У лісі Вананг на півночі Папуа Нової Гвінеї після посухи Ель-Ніньйо 2015-2017 років загинуло більше дерев, ніж до неї та в її період. Це показало дослідження понад 21 тисячі дерев на 50-гектарній дослідній ділянці, повідомляє Mongabay.
Відкладений ефект посухи
Дослідники вивчали рівень смертності дерев до, під час і протягом двох років після завершення посухи. Вони виявили, що цей показник був значно вищим у період після посухи. Автор роботи, Гейден Ваґія, підкреслив, що загибель дерев стала очевидною вже після закінчення посухи.
У сухий сезон під час посухи в районі Вананга було зафіксовано лише 5,2% від загального обсягу опадів. Для порівняння, до початку посухи цей показник становив 13,1%, а після закінчення – 9,6%.
Додаткові свіжі новини можна знайти в Telegram-каналі UA.News.
Дерева на схилах зазнали ушкоджень згодом.
Вплив рельєфу на реакцію дерев був значним. У долинах спостерігалася відносно висока смертність до початку посухи і під час її тривалості, але після відновлення опадів цей показник швидко зменшився. Для малих дерев у долинах річний рівень смертності становив 7,8% до посухи та 8,81% під час неї, після чого знизився до 4,91%.
На хребтах спостерігалася інша картина: рівень смертності молодих дерев підвищився з 4,66% до 7,07% після посушливого періоду і залишався на підвищеному рівні. Вчені вважають, що долини здатні більш ефективно зберігати вологу, тоді як ерозійні процеси на відкритих хребтах можуть знижувати здатність до утримання води.
Потенційні фактори, що можуть призвести до смерті.
Автори не встановили точну причину відкладеної смертності. Серед можливих пояснень -- пошкодження ксилеми, яка транспортує воду в дереві, та виснаження запасів вуглеводів, потрібних для відновлення і захисту від шкідників та хвороб. Науковці пропонують продовжити спостереження за лісом, провести дослідження на різних висотах і застосувати дистанційне зондування, щоб з'ясувати, чи повторюються ці закономірності на більших територіях.
#