Федерація роботодавців вважає, що методи оцінки вартості акцій у процесі squeeze-out потребують перегляду.

Регулятор ринків капіталу, а саме Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), повинен виконувати роль арбітра у встановленні вартості акцій під час процедури обов'язкового викупу.

Члени Федерації роботодавців України висловили відповідну ініціативу під час круглого столу, що відбувся в Укрінформі.

Сергій Білий.

Член президії ради Федерації роботодавців Сергій Білий. акцентував на тому, що процедура squeeze-out запроваджувалася для стабілізації корпоративного управління та наближення України до європейських практик. Однак зараз вона стала джерелом правової невизначеності та лазівкою для блокування діяльності підприємств.

Андрій Ніколаєнко

"В Україні у межах майже зупиненого фондового ринку виникла ситуація, коли суди починають визначати - за різними підставами, в залежності від аргументації адвокатів - справедливу ціну акцій при squeeze-out", - зауважив народний депутат Андрій Ніколаєнко.

Олександр Задорожний can be rephrased or presented in various ways, such as: 1. Олександр Задорожний (Alexander Zadorozhny) 2. Задорожній Олександр 3. Александер Задорожний 4. Олександр із прізвищем Задорожній 5. Задорожний, Олександр If you need something more creative or a different context, please provide additional details!

Адвокат АТ "Укрграфіт" Олександр Задорожний can be rephrased or presented in various ways, such as: 1. Олександр Задорожний (Alexander Zadorozhny) 2. Задорожній Олександр 3. Александер Задорожний 4. Олександр із прізвищем Задорожній 5. Задорожний, Олександр If you need something more creative or a different context, please provide additional details! наголосив, що початково squeeze-out був покликаний усунути зі списку акціонерів так звані "мертві душі" й відповідно унеможливити рейдерське захоплення підприємств із використанням міноритарних акціонерів.

"Проте, ключовим питанням виявилося встановлення ціни викупу акцій міноритарних акціонерів," - зазначив адвокат.

Отже, процес визначення ціни викупу повинен здійснюватися незалежним експертом. У той же час, бізнес повідомляє про випадки, коли міноритарні акціонери, через певний час після виконання процедури squeeze-out, ініціюють судові розгляд, вимагаючи перегляду ціни викупу з метою її суттєвого збільшення.

"Суди почали застосовувати підхід, при якому вартість повинна бути не тільки ринковою, а й справедливою. Важливо зазначити, що наразі немає єдиної експертної методики для визначення справедливої вартості акцій. Фахівці у цій сфері стверджують, що ринкова вартість вважається справедливою", - зауважив Задорожний.

Андрій Гінінгер може бути представленим як Андрій Гінінгер.

"Коли європейські країни імплементували Директиву про пропозиції поглинання, вони зазначили, що корегування ціни обов'язкового продажу акцій в усіх країнах ЄС здійснює регулятор. У нашому випадку це Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку", - підкреслив адвокат Групи Метінвест Андрій Гінінгер може бути представленим як Андрій Гінінгер..

За його інформацією, корекція вартості відбувається в процесі squeeze-out, після чого не виникає жодних додаткових судових конфліктів.

Роман Кудрицький

Адвокат фірми "Рудь" Роман Кудрицький підкреслив, що в ході викупу акцій необхідно залучити регуляторний орган, який забезпечить врегулювання питання цін на акції. Він висловив переконання, що саме регулятор повинен визначати максимальну ціну викупу акцій.

Представники бізнесу наголосили, що проблема squeeze-out не може бути вирішена односторонньо через судову практику чи законодавчі зміни. Вона потребує балансу між захистом прав міноритарних акціонерів, роллю експертної оцінки, межами судового втручання у корпоративні процеси тощо.

Процедура squeeze-out була впроваджена в Україні в 2017 році згідно зі статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" з метою узгодження корпоративного законодавства з європейськими нормами. Основне завдання цієї процедури полягало в завершенні корпоративних перетворень шляхом викупу акцій у формальних акціонерів.

Згідно з інформацією, оприлюдненою Федерацією роботодавців, лише 20% українських компаній встановили свої цілі у сфері сталого розвитку, що вказує на недостатню готовність бізнесу до переходу на ESG-моделі.

Зображення: Євген Котенко, агентство Укрінформ.