість із них стала податковими резидентами тих держав, де вони перебувають, хоча українська податкова служба все ще може розглядати їх як податкових резидентів України.

Оглядачі відзначають також, що податківці цікавитимуться інформацією лише про податкових резидентів своєї країни. З іншого боку, вони, швидше, не надаватимуть інформацію про тих, кого вважають своїм податковими резидентами. Або надаватимуть її виключно на запит колег з інших країн, а не в автоматичному режимі.

Отже, немає гарантії, що, скажімо, податкові органи Польщі чи Німеччини будуть надавати українській податковій службі інформацію про рахунки українців, котрі сплачують податки за межами України.